
- •Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок
- •5. Цикл весняних обрядів та вірувань веснянок
- •6. Жанрово-тематична характеристика народних дум
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11.Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2.2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •14. Основні жанри дитячого фольклору.
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ.
- •17.Українська житійна традиція
- •18. «Слово о законі і благодаті» митрополита Іларіона: жанрово-стильові ознаки.
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20.Галицько-Волинський літопис: проблематика і поетика.
- •21. «Слово о полку Ігоревім» (історія перекладу й дослідження).
- •22. Творчість і.Вишенського.
- •23. Життя і творчість Мелетія Смотрицького.
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 - початку 18 ст.
- •25. Літературнан спадщина Лвівської братської школи кн. 16 – поч. 18 ст.
- •26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
- •27. Образ б. Хмельницького в укр. Літ с.17- п.18ст.
- •28. Література Києво-Могилянської академії: тематика, жанри, імена.
- •31. «Історія Русів»: специфіка жанру.
- •33. Українське літературне бароко: хронологія, проблематика, поетика.
- •34. «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди.
- •35. Жанрово-стильова характеристика поеми і. Котляревського «Енеїда».
- •36. Драматичні твори Котляревського
- •37. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька).
- •38. «Руська трійця» і її роль у розвитку української літератури в Галичині на народній основі.
- •39. Г. Квітка-Основяненко – фундатор нової української прози.
- •40. Романтичні балади та історичні поеми т. Шевченка
- •41. Поезія т. Шевченка періоду «трьох літ»
- •42. Творчість т. Шевченка періоду каземату та заслання
- •43. Розвиток байки в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •44. Бурлескно-травестійна поезія в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •45. Побутово-етнографічна драматургія і пол. Хіх ст.
- •46. Переспіви й переклади в укр. Літ. І пол. Хіх ст.
- •47. Творчість т. Шевченка останніх років житя
- •48. Повісті т. Шевченка: літературна доля, проблематика, художня вартість
- •49. «Щоденник» т. Шевченка як джерело суспільних та естетичних поглядів поета
- •50. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •51. "Чорна рада" п.Куліша – перший соціально-історичний роман в українській літературі.
- •52. Роман-виховання а. Свидницького «Люборацькі»
- •54.Соціально-психологічні основи прози Марка Вовчка.
- •55. Український театр корифеїв: історія виникнення, діяльність, творчість.
- •56. Історичні романи Івана Нечуя-Левицького («Князь Єремія Вишневецький», «Гетьман Іван Виговський»): тематика і проблематика.
- •57. Соціально-побутові повісті і.Нечуя-Левицького: своєрідність характерів, особливості гумору, комізм ситуацій.
- •58. І.Нечуй-Левицький: перші українські романи з життя інтелігенції ("Хмари", "Над Чорним морем").
- •59. Проблема "пропащої сили" в прозі Панаса Мирного ("Хіба ревуть воли, як ясла повні").
- •60. Соціально-психологічний роман "Повія" Панаса Мирного: історія написання і публікації, композиція, соціально-психологічна зумовленість поведінки головної героїні.
- •61. Творчість б.Грінченка.
- •62. Новаторство політичної лірики і.Франка.
- •63. Філософські поеми і.Франка.
- •64. Лірична драма і.Франка «Зів’яле листя».
- •65. Мала проза Франка: тематика і поетика.
- •66. Велика проза і. Франка: проблема естетичного ідеалу.
- •67. Соціально-психологічна та історична драма і.Франка.
- •68. Перекладацька діяльність і.Франка.
- •69. Іван Франко – літературний критик.
- •70. «Покутська трійця»: Василь Стефаник, Лесь Мартович, Марко Черемшина.
- •71. Ранній український модернізм, його філософські та естетичні засади. Дискусія: м. Вороний – і Франко.
- •72. Літературні групи «Молода Муза» та «Українська Хата».
- •73. Українська новелістика кн. 19 – поч. 20 ст. Жанрові модифікації. І Франко про психологізм малої прози.
- •74. Поетика драматичної поеми Лесі Українки («На полі крові», «Оргія», «Бояриня»).
- •75. Художня трансформація фольклорно-міфологічного начала в «Лісовій пісні» Лесі Українки.
- •76. Винниченко – новеліст («Краса і сила»).
- •77. Ідея «чесності з собою» в драматургії в. Винниченка.
- •78. Риси індивідуального стилю м. Коцюбинського.
- •79. «Філософія життя» о. Кобилянської: «Царівнва», «Земля».
- •80. Літературні організації і групи 20-30-их рр. Хх ст.
- •81.Літературна дискусія 1925-1928 рр.
- •82. Естетична програма поетів-неокласиків.
- •83. Рання поезія п. Тичини («Сонячні кларнети», «Замість сонетів та октав», «Плуг», «Вітер з України»).
- •84. Лірика в. Сосюри.
- •85. Поезія м. Рильського 20-30 рр. XX ст.
- •86. Драматургія м. Куліша і театр Леся Курбаса.
- •87. Жанрово-стильові особливості драматургії 20-30 XX ст.
- •88. Проза м. Хвильового
- •89. Роман "Місто" в. Підмогильного
- •90. Поеми м. Бажана «Різьблена тінь», «Смерть гамлета», «Сліпці»
- •91. Новелістика Григорія Косинки.
- •92. Поезія є. Плужника, д. Фальківського, о. Влизька.
- •93. Поезія б.-і. Антонича.
- •94. «Співець Степової Еллади» (є. Маланюк).
- •95. «Празька школа» в українській поезії.
- •96. Романи Івана Багряного «Сад Гетсиманський», «Тигролови».
- •97. Улас Самчук. «Волинь, «Марія».
- •98. Драматургія Івана Кочерги («Свіччине весілля», «Алмазне жорно»).
- •99. Юрій Яновський. Роман «Чотири шаблі».
- •100. Кіносценарії о. Довженка.
- •101. Фольклорність поезії а. Малишка.
- •102. Шістдесятництво як суспільно-політичний і літературний феномен.
- •103. Перша фаза реабілітації репресованих письменників (кн. 50 – поч. 60-х рр. Хх ст.).
- •104. «Третє цвітіння» української поезії (м. Рильський, п. Тичина, а. Малишко, м. Бажан, л. Первомайський).
- •105. Космічна тема в українській поезії 60-их рр. Хх ст.
- •106. Новелістика 60-х років хх ст., її представники.
- •107. Перекладацька діяльність Миколи Лукаша і Григорія Кочура.
- •109. Роман-епопея і. Вільде «Сестри Річинські»: мистецтво індивідуалізації жіночих персонажів.
- •110. Літературно-мистецьке обєднання мур. Концепції «Великої літератури» (у. Самчук), «національно-органічного стилю» (ю. Шерех) та дискусії навколо них.
- •111. Історичні романи п.Загребельного, їх проблематика та особливості стилю.
- •112. Збірка д. Павличка "Сонети подільської осені" і «Таємниця твого обличчя».
- •113. Драматургія 60-80-их років хх ст., основні представники.
- •114. Збірки Ліни Костенко «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність», їх проблематика та поетика.
- •115. Поезія Василя Симоненка.
- •116. Літературна критика 60-80-их хх ст., основні представники.
- •117. Новелістика Григора Тютюнника. Мотив скаліченого дитинства.
- •118. Історичні романи Романа Іваничука та Романа Федоріва. Мотиви історичної пам’яті та яничарства.
- •121. Трилогія Валерія Шевчука «Три листки за вікном», образ літописця.
- •122. Дисидентська поезія 60-80-х років хх ст. Творчість Василя Стуса та Ігоря Калинця
- •123. “Химерна проза” 70-х років хх ст.
- •125. Друга хвиля реабілітації української літератури (кінець 80 — початок 90-х років хх ст.).
- •120.Основні жанри драматичних творів. Драма як рід і як жанр літератури.
- •121. Роль поетик у розвитку літературознавства. Українські поетики хvіі – хvііі ст.
- •122. Культурно-історична школа в літературознавстві, її основні положення, Представник культурно-історичної школи в українському літературознавстві.
- •123. Психологічна школа у літературознавстві. Основні положення психолінгвістичної теорії о. Потебні.
- •124. Теорія психоаналізу Фройда, її стосунок до літератури і мистецтва. Концепція колективного підсвідомого Юнга.
- •125. Стиль бароко в літературі. Риси українського бароко.
- •126. Поезія, музика і малярство. Спільне і відмінне між ними за інтерпретацією і. Франка.
- •127. Зміст і форма художнього твору, їх взаємозв’язок. Компоненти змісту і форми.
- •128. Основні системи віршування.
- •129. Сюжет у художньому творі, основні елементи сюжету. Сюжет і фабула.
- •130. Композиція літературного твору, основні елементи композиції.
- •131. Художній образ та його функція в літературі.
- •132. Стиль класицизму в літературі. Особливості українського класицизму.
- •133. Модернізм в літературі та його течії. Філософські засади модернізму.
- •134. Символізм як літературний стиль. Етапи розвитку українського символізму.
- •135. Авангардизм в літературі та його течії. Риси українського авангарду.
- •136. Постмодернізм як дискурс і художня практика.
- •137. Історія літератури як галузь літературознавства і фактор літературного процесу.
- •138. Категорії епічного, ліричного та драматичного як родові ознаки літератури.
- •139. Літературна критика як галузь літературознавства і фактор літературного процесу.
- •140. Бібліографія як наукова дисципліна, типи бібліографії.
- •141. Основні жанри ліричних творів, поділ лірики за тематичним принципом.
- •142. Жанри епічних творів.
- •143. Жанри ліроепічних творів.
- •144. Тропи у художній системі твору, їх різновиди.
- •145. Роль звукопису у художньому творі, його елементи.
- •146. Роль риторичних фігур у художньому творі, їх різновиди.
- •148. Літературознавчі школи XX ст. : феноменологія, герменевтика, структуралізм.
- •149. Місце текстології серед літературознавчих дисциплін, основні завдання текстології.
- •150. Історія тексту літературного твору.
- •151. Встановлення тексту літературного твору, його причини і принципи.
- •152. Цензура і самоцензура, їхній вплив на текст літературного твору.
- •153. Датування і локалізація літературного твору, їх різновиди і методи.
- •154. Методи атрибуції літературного твору. Антитеза.
- •155. Поняття твору і тексту у сучасному літературознавстві.
- •156. Проблема автора у сучасному літературознавстві.
- •157. Завдання і методи генетичної критики.
84. Лірика в. Сосюри.
Рання поезія В. Сосюри вбирала художні здобутки різних стилів і течій того часу (символізму, імпресіонізму). Разом з тим увиразнювались риси його власного стилю: романтика боротьби й кохання, гостро відчутий «смак» життя, барв, звуку, злитість суб'єкта лірики з навколишньою дійсністю.
У 1921 р. побачила світ збірка Сосюри «Поезії», що досі вважалася його першою книжкою (проте існують докази що в 1918 р. було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові...», але її поки не знайдено). Цього ж 1921 p., виходить поема «Червона зима», яка зробила Сосюру знаменитим.
Естетика, з якої народилася «Червона зима» і яку несла лірика В. Сосюри 20-х років (збірки «Червона зима»; «Осінні зорі», 1924; «Сьогодні», 1925; «Золоті шуліки», 1927; «Коли зацвітуть акації», 1928 та ін.), визнавала й підносила цінність кожної окремої долі. Цій темі Сосюра присвятив і багато інших творів, в яких органічно поєднується інтимне з громадським і загально-людським: збірка «Місто» (1924), «Сніги» (1925), і низка інших. Уже в перших збірках Сосюра виявив себе найсильнішим ліриком в українській поезії своєї доби. Його співучі й повні незглибної ліричної стихії поезії вражають задушевністю, революційним запалом і пристрастю інтимних почувань. Основні джерела, якими живилася лірика Сосюри (народна творчість, Тарас Шевченко і ін), перетопилися в його поезії на оригінальний стиль, позначений класичною простотою вірша, співучістю і романтичним піднесенням.
Уже давно стали класичними його вірші «Так ніхто не кохав...», «Коли потяг у даль загуркоче...», «Білі акації будуть цвісти...», «Пам'ятаю, вишні доспівали», «Сад шумить», «Васильки» та багато інших. У них Сосюра створив прекрасний світ юнацького захоплення — чистого, мов кришталь, і світлого, як промінь сонця, кохання. Останні передвоєнні книжки «Червоні троянди» (1932), «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939), «Журавлі прилетіли» (1940) «Крізь вітри і роки», (1940) сповнені мотивів любові до жінки («Марії»), природи («Я квітку не можу зірвати»), до Вітчизни. Патріотичний вірш «Любіть Україну!»(1944) у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі, тільки зі смертю Сталіна 1953 р. І тоді з'являються нові книги віршів «За мир» (1953), «На струнах серця» (1955), «Солов'їні далі» (1957).
85. Поезія м. Рильського 20-30 рр. XX ст.
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угрупування “неокласиків”. Він був великим майстром сонета, форма якого вимагала лаконічності, суворої дисципліни, граничної стислості думки і слова, що, звичайно, у часи, коли процвітало революційне псевдоноваторство, засноване на фальшивих ідеологічних гаслах 20-х років, викликало нерозуміння, осуд “революційних” теоретиків літератури. Максим Рильський був звинувачений в декаденстві, відірваності від сучасності та соціалістичної революції. Але напружена літературна праця М. Рильського тривала, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу й багато в чому деформував тематику та ідейний світ його поезії. Одна за одною з'являються поетичні збірки «На узліссі» (1918), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1925), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де схо-дяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929). У вірші «Коли усе в тумані життєвому» (збірка «Під осінніми зорями») поет оспівав вічність мистецтва, нетлінність його витворів.
Книжки лірики: «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Під осінніми зорями» (друга редакція 1926), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929) -- це певний хід на вершини майстерства, дозрівання таланту і його власного стилю. Так само поеми «Чумаки» (1924), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Сіно» (1927), «Кінь» (1927). Поема «Марина», що хронологічно потрапила на фатальну прірву Розстріляного Відродження, вже зіпсована соціологічним диктатизмом. А написана в час війни «Мандрівка в молодість» хоч і має в собі ознаки відлиги, але нема в ній напруги і сили поем 20-х років. Перше, що вражає в ліриці Рильського, -- це багатство її мотивів. До традиційних мотивів української поезії Рильський додав запас мотивів поезії античної і західньоевропейської. Плюс нові мотиви, зроджені українською революцією і відродженням 1917--29 років. З цього боку лірику Рильського можна назвати багатозначним пророчим звітом про життя, як воно відбилось у душі цього життєлюба.