Частина і «кваліфікаційна робота зі спеціальності» вступ

Актуальність теми дослідження. Виробничий процес будь-якої технологічної складності, організований в тій або іншій галузі промисловості, сфері послуг, управління і реалізації продукції, тісно пов’язаний з ризиком для життя і здоров’я працівників. Загрозу нещасних випадків на виробництві не можна повністю виключити ні на одному підприємстві, ні в одній організації або установі. Звичайно, співробітники в різній ступені ризикують стати жертвою трагічної події на своєму робочому місці. Це залежить від виду трудової діяльності, особливостей того чи іншого підприємства, а також від рівня підготовленості і захищеності робочих місць відповідно до вимог охорони праці. Займаючись питанням виробничого травматизму, слід розуміти корінні причини цього явища. Такими можна вважати не ті причини, що безпосередньо призводять до травматизму (наприклад, низька якість обладнання, відсутність захисних засобів, відсутність контролю, низька кваліфікація персоналу всі вони будуть розглянуті нижче), а такі, що створюють умови для їх виникнення.

Так, в першу чергу, варто відзначити загальне положення на внутрішньому ринку починаючи з 90-х років це прагнення захопити якомога більший сегмент ринку, роблячи наголос не на інтенсивний, а на екстенсивний спосіб розвитку, що породжувало малу турботу про засоби досягнення цілей. У цьому випадку, людина виступав як засіб, і якостям умов праці уваги приділялося вкрай мало. Поступово ринкові відносини ставали більш цивілізованими, частіше стали виникати такі виробництва, де висококласні фахівці були вкрай необхідні, які, у свою чергу, стали пред’являти все більші вимоги до умов праці. Як результат у таких галузях травматизм дуже низький. Однак, на сьогоднішній день, не дивлячись на впровадження нових, більш сучасних і безпечних для людини технологій, залишається багато галузей, де травматизм являє собою значну проблему. Таким чином, можна сказати, що рівень виробничого травматизму в Україні сьогодні в першу чергу визначається технологічним рівнем виробництва. Крім того, статистичні дані, сильно відрізняються від регіону до регіону за рівнем реєстрованих цього показника.

Але необхідно враховувати і соціальні причини які можуть призвести до нещасного випадку. Ту можна виокремити цілий ряд таких причин. Незаперечним фактором може стати соціально-психологічний клімат в колективі, тиск з боку керівництва, незадовільний стан якого може спричинити не сконцентрованість робітників при виконанні своїх обов’язків. Це може призвести до травматизму не тільки самого робітника, але і його колег. Треба врахувати і фактор девіантної поведінки особистості, не усвідомлення ризику на підприємстві.

Отже, актуальність даної роботи полягає в розгляді нещасних випадків не тільки з точки зору виробничих травм та нещасних випадків, які спричинені технічними факторами, але й з точки зору людського фактору, з розгляду будь-яких соціальних причин, які можуть впливати на робітника. Вивчення саме соціальних чинників допоможе більш глибше вивчити проблему нещасних випадків на виробництві та виявити основні заходи їх попередження.

Ступінь наукової розробленості. Не дивлячись на актуальність даної теми, в соціології проблематика нещасних випадків, зокрема нещасних випадків на виробництві представлена дуже поверхово.

В цілому, витоки проблемного поля дослідження нещасних випадків на виробництві слід шукати у таких галузях соціології, як заводська соціологія, соціологія праці, соціологія управління, соціологія ризику тощо. Також, у вивченні нещасних випадків на виробництві велике значення відіграють напрацювання в галузі таких дисциплін, як охорона праці, безпека життєдіяльності. Отже, ми бачимо, що проблема має комплексний та міждисциплінарний характер.

Нещасний випадок на виробництві в охороні праці розглядається такими вченими як: І.Н. Кузнєцов, Т.Ф. Михнюк, В.А. Девисілов, В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, А.В. Мельников, А.А. Раздорожний, М.Н. Карнаух, Г.Ф. Денисенко, В.Г. Макушин, В. Маршал, А. Нестеров.

Вивченню соціально-психологічного клімату в колективі присвячені роботи Л. Фейєрбаха та Г. Гегеля, Г. Штейнталля, М. Лацарусса, Г. Тарда, Г.Лсбона, Е. Дюркгейма, У. Мак-Дуглла, В.Меде, Г. Олпорта, Я.(Дж). Морено, Дж.Г. Міда, Т. Куна, А. Роуза, Т. Шибутані.

В соціології нещасні випадки можна розглянути кріз призму соціологічної теорії ризику. Адже, одним з аспектів у вивченні нещасних випадків в даній роботі є розуміння робітником ступені ризику на виробництві. Соціологічну теорії ризику розглядали Н. Луман, В. Зубков, У. Бек, Е. Гіденс, М. Дуглас, М.А. Дмитрієва, К.В. Дорошенко, Т.А. Немчин, П.В. Мельник, С. Гетія, О. Кочетов, В.Гейзенберг, Дж. Нейман, О. Моргенштерн, А.Маршал, Р.Касперсон, М. Дуглас, А. Вілдавські, А.Бикова, Ю. Воробйова, Т. Малинецький, А. Мозговая, Б. Порфір’єва, О. Яницький.

Окремо слід визначити, що нещасний випадок, з соціологічної точки зору може трактуватися в контексті теорії девіантної поведінки. Теоретичні аспекти девіації вивченні та представлені у працях Ч. Ломброзо, У. Шелдон, У. Гоув, Є. Дюркгейм, Р. Мертон, Б. М. Генкин.

З методологічної точки зору важливо зазначити роль заводської соціології та виявлення соціальних факторів трудових організацій. У 60-80 роки соціальні фактори трудових організацій стали предметом вивчення соціологів С.Т. Гур’янова, А.А. Зворикіна, М.А. Литова, О.В. Стаканової, В.І. Старовєрова, В.Г. Васильєва, О.І. Шкаратана, В.І. Герчикова та ін.

Питання дослідження і вдосконалення системи соціального захисту в нашій країні висвітлюються в роботах І.Ф. Гнибіденко, В.Г. Єременко, Е.М. Лібанової, Б.О. Надточія, О.Ф. Новікової, І.Я. Саханя, С.І. Юрія, за кордоном питанями соціального страхування ґрунтовно займаються В.Д. Роїк, С.Ю Янова, Теренс М.Гаслі, В. МакГріві.

Нормативні документи: Міжнародна організація праці (МОП), порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю (КЗпП).

Мета роботи полягає у виявленні соціальних чинників нещасних випадків на виробництві.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

• розкрити сутність поняття «нещасний випадок на виробництві»;

• виявити евристичний потенціал соціологічної теорії ризику та теорії девіантної поведінки у дослідженні нещасних випадків на виробництві;

• розглянути види та причини нещасних випадків на виробництві;

• проаналізувати загальну ситуацію нещасних випадків на виробництві по Україні;

• проаналізувати причини нещасних випадків на ПАО «Баглійкокс» (м. Дніпродзержинськ);

• розглянути ефективність соціального страхування як технології захисту від нещасних випадків на виробництві.

Об’єктом дослідження є нещасні випадки на виробництві.

Предметом дослідження є соціальні чинники нещасних випадків на виробництві.

Методи дослідження. При написанні роботи були застосовані такі методи, як системний, порівняльний, аналітичний. Основними методами отримання первинної інформації є застосування анкетного опитування та вивчення соціально-психологічного клімату колективу за допомогою методу соціометрії. Серед методів обробки даних використовувалися статистичний аналіз даних, вторинний аналіз соціологічних даних.

Емпіричною основою роботи є дослідження, яке проводилося за безпосередньою участю автора:

- анкетування на тему «Чинники нещасних випадків на виробництві» (N=236), проведеного серед робітників ПАО «Баглійкокс» у березні 2013 року (Додаток А);

- вивчення соціально-психологічного клімату на підприємстві ПАО «Баглійкокс» у березні 2013 року (Додаток Б).

Поряд з первинними в роботі використані і вторинні соціологічні дослідження. Серед них:

- оперативна інформація щодо кількості нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [54];

- статистичні дані про нещасні випадки по Україні за 2011 рік [48];

- світова статистика нещасних випадків міжнародної організації праці [26].

Практичне значення одержаних результатів. Результати даної роботи можуть бути використані на підприємстві ПАО «Баглійкокс» для вивчення причин нещасних випадків на виробництві та засобів їх попередження. Також результати дослідження можуть бути використані в практиці викладання таких дисциплін, як «Соціологія праці», «Соціологія управління».

Структура роботи. Дипломна робота містить вступ, два розділи, шість підрозділів, висновки, список використаних джерел та додатки. Загальний обсяг роботи становить 118 сторінок, обсяг основної частини – 71сторінка. Список використаних джерел – 59 найменувань та 11 додатків.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ