- •Дніпродзержинськ
- •Дніпродзержинський державний технічний університет
- •На дипломну роботу студенту
- •3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік завдань, які потрібно вирішити)
- •4. Консультанти частин випускної кваліфікаційної роботи
- •Календарний план
- •Реферат
- •Частина і «кваліфікаційна робота зі спеціальності» вступ
- •1.1 Концептуалізація поняття «нещасний випадок на виробництві»
- •1.2 Види та класифікація нещасних випадків на виробництві
- •1.3 Евристичний потенціал соціологічної теорії ризику та теорії девіантної поведінки у вивченні нещасних випадків на виробництві
- •2.1 Характеристика загальної ситуації нещасних випадків на виробництві по Україні
- •2.2 Нещасні випадки на виробництві (за результатами дослідження на пао «Баглійкокс» м. Дніпродзержинськ)
- •2.3 Соціальне страхування як техніка захисту від нещасних випадків на виробництві
- •Висновки
- •Дякую за участь в дослідженні
- •Опитувальник
- •1. Чи подобается Вам Ваша робота?
- •2. Хотіли б Ви перейти на іншу роботу?
- •3. Оцініть, будь ласка, за 5-ти бальною шкалою ступінь розвитку перелічених нижче якостей у Вашого безпосереднього керівника: 5 - якість розвинута дуже сильно, 1- якість зовсім не розвинена.
- •15. Наскільки добре, на Вашу думку, організована Ваша робота?
- •16. Як Ви вважаєте, чи користується Ваш керівник реальним впливом на справи колективу?
- •17. Ваша стать: 18. Ваш вік: ……. Років
- •19. Ваша освіта:
- •23. Ваш сімейний стан:
- •Дякуємо за участь в дослідженні!
- •1 Нормативно-правова база з охорони праці в галузі
- •2 Вимоги до території установи та облаштування споруд і приміщень
- •3 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •4 Заходи щодо оптимізації умов праці
- •5 Засоби індивідуального захисту
- •6 Пожежна безпека
- •6.1 Характеристика установи щодо пожежної небезпеки
- •6.2 Пожежна профілактика
- •6.3 Засоби та способи гасіння пожеж
- •7 Охорона навколишнього середовища
- •8 Заходи з цивільного захисту при надзвичайних ситуаціях. Оцінка параметрів техногенної безпеки та порядок визначення коефіцієнта небезпеки об’єкту економіки
- •9. Індивідуальне завдання
- •10 Ефективність запропонованих заходів з охорони праці
- •Список використаних джерел
4 Заходи щодо оптимізації умов праці
Робоче місце є основною первинною ланкою виробництва. Під робочим місцем розуміють оснащену необхідними технічними засобами зону, де один чи група робітників, разом виконують одне завдання.
При створенні оптимальних умов праці в приміщенні загальноосвітньої ліцею слід враховувати такі чинники:
Комп’ютер на робочому місці повинен розташовуватись так: поверхня екрана знаходиться на відстані 500 - 600 мм від очей оператора, в залежності від розміру екрана. Клавіатура розташована на робочому столі на відстані 100 - 300 мм від краю при цьому не допускається її хитання. Положення клавіатури та кут її нахилу повинен мати розмір в межах 5 - 15°.
Конструкція робочого столу викладача та учнів забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей, а саме розміру клавіатури, принтера, та іншого обладнання, та характеру виконуваної роботи.
Поверхня столу матова з малим відбиттям та теплоізолююча. Робочий стіл має простір для ніг висотою 800 мм, шириною не менше як 600 мм, глибиною на рівні колін 600 мм та на рівні витягнутої ноги - 700 мм.
Висота поверхні сидіння регулюється у межах 400 - 550 мм. Ширина та глибина його поверхні 500 мм. Поверхня сидіння плоска, передні краї - закруглені. Сидіння та спинка крісла напівм'які, не електризуються, з повітронепроникним покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.
Шум діє на організм в цілому і, в першу чергу, на центральну нервову систему (шум сповільнює реакцію людини на подразнення, знижує увагу, викликає роздратування). Засобами колективного захисту від шуму є:
а) архітектурно-планувальна ізоляція;
б) акустичне звукопоглинання;
в) організаційно-технічні глушителі.
Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій. Погане освітлення може призвести до професійних захворювань: короткозорість, спазм акомодації. Виходячи з особливостей роботи зорового апарату, до освітлення виробничих приміщень висуваються такі вимоги:
- освітлення має створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не порушує встановлені норми;
- джерела світла мають бути простими в експлуатації, економічними та мати естетичний вигляд;
- освітленість робочих поверхонь повинна бути достатньо рівномірною та постійною, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
- на робочих місцях має бути створено достатній контраст для розрізнення деталей поверхонь, що освітлюються;
- кольорове оточення має бути таким, щоб різкість тіней зменшувалась і забезпечувалась рівномірність освітлення.
Міри захисту від електричного струму та статичної електрики: обов'язково повинно бути заземлення, застосування безпечної напруги, огородження та блокування, захисні засоби та інструменти. Повинен бути гумовий електричний килимок; розподіляючий щит зачинений і на ньому напис 380В. Над розетками також має бути напис 220В.
Однією з важливих умов профілактики зниження працездатності та професійних захворювань є дотримання регламентованих перерв для відпочинку, а також фізіологічна основа організації праці.