19. Дайте характеристику основних проблем розвитку господарства Афін та спробам їх розв’язання в реформах Солона.

Найяскравішим прикладом торгового полісу стала Афінська рабовласницька держава.

Територія Аттики була мало придатна для ведення сільського господарства. Тут здавна розвивалися ремесло і торгівля. До VIII ст. до н. е. в Афінах правила земельна аристократія, яка жорстоко гнобила вільних землеробів. За позичене зерно чи худобу брали величезний процент. За несплату його селяни потрапляли в боргове рабство. Від сваволі аристократів страждали купці та ремісники — багаті, але зовсім безправні греки. В Афінах, як і в біль­шості грецьких міст-полісів, існувала демократична форма прав­ління, а влада вже з VIII ст. до Р.Х. належала аристократії. Осно­ва цієї влади визначалася низкою причин, серед яких найважли­віше місце належало великому землеволодінню, яке дозволяло господарям підкоряти собі як орендарів, так і масу дрібних зем-левласників-співгромадян, більшість з яких була боржниками ве­ликих власників.Право власності охоронялося законодавчо. Позики надавалися під заставу землі, а на ді­лянках боржників встановлювалися так звані боргові (іпотечні) стовпи, на яких записувалися імена боржників, кількість боргу та строк виплати. Проценти були дуже високими, борги росли швидко. В Афінах точилася важка боротьба, яка закінчилася певним компромісом для всіх вільних греків.

Спробу уповільнити ці процеси і водночас підтримати торгівлю та реміс­ництво було зроблено у 594 р. архонтом Солоном, який здійснив низку реформ.Так, реформи Солона вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного гро­мадянства. Всі вони були поділені на чотири класи відповідно до доходу, який давала земля, що обчи­слювався не у грошовому виразі, а у натуральних продуктах. Реформи Солона знищили також боргову кабалу, боргове рабство було скасоване, а рабами могли бути лише іноземці, рабство одноплемінників бу­ло заборонене.Були також анульовані всі борги під заставу земель. Знищувалися боргові зо­бов’ язання не лише щодо приватних осіб, а й стосовно держави.Таким чином, реформи захистили інтереси землевласників і, певною мірою, старо­го ойкісного господарства.

Разом із тим, Солон бачив необхідність у зростанні ремесел та торгівлі в Афінах, і всупереч поширеному серед громадян Афін презирливому став­ленню до ремісничої праці,Солон видає закон, за яким афінський громадя­нин може відмовити в утриманні своєму перестарілому батькові, якщо той не подбав про навчання свого сина будь-якому ремеслу. Отже статус ремісників істот­но підвищується,відкриваються можливості залучення до занять ремеслом не лише рабів або метеків, а й громадян Афін. При цьому і ремісники діста­вали можливість стати користувачами — власниками землі, адже їм за­безпечувалося право на громадянство.

Солон заборо­нив експорт усіх сільськогосподарських продуктів, окрім олії, якої виробля­ли значно більше за потреби суспільства

Важливу роль відіграла також монетна реформа, за якою в Афінах від­мовилися від панівної досі егінської монети на користь евбейської,тому перехід до цієї монетної сис­теми зрівняв ціни на афінському ринку із загальногрецькими та полегшив товарообіг Афін з іншими грецькими полісами.

У сфері політичній реформи Солона встановлювали юридичну рівність громадян, закони, рівні для всіх громадян, незалежно від їх маєткового ста­ну. Реформував він і спадкове право, надавши можливість тим, хто не мав дітей, передавати своє майно у спадок на свій розсуд, тоді як раніше таке майно мало переходити громаді.

Отже, реформи Солона, хоч і були в деякому аспекті дещо консервативни­ми, заклали основи нового суспільно-економічного та політичного устрою в Афінах, відкрили шлях до посилення економічної та політичної могутност.і