7 Охорона навколишнього середовища

Дніпропетровська область, як один з регіонів України, відноситься до найбільш екологічно несприятливих. Велика щільність промислових виробництв, побудованих без необхідних очисних споруд, й зараз визначає високий рівень забруднення навколишнього середовища, що призводить до захворюваності населення.

Розповсюдження всіх захворювань найбільша в північно-східній частині області і перевищує середню по Україні на 3,5%, у першу чергу ці показники стосуються м. Дніпродзержинська, в якому даний показник перевищує середньо український на 5,5%. Найбільше всього населення з року в рік страждає від захворювань органів дихання, які в 2011 році складали 23,7% від загального населення області.

8 Заходи з цивільного захисту при надзвичайних ситуаціях. Оцінка параметрів техногенної безпеки та порядок визначення коефіцієнта не­безпеки об’єкту економіки

Комплексна оцінка техногенної та природної безпеки об’єкту економіки (ОЕ) та адміністративно-територіальної одиниці (АТО) здійснюється методом системного аналізу через визначення інтегральних показників ризику.

Вона реалізується за трьома етапами. На першому — відбуваються системний аналіз та структуризація проблем техногенної та природної безпеки. На другому — визначення комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ (АТО) щодо виникнення техногенних та природних НС и на третьому — розрахунок інтегральних показників безпеки на основі комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ, індивідуального ризику смерті та матеріального збитку.

За таблицею 3 (базою даних) визначаються максимальні, або мінімальні величини показників вихідних даних, в залежності від того, як останні впливають на безпеку ОЕ та АТО. Для визначення значущості та пріоритету вихідних даних застосовується індекс d. Його найбільше значення - d=1, всі інші показники вибраного значення будуть <1. Індекс d розраховується для кожного окремого показника.

Умовно приймається для прикладу що, на території АТО «К» знаходяться 10 потенційно небезпечних об’єктів (ПНО),

адміністративно-територіальної одиниці «Л» — 6 ПНО,

адміністративно-територіальної одиниці «М» — 2.ПНО.

Відповідно індекс d для АТО «К» дорівнює 1,

для адміністративно-територіальної одиниці «Л» d=6/10 = 0,6,

для адміністративно-територіальної одиниці «М» d = 2 / 10 = 0,2.

Таким чином, індекси значущості та пріоритету складають розрахункову базу для визначення сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки АТО.

Кінцевим результатом розрахунків, виконаних за допомогою вихідних даних, є визначення порівняльного коефіцієнту небезпеки ( ), показника сумарної прогностичної оцінки техногенно-природної небезпеки, тобто ступеня небезпеки відповідної АТО. Він розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним з показників ОЕ за формулою:

(4.1)

Підсумкове складання порівняльного коефіцієнту небезпеки дозволяє здійснити у першому наближені ранжування об’єктів за ступенем їхньої небезпеки (табл. 3). Чим більше , тим біль­ша небезпека впливу вражаючих чинників НС на населення АТО та персонал ПНО.

Таким чином використання даного методу дозволяє визначити ступінь небезпеки відповідного ОЕ на обмежених територіях. А це у свою чергу сприяє обґрунтуванню управлінських рішень щодо розробки та реалізації превентивних заходів спрямованих на запобігання НС на конкретній АТО.

Нижче, для прикладу, наведено варіант оцінки параметрів та визначення коефіцієнту небезпеки гіпотетичної АТО де розглядаються показники, котрі пов’язані з техногенною безпекою, як однією з передбачуваних та прогнозованих. Для порівняння обрано три ПНО, ідентифікованих як:

• хімічно небезпечний об’єкт (об’єкт «А»);

• вибухо-, пожежонебезпечний об’єкт (об’єкт «Б»);

• вибухонебезпечний об’єкт (об’єкт «В»),

Отримані данні заносяться до таблиці 4.3.

Після чого визначаються величини відносних показників:

• постраждалої території ( ), яка розраховується за формулами (4.2, 4.3):

або ;

Де S_УР - площа зони ураження, показник просторових розмірів впливу вражаючих чинників для кожного виду НС;

S_АТО - площа АТО на території якої розташовано ОЕ (визначається за табличними даними з метою з’ясування розмірів АТО, котрі позитивно чи негативно впливають на дію вражаючих чинників НС), менша площа в більшому ступені впливає на вагомість наслідків;

S_ОЕ - площа об’єкту економіки, яка визначається за відповідною документацією з метою визначення просторових розмірів об’єкту (чим більше розміри ОЕ, тим менше ймовірність того, що ситуація може вийти, за межі проммайданчика);

_«А» = (50/100) 100 = 50 %,

_«Б» = (20/100) 100 = 20 %,

_«В» = (12/100) 100 = 12 %;

• постраждалого населення ( ), яка розраховується за формулою (4.4.) :

де Nур – відсоток ураженної території ЕО;

N_АТО чисельність населення АТО, де знаходиться ОЕ ( ), тобто можлива кількість населення, яке може потрапити в зону дії вражаючих чинників НС;

_«А» = (34/300) 100 = 11,3 %,

_«Б» = (5/300) 100 = 1,66 %,

_«В» = (2/300) 100 = 0,66 %.

Значущість і пріоритет початкових даних визначається через індекс d на підставі співвідношень між об’єктами А, Б, В:

_«А» = 1, _«Б» = 2/3 = 0,66, _«В» = 0,3/3 = 0,1.

_«Б» = 1, _«А» = 0,8/1 = 0,8, _«В» = 0,2/1 = 0,2.

_«Б» = 1, _«А» = 2/8 = 0,25, _«В» = 5/8 = 0,63.

_«Б» = 1, _«А» = 0,5/2 = 0,25, _«В» = 0,1/2 = 0,05.

_«А» = 1, _«Б» = 12/25 = 0,48, _«В» = 0,6/25 = 0,024.

_«А» = 1, _«Б» =0,002/0,3 = 0,0066, _«В»=0,001/0,3= 0,0033

_«А» = 1, _«Б» =20/50 = 0,4, _«В» = 12/50 = 0,24.

_«А» = 1, _«Б» = 5/34 = 0,15, _«В» = 2/34 = 0,06.

_«А» = 1, _«Б» = 130/500 = 0,26, _«В» = 25/500 = 0,05.

_«А» = 1, _«Б» = 20/50 = 0,4, _«В» = 12/50 = 0,24

_«А» = 1, _«Б» = 1,66/11,3 = 0,15, _«В» = ,66/11,3=0,06.

Порівняльний коефіцієнт небезпеки (К_нб) розраховується, як сума індексів значущості та пріоритету за кожним із показників відповідного ОЕ:

«а» =1+0,8+0,25+0,25+1+1+1+1+1+1+1=9,3

«б» ⁼0,66+1+1+1+0,48+0,0066+0,4+0,15+0,26+0,4+0,15=5,51

«в»=0,1+0,2+0,63+0,05+0,024+0,0033+0,24+0,06+0,05+0,24+0,06=2,2

Таблиця 3 - База даних для оцінки потенційних об’єктів

№з/п	Показники Об’єкт економіки	Площа об’єкту господарчої діяльності (SOE ) км2	Площа адміністративної територіальної одиниці (SATO), км2	Чисельність виробничого персоналу (N), тис. чол..	Чисельність населення АТО, де розташовано ОЕ (NATO), тис. чол..	Кількість ПНО, розташованих на території АТО (nПНО ), шт..	Середня річна кількість НС (NHC)тис. чол../рік	Середня річна кількість населення ОЕ постраждалого при НС (NПЕР)тис.чол./рік	Середня річна кількість населення АТО постраждалого при НС (NПАС )тис.чол./рік	Площа зони ураження (SУР) м2	Найбільш можлива кількість уражених (NУР) тис. чол..	Збитки від НС (ZПР) тис. грн..	Відносна величина постраждалої території (PS) %	Відносний показник постраждалого населення (PN ) %
1	Об’єкт «А»	3 1	100	0,8 0,8	300	2 0,25	0,5 0,25	25 1	0,3 1	50 1	34 1	500 1	50 1	11,3 1
2	Об’єкт «Б»	2 0,66	100	1 1	300	8 1	2 1	12 0,48	0,002 0,0066	20 0,4	5 0,15	130 0,26	20 0,4	1,66 0,15
3	Об’єкт «В»	0,3 од	100	0,2 0,2	300	5 0.63	0,1 0,05	0,6 0,024	0,001 0,0033	12 0,24	2 0,06	25 0,05	12 0,24	0,66 0,06

Результати подаються у вигляді табл. 4.

Таблиця 4 - Підсумки ранжування об’єктів за ступенем їхньої небезпеки

№ з/п	Об’єкт економіки	Показник порівняльного коефіцієнту небезпеки	Місце
1	об’єкт «А»	9,3	1
2	об’єкт «Б»	5,51	2
3	об’єкт «В»	2,2	3

Аналізуючи отримані величини можна зробити висновок, що найбільш небезпечним ПНО на досліджуваній АТО у наведеному прикладі є об’єкт «А». І саме з нього треба починати запро­вадження заходів щодо мінімізації негативного впливу надзвичайної ситуації техногенного характеру.