
- •Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок
- •5. Цикл весняних обрядів та вірувань веснянок
- •6. Жанрово-тематична характеристика народних дум
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11.Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2.2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору.
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ.
- •17.Українська житійна традиція
- •18. «Слово о законі і благодаті» митрополита Іларіона: жанрово-стильові ознаки.
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20.Галицько-Волинський літопис: проблематика і поетика.
- •21. «Слово о полку Ігоревім» (історія перекладу й дослідження).
- •22. Творчість і.Вишенського.
- •23. Життя і творчість Мелетія Смотрицького.
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 - початку 18 ст.
- •25. Літературнан спадщина Лвівської братської школи кн. 16 – поч. 18 ст.
- •26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
- •27. Образ б. Хмельницького в укр. Літ с.17- п.18ст.
- •28. Література Києво-Могилянської академії: тематика, жанри, імена.
- •31. «Історія Русів»: специфіка жанру.
- •33. Українське літературне бароко: хронологія, проблематика, поетика.
- •34. «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди.
- •35. Жанрово-стильова характеристика поеми і. Котляревського «Енеїда».
- •36. Драматичні твори Котляревського
- •37. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька).
- •38. «Руська трійця» і її роль у розвитку української літератури в Галичині на народній основі.
- •39. Г. Квітка-Основяненко – фундатор нової української прози.
- •40. Романтичні балади та історичні поеми т. Шевченка
- •41. Поезія т. Шевченка періоду «трьох літ»
- •42. Творчість т. Шевченка періоду каземату та заслання
- •43. Розвиток байки в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •44. Бурлескно-травестійна поезія в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •45. Побутово-етнографічна драматургія і пол. Хіх ст.
- •46. Переспіви й переклади в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •47. Творчість т. Шевченка останніх років житя
- •48. Повісті т. Шевченка: літературна доля, проблематика, художня вартість
- •49. «Щоденник» т. Шевченка як джерело суспільних та естетичних поглядів поета
- •50. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •51. "Чорна рада" п.Куліша – перший соціально-історичний роман в українській літературі.
- •52. Роман-виховання а. Свидницького «Люборацькі»
- •54.Соціально-психологічні основи прози Марка Вовчка.
- •55. Український театр корифеїв: історія виникнення, діяльність, творчість.
- •56. Історичні романи Івана Нечуя-Левицького («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»): тематика і проблематика.
- •57. Соціально-побутові повісті і.Нечуя-Левицького: своєрідність характерів, особливості гумору, комізм ситуацій.
- •58. І.Нечуй-Левицький: перші українські романи з життя інтелігенції ("Хмари", "Над Чорним морем").
- •59. Проблема "пропащої сили" в прозі Панаса Мирного ("Хіба ревуть воли, як ясла повні").
- •60. Соціально-психологічний роман "Повія" Панаса Мирного: історія написання і публікації, композиція, соціально-психологічна зумовленість поведінки головної героїні.
- •61. Творчість б.Грінченка.
- •62. Новаторство політичної лірики і.Франка.
- •63. Філософські поеми і.Франка.
- •64. Лірична драма і.Франка «Зів’яле листя».
- •65. Мала проза Франка: тематика і поетика.
- •66. Велика проза і. Франка: проблема естетичного ідеалу.
- •67. Соціально-психологічна та історична драма і.Франка.
- •68. Перекладацька діяльність і.Франка.
- •69. Іван Франко – літературний критик.
- •70. «Покутська трійця»: Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина.
- •71. Ранній український модернізм, його філософські та естетичні засади. Дискусія: м. Вороний – і Франко.
- •72. Літературні групи «Молода Муза» та «Українська Хата».
- •73. Українська новелістика кн. 19 – поч. 20 ст. Жанрові модифікації. І Франко про психологізм малої прози.
- •74. Поетика драматичної поеми Лесі Українки («На полі крові», «Оргія», «Бояриня»).
- •75. Художня трансформація фольклорно-міфологічного начала в «Лісовій пісні» Лесі Українки.
- •76. Винниченко – новеліст («Краса і сила»).
- •77. Ідея «чесності з собою» в драматургії в. Винниченка.
- •78. Риси індивідуального стилю м. Коцюбинського.
- •79. «Філософія життя» о. Кобилянської: «Царівнва», «Земля».
- •80. Літературні організації і групи 20-30-их рр. Хх ст.
- •81.Літературна дискусія 1925-1928 рр.
- •82. Естетична програма поетів-неокласиків.
- •83. Рання поезія п. Тичини («Сонячні кларнети», «Замість сонетів та октав», «Плуг», «Вітер з України»).
- •84. Лірика в. Сосюри.
- •85. Поезія м. Рильського 20-30 рр. XX ст.
- •86. Драматургія м. Куліша і театр Леся Курбаса.
- •87. Жанрово-стильові особливості драматургії 20-30 XX ст.
- •88. Проза м. Хвильового
- •89. Роман "Місто" в. Підмогильного
- •90. Поеми м. Бажана «Різьблена тінь», «Смерть гамлета», «Сліпці»
- •91. Новелістика Григорія Косинки.
- •92. Поезія є. Плужника, д. Фальківського, о. Влизька.
- •93. Поезія б.-і. Антонича.
- •94. «Співець Степової Еллади» (є. Маланюк).
- •95. «Празька школа» в українській поезії.
- •96. Романи Івана Багряного «Сад Гетсиманський», «Тигролови».
- •97. Улас Самчук. «Волинь, «Марія».
- •98. Драматургія Івана Кочерги («Свіччине весілля», «Алмазне жорно»).
- •99. Юрій Яновський. Роман «Чотири шаблі».
- •100. Кіносценарії о. Довженка.
- •101. Фольклорність поезії а. Малишка.
- •102. Шістдесятництво як суспільно-політичний і літературний феномен.
- •103. Перша фаза реабілітації репресованих письменників (кн. 50 – поч. 60-х рр. Хх ст.).
- •104. «Третє цвітіння» української поезії (м. Рильський, п. Тичина, а. Малишко, м. Бажан, л. Первомайський).
- •105. Космічна тема в українській поезії 60-их рр. Хх ст.
- •106. Новелістика 60-х років хх ст., її представники.
- •107. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша і Григорія Кочура.
- •109. Роман-епопея і. Вільде «Сестри Річинські»: мистецтво індивідуалізації жіночих персонажів.
- •110. Літературно-мистецьке обєднання мур. Концепції «Великої літератури» (у. Самчук), «національно-органічного стилю» (ю. Шерех) та дискусії навколо них.
- •111. Історичні романи п.Загребельного, їх проблематика та особливості стилю.
- •112. Збірка д. Павличка "Сонети подільської осені" і «Таємниця твого обличчя».
- •113. Драматургія 60-80-их років хх ст., основні представники.
- •114. Збірки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», їх проблематика та поетика.
- •115. Поезія Василя Симоненка.
- •116. Літературна критика 60-80-их хх ст., основні представники.
- •117. Новелістика Григора Тютюнника. Мотив скаліченого дитинства.
- •118. Історичні романи Романа Іваничука та Романа Федоріва. Мотиви історичної пам’яті та яничарства.
- •121. Трилогія Валерія Шевчука «Три листки за вікном», образ літописця.
- •122. Дисидентська поезія 60-80-х років хх ст. Творчість Василя Стуса та Ігоря Калинця
- •123. “Химерна проза” 70-х років хх ст.
- •125. Друга хвиля реабілітації української літератури (кінець 80 — початок 90-х років хх ст.).
- •120.Основні жанри драматичних творів. Драма як рід і як жанр літератури.
- •121. Роль поетик у розвитку літературознавства. Українські поетики хvіі – хvііі ст.
- •122. Культурно-історична школа в літературознавстві, її основні положення, Представник культурно-історичної школи в українському літературознавстві.
- •123. Психологічна школа у літературознавстві. Основні положення психолінгвістичної теорії о. Потебні.
- •124. Теорія психоаналізу Фройда, її стосунок до літератури і мистецтва. Концепція колективного підсвідомого Юнга.
- •125. Стиль бароко в літературі. Риси українського бароко.
- •126. Поезія, музика і малярство. Спільне і відмінне між ними за інтерпретацією і. Франка.
- •127. Зміст і форма художнього твору, їх взаємозв’язок. Компоненти змісту і форми.
- •128. Основні системи віршування.
- •129. Сюжет у художньому творі, основні елементи сюжету. Сюжет і фабула.
- •130. Композиція літературного твору, основні елементи композиції.
- •131. Художній образ та його функція в літературі.
- •132. Стиль класицизму в літературі. Особливості українського класицизму.
- •133. Модернізм в літературі та його течії. Філософські засади модернізму.
- •134. Символізм як літературний стиль. Етапи розвитку українського символізму.
- •135. Авангардизм в літературі та його течії. Риси українського авангарду.
- •136. Постмодернізм як дискурс і художня практика.
- •137. Історія літератури як галузь літературознавства і фактор літературного процесу.
- •138. Категорії епічного, ліричного та драматичного як родові ознаки літератури.
- •139. Літературна критика як галузь літературознавства і фактор літературного процесу.
- •140. Бібліографія як наукова дисципліна, типи бібліографії.
- •141. Основні жанри ліричних творів, поділ лірики за тематичним принципом.
- •142. Жанри епічних творів.
- •143. Жанри ліроепічних творів.
- •144. Тропи у художній системі твору, їх різновиди.
- •145. Роль звукопису у художньому творі, його елементи.
- •146. Роль риторичних фігур у художньому творі, їх різновиди.
- •148. Літературознавчі школи XX ст. : феноменологія, герменевтика, структуралізм.
- •149. Місце текстології серед літературознавчих дисциплін, основні завдання текстології.
- •150. Історія тексту літературного твору.
- •151. Встановлення тексту літературного твору, його причини і принципи.
- •152. Цензура і самоцензура, їхній вплив на текст літературного твору.
- •153. Датування і локалізація літературного твору, їх різновиди і методи.
- •154. Методи атрибуції літературного твору. Антитеза.
- •155. Поняття твору і тексту у сучасному літературознавстві.
- •156. Проблема автора у сучасному літературознавстві.
- •157. Завдання і методи генетичної критики.
7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
«Дума про козака Голоту», основний образ думи — вірний син і захисник рідної землі — козак Голота.
Сюжет
У думі змальовано поєдинок, у якому козак Голота, людина смілива і відважна, перемагає татарина. Козак належить до запорізької черні, про що свідчить і його прізвисько, і його портрет, детально змальований в думі. Загалом, портрети відіграють в цій думі надзвичайно важливу роль. Вони є засобом характеристики героїв. Портрет татарина, теж докладно змальований, яскраво підкреслює риси зажерливого загарбника. Козак, по своїй суті людина миролюбна, що підкреслено в думі, але він сміливо виходить на поєдинок, бо основним обов'язком для себе вважає оборону Вітчизни.
Дума відбиваш історичні події, що вудбулися в другій половині ХВІ ст. - заселення козаками земель у гирлі Дунаю. Козак Голота - особа не історична, хоч дехто з дослідників безуспішно намагався довести, що образ Голоти історично вірогідний, твердили ніби йдеться про Іллю Голоту - спільника й полковника Богдана Хмельницького, який здобував міста, ходив з козаками на Полісся й Литву з дору.енням гетьмана і там у 1649 році при облозі Згола згинув від ворожого меча
“'Дума про втечу трьох братів з Азова”
Розповідь про втечу трьох братів з турецької неволі.І про те, як старший брат вбиває двох меньших, вертається до батька не підозрюючи, що найменший не загинув.
У 1871 р., ще до ІІІ-го Археологічного з'їзду, Лисенко записав від "лірника Йвана" в Лубенському повіті початок думи "Про втечу трьох братів з Азова" , але ця спроба певно не задовольняла Лисенка ритмічною стороною транскрипції і за його життя вона виявилась не надрукованою. Від миргородського кобзаря Платона Кравченка Ф, Колесса зробив запис в 1910 р.
«Дума про Марусю Богуславку»
Це історія дівчини, яка опинившись в неволі, вийшла заміж за турка, від чого дуже страждає, бо саме своє становище сприймає як зраду, хоча насправді вона просто нещасна бранка, куплена як річ. Вона як може допомагає козакам-невільникам, що належали її чоловіку, а потім взагалі випускає їх на волю.
«Дума про Самійла Кішку»
Це дума про перебування козаків у турецькій неволі. Самійла Кішку змальовано запорізьким гетьманом, який разом з козаками 25 років
8. Образи і поетика соціальних дум
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть.
У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.
Думи -- жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум -- це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини.
В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв. лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами.
Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, -- тополею.
Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi. Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв. Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою -- ще три тисячi.
Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький. Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.
Музично-стилістичні ознаки дум
Наспіви дум складаються з: речитативу на одному звуці в межах кварти:
мелодичного речитативу або семантично однозначних речитативних поспівок:
різної довжини мелодичних каденцій наприкінці тиради або її відрізків, т.зв. формули закінчень:
вступної мелодичної формули на слові "гей!", т.зв. "заплачки":
Речитативні поспівки, початкові й фінальні мелодичні формули прикрашені звичайно мелізмами. Ладову основу більшості дум утворить дорійський лад з підвищеним IV ступенем, з нижнім вступним тоном (VII) і субквартою (V). Підвищена IV ступінь використовується в якості вступного тону в домінанту, внаслідок чого V ступінь виконує функцію тимчасової тоніки. Оспівування збільшеної секунди, що утворилася між ІІІ й IV ступенями, створює специфічно "східний" колорит або передає почуття страждання (за висловом кобзарів "надає жалості").
Тематика дум
Думи — це козацький епос. Найінтенсивніше розвивалися у період боротьби з турками, татарами, поляками, росіянами та ін. Головні теми дум: турецька неволя («Невільники», «Плач невільника», «Маруся Богуславка», «Іван Богуславець», «Сокіл», «Утеча трьох братів із Азова»), лицарська смерть козака («Іван Коновченко», «Хведір Безрідний», «Самарські брати», «Смерть козака на Кодимській долині», «Вдова Сірка Івана»), визволення з неволі і щасливе повернення до рідного краю («Самійло Кішка», «Олексій Попович», «Отаман Матяш старий», «Розмова Дніпра з Дунаєм»), козацьке лицарство, родинне життя та осуд «дуків-срібляників» («Козак Голота», «Козацьке життя», «Ганжа Андибер»), визвольна війна Хмельницького («Хмельницький і Барабаш», «Корсунська битва», «Похід на Молдавію», «Повстання після Білоцерківського миру», «Смерть Богдана й вибір Юрія Хмельницького»), родинне життя («Вдова і три сини», «Дума про сестру та брата», «Прощання козака з родиною»).
У думах, на відміну від балад та епосу інших народів, немає нічого фантастичного.