25. Літературнан спадщина Лвівської братської школи кн. 16 – поч. 18 ст.

ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА - навчальний заклад, перша братська школа в Україні. Заснували її бл.1585 діячі Львівського братства Ю. Рогатинець, І. Рогатинець, І.Красовський та ін. Статут Л.б.ш, («порядок шкільний»; 1591) -видатна пам'ятка педагогічної думки. Він передбачав демократичні основи організації школи. До Л.б. ш. приймали дітей різних станів зі Львова та ін. міст і сіл України. Молодші школярі навчалися грамоти, старші (спудеї) вивчали старослов'янську, грецьку і латинську мови, граматику, риторику і піїтику, елементи філософії. Школа була й осередком розвитку хорового співу та українського шкільного театру. В 1591 була надрукована грецько-слов'янська граматика «Адельфотес», складена учнями школи й учителем Арсенієм Еласонським, У різний час ректорами й учителями тут були С.Зизаній. Л.Зизаній, Ф. Касіянович, І. Борецький, П. Беринда, Г.Дорофеєвич, І. Трофимович-Козловський, С. Косов, В. Ушакевич, Ф. Сидорович та ін. Гетьман П. Сагайдачний заповів значні кошти на потреби школи. Л.б.ш. справила великий вплив на розвиток освіти не тільки в Україні, а й у Білорусії, Молдавії та ін. Вона виховала багатьох відомих громадських і культурних діячів (Є. Плетенецький, К. Мазепета, І. Югасевич та ін.). Керівники Л.б.ш. намагалися перетворити її на вищий навчальний заклад, однак у другій пол. 17 ст. школа занепала, а у 80-х рр. 18 ст. перестала існувати. Кілька років по ній бувший львівський дидаскал Лаврентій Зизаній видав у Вільні ж "Грамматику словенску совершенного искуства осми частей слови и иных нуждных"; її завданням він ставить не тільки вчити "правописати", але через "риторику и словесницу вкупЂ чесной философіи" доводити до "стественного богословія", але властиво не виходить за межі етимології. Побіжно і дуже недостатньо тільки зачіпаються деякі питання поетики — метрики й віршарства.

26. Касіян Сакович. Вірші на похорон гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Світське ім ’я Калліст. Народився близько 1578 року в м. Потеличі на Галичині в родині православного священика. Навчався в Замойській та Краківській академіях, був домашнім учителем, навчав Адама Киселя, майбутнього київського воєводу, мав посаду дяка в Перемишлі. У 1620 р. прийняв чернецтво під іменем Касіяна і обійняв посаду ректора Київської братської школи. У 1624 р. став проповідником у Люблинському братстві, а 1625 р. перейшов до унії і став настоятелем Дубенського монастиря (до 1639р.). Певний час вів мандрівне життя. 1641 року прийняв римо-католицизм. Помер у Кракові в 1647 р. римо-католицьким священиком. Автор кількох полемічних творів, зокрема «Перспективи, або З’ясування про грецько-руську церкву» (1642) і філософського трактата про душу. Писав книжною українською та польською, мовами. гетьмана війська його королівської милості Запорозького, складені шоком Касіяном Саковичем, ректором шкіл Київських у братстві. Мовлені від його спудеїв на погребі того шляхетного рицаря в Києві, в неділю провідну року Божого тисяча шістсот двадцять другого, Київ, 1622 року