27. Образ б. Хмельницького в укр. Літ с.17- п.18ст.

Довгим та тяжким був шлях України до незалежності, але дух визволення, який жив у серці українського народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили, плекав видатних державних діячів, військових керівників, мудрих звитяжців. Серед них особливе місце посідає постать Богдана Хмельницького, невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов'язане становлення української держави, формування української нації. Його внесок в історію рідного народу— визволення придніпровських земель від ярма польських магнатів, збереження мови і культури, будівництво Української держави. Ніхто так, як Богдан Хмельницький, не зумів відчути дух народу, його найпотаємніші прагнення і душу. Уже в XVII столітті з'являються художні твори, в яких висвітлено події, пов'язані з діяльністю Богдана Хмельницького, але тільки з XVIII століття гетьман постає у творах як символ національних змагань, які знову і знову спалахують в Україні.У драмі «Милість Божа» професор Київської академії (можливо, Інокентій Нерунович) вперше показує багатогранний образ Богдана Хмельницького як батька нації.У XIX столітті Богдан Хмельницький як герой визвольної війни 1648 року та гетьман України привертає увагу Т. Шевченка, його образ так чи інакше присутній у багатьох поезіях Кобзаря. Так, у поемі «Гайдамаки» поет називає його «славним Богданом», а в поемі «Розрита могила» він зображає Хмельницького як видатного політичного діяча, але разом з тим вважає його «нерозумним сином», тому що через його компроміс з російським царизмом страждає Україна, її народ .Неоднозначною є оцінка діянь Хмельницького й у вірші Шевченка «Стоїть в селі Суботові». Поет позитивно оцінює прагнення гетьмана, який, підписуючи у Переяславі угоду, бажав, щоб у майбутньому «москаль добром і лихом з козаком ділився». Не сподівався Хмельницький зради. Тому Шевченко з болем наголошує: «Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало: москалики, що заздріли, то все обчухрали».Багатогранний образ Богдана Хмельницького у трилогії М. Старицького «Богдан Хмельницький» та однойменній історичній драмі. Гетьман змальований як виразник прагнень українського народу, вдумливий державний діяч, талановитий полководець. Письменник показав його, на відміну від тлумачення Т. Шевченка, як далекоглядного політика, патріота, борця за возз'єднання України з Росією.До теми визвольної боротьби українського народу в XVII столітті і, у зв'язку з нею, до образу Б. Хмельницького зверталося чимало українських письменників XX століття: П. Тичина, М. Рильський, І. Ле, П. Загребельний.У романі П. Загребельного «Я, Богдан» («Сповідь у славі») Хмельницького зображено як мудрого політика, освічену, талановиту людину, непересічну особистість з неабиякими суперечностями, внутрішніми драмами. Роман написаний у формі монологу гетьмана (звідки й підзаголовок твору «Сповідь у славі»). Від його імені письменник звертається до народу, вболіває за його майбутнє. Богдан у сповіді відстоює правду звичайної людини: «Хіба й мене самого не пробували очорнити? Оточували легендами, але я волів жити поза ними, гаразд відаючи, що в легендах зникає жива особистість і лишається тільки безплотний символ, яким кожен може скористатися для своїх цілей».