13. Сукупні видатки і потенційний ввп.

Згідно з кейнсіанською теорією рівновага в економіці може забезпечуватися за умов як повної, так і неповної зайнятості. Такі умови залежать від співвідношення між запланованими су­купними витрати і сукупними витратами, необхідними для закупівлі потенційного ВВП, тобто потенційно необхідними сукупними витратами. Від цього співвідношення залежить розбіжність між рівноважним ВВП і потенційним ВВП, а також інфляція.

Ідеальним є варіант, коли заплановані сукупні витрати дорівнюють потенційному ВВП. Тоді в економіці досягається короткострокова і довгострокова рівновага та забезпечується повна зайнятість. Але, як правило, запланованих сукупних витрат або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо закупівлі потенційного ВВП. Залежно від цього в економіці виникають різні наслідки.

Розглянемо ситуацію, коли запланованих сукупних витрат не вистачає для закупівлі потенційного ВВП. На рис. 9.4 Yp — потенційний ВВП, для закупівлі якого економіка повинна спрямувати E2 сукупних витрат, у складі яких автономні витрати мають дорівнювати . Але насправді економіка знаходиться в стані неповної зайнятості і її заплановані витрати становлять E1, а автономні — . Отже, величина запланованих автономних витрат менша за потенційно необхідну, яка відповідає умовам повної зайнятості . Внаслідок цього заплановані сукупні витрати менші, ніж потенційно необхідні сукупні витрати , а фактичний ВВП менший, ніж потенційний ВВП . Таке явище дістало назву «рецесійний розрив».

14. Вплив держави на економічну рідновагу.

. З метою реалізації державної політики, спря-

мованої на створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього ринку та

стимулювання попиту домашніх господарств, а також виконання соціальних

програм, із 2005 р. до вітчизняного законодавства було внесено низку істотних

змін, які і визначили подальший розвиток країни. Економічна політика в ос-

новному спрямовувалася на значне підвищення рівня державних соціальних

стандартів і гарантій та формування рівних умов конкуренції в економіці через

активізацію структурних змін. Як результат, високими темпами зросли доходи

у секторі домогосподарств. Водночас негативний вплив справляє погіршення

зовнішньоекономічної кон'юнктури, гальмування розвитку інвестиційної скла-

дової економіки, розгортання світовоїфінансово-економічної кризи.

Мета дослідження. З'ясувати особливості впливу державної політики

на ефективність поведінки домашніх господарств в економіці України. Ви-

явити шляхи посилення позитивного впливу економічної політики держави

на поведінку населення.

Виклад основного матеріалу. Реформи національної економіки в Ук-

раїні, спрямовані на покращення добробуту домогосподарств, характеризува-

лись частими неузгодженостями. Зумовлені вони декількома істотними об-

ставинами: інституційною, технологічною, управлінською і ментальною.

Суть інституційної полягає у тому, що рух до ринку мотивувався незадовіль-

ним економічним становищем, яке було наслідком неефективності статичної

моделі устрою суспільства та природним бажанням домашніх господарств

жити краще. Копіювання західної моделі демократичного управління і рин-кового господарства у ринкових перетвореннях було не до кінця виваженим і

осмисленим.

Необхідність прийняття якісних технологічних рішень, що мали б за-

безпечувати вітчизняним товарам конкурентні переваги на світовому ринку,

зумовлювалась технологічною обставиною. Окремі ж галузі в Україні на по-

чатку 1990-х років були зорієнтовані на 70-80 % на потреби військово-про-

мислового комплексу. Подальша орієнтація експортно-орієнтованих галузей

на сировину, а не на готову продукцію також не дала технологічних та фінан-

сових передумов для поступального економічного розвитку.

Значення управлінської обставини пов'язане з гальмуванням реформ

через неефективність менеджменту, вихованого в надрах командно-адмініс-

тративної економіки. Варто зазначити, що планова економіка не вимагала

особливої ініціативи та відповідальності і не містила такої кількості ризиків як

ринкова. Серйозним недолікомреформ в Україні є очевидно недостатнє враху-

вання особливостей національного менталітету українців, структури його соці-

альної свідомості, соціокультурних поведінкових норм і традицій, системи

життєвих цінностей і пріоритетів. На шляху реформ, спрямованих на зростан-

ня ефективності економічних рішень домогосподарств, визначальним є прове-

дення змін у сфері доходів. Необхідна активізація політики держави у сфері

формування доходів, зокрема удосконалення системи оплати праці[1, с. 192].

Реформа у сфері доходів мусить бути спрямована, передусім, на під-

вищення доходів, розширення їх складових та оптимізацію структури. Необ-

хідною є державна підтримка у питанні зміцнення статусу праці та її оплати,

формування стабільної системи факторних доходів, ринкова переорієнтація

системи соціальних трансферів. Успішна реалізація такої політики державою

приведе до: зменшення соціальної напруженості; зниження диференціації до-

ходів і справедливого їх розподілу; зростання доходів домогосподарств,

пов'язаних із прибутком від господарської діяльності та від власності; зрос-

тання матеріального й духовного добробуту.