
- •1.Акцентуації характеру, розкрити характеристику основних типів акцентуації.
- •2.Акцентуація характеру: поняття, типи.
- •3.Взаємовідносини в колективі в процесі праці
- •4.Визначення психічного здоров'я та його рівнів.
- •5.Визначити поняття "нормального" характеру????
- •6.Відчуття: визначення, загальні закономірності відчуттів та їх врахування в роботі практичного психолога.
- •7.Вольові якості особистості та їх формування.
- •8.Діяльність психолога в лікувальному процесі.!?
- •9.Діяльність: визначення, психологічна структура, основні види.
- •10.Емоційні стани. Поняття та види афекту.!?
- •11.Загальні характеристики професійних груп і колективів.????
- •12.Загальна характеристика психосоматичних розладів.
- •13.Зв'язок мислення та уяви.
- •14.Індивідуальні особливості мислення.
- •15.Індивідуальні особливості пам¢яті.
- •16.Класифікація психічних станів, їх характеристика.
- •17.Клінічна психологія, предмет та завдання.
- •18.Комунікативна, перцептивна, інтерактивна сторони спілкування.
- •19.Конформність, конформізм, груповий тиск, нонконформізм.
- •20.Критерії психічного здоров¢я.
- •21.Малі групи: кількісна характеристика, класифікація. Динаміка розвитку.
- •22.Метод контент-аналізу у соціальній психології.
- •23.Методи досліджень в інженерній психології.
- •24.Методи психологічної корекції розладів особистості.????
- •25.Методи соціальної психології, їх загальна характеристика.
- •26.Методичні підходи до проблеми оцінки функціональних станів.!?
- •27. Механізми психологічного захисту особистості. Їх роль.
- •28.Механізми розвитку групи. Група і колектив, «команда».!?
- •29.Мислення, його елементи. Розлади мислення та інтелекту в клінічній психології.
- •30.Мислення: поняття, види, форми.
- •31.Міжособистісне сприйняття в процесі спілкування: ефект ореолу, новизни.
- •32.Міжособистісні водносини та їх вплив на продуктивність праці.!?
- •33.Місце психічного фактору в соматичній патології.????
- •34.Мотиви та мета!? професійної діяльності.
- •40.Описати клінічні прояви розладів особистості за п. Б. Ганнушкіним.!?
- •41.Основні підходи до проблеми психологічного аналізу діяльності у вітчизняній психології.
- •42.Основні психічні властивості особистості.
- •43.Основні функції і завдання психолога на підприємстві. Психологічні проблеми професійної переорієнтації дорослих.
- •44.Особливості дослідження поведінки.????
- •45.Особливості порушення поведінки.
- •46.Особливості психології людей з серцево-судинними захворюваннями.
- •47.Особливості психології хворих з ендокринною патологією.????
- •48.Охарактерезуйте психічні та поведінкові розлади, що пов'язані з вживанням психоактивних речовин.!?
- •49. Охарактеризуйте розлади звичок та потягів.
- •50. Охарактеризуйте розлади харчової поведінки.
- •51.Пам'ять: визначення, види, індивідуальні особливості.
- •52.Пізнавальні процеси особистості: визначення, загальна характеристика.
- •53.Поведінка та її норма і розвиток.
- •55.Поняття «особистість» у соціальній психології: індивід, особистість, індивідуальність.
- •56.Поняття групи в соціальній психології. Загальна класифікація.
- •57.Поняття про волю та структуру вольового акту. Вольві якості людини та їх формування.
- •58.Поняття про здібності. Рівні та види здібностей.
- •59.Поняття про особистість у загальній психології.
- •60.Поняття про психіку та її розвиток.
- •61.Поняття про темперамент. Фізіологічні основи та види темпераменту.
- •62.Поняття я-концепції. Роль, структура, функції.
- •63.64.Порушення відчуття та сприйняття, їх класифікація.
- •65.Порядок дослідження за методикою «Самооцінка особистості» с.А.Будасси.
- •66.Порядок роботи з опитувальником к. Леонгарда (характерологічний опитувальник) його призначення.
- •67.Почуття: визначення, фізіологічні основи, види.
- •68.Правові засади і завдання служб зайнятості.
- •69.Працездатність і стомлення людини. Динаміка фаз працездатності.
- •70.Праця як джерело походження різних продуктів культури та форма діяльності людини.????
- •71. Предмет соціальної психології. Місце соціальної психології в системі психологічного знання .!?
- •72. Призначення методики «Диференціально діагностичний опитувальник» (ддо) порядок дослідження.
- •73.Призначення методики векслера та порядок дослідження.
- •88.Принципи побудови та проведення психологічного обстеження.
- •89.Проблема діагностики, профілактики та вирішення конфліктів.
- •90.Проблеми прикладної соціальної психології: загальна характеристика.
- •91.Професійна придатність як багаторівневе, поліструктурне утворення.
- •92.Психологічна характеристика злочину.
- •93.Психологічний експеримент: види, вимоги до проведення.
- •94.Психологічний зміст самосвідомості.
- •2.3 Структура самосвідомості особистості
- •95.Психологічний зміст діяльності пенітенціарних працівників.????
- •96.Психологічні питання трудового навчання і виховання в школі.
- •97.Психологічні фактори професійної діяльності.????
- •98.Психологія допиту підозрюваного і звинуваченого.!?
- •99.Психологія класів. Колективна свідомість, соціальні почуття.
- •100.Психологія контакту і довірливих відносин у діяльності юриста.
- •101.Психологія міжгрупової взаємодії. Поняття етноцентризму.
- •102.Психологія натовпу. Психологічні особливості поведінки людини у натовпі.!?
- •103.Психологія слідчого експерименту.
- •104.Психологія хворого. Види ставлення до хвороби.(Пато)
- •105.Психопрофілактика та її види.
- •106.Психосоматичні розлади осіб з захворюванням травного тракту.
- •107.Рівні виробничої адаптації.
- •108.Рівні професійної адаптації.
- •109. Рівні соціальної адаптації.
- •117.Розкрийте особливості розумового розвитку.????
- •118.Розлади памяті. Методи дослідження.
- •119.Роль особистості у виникненні психогенних захворювань. !?
- •120.Самооцінка та рівень домагань особистості, їх взаємодія.
- •121.Самосвідомість особистості. Динамічна структура особистості.!?
- •122.Соціалізація особистості: поняття, механізми та інститути соціалізації.
- •123.Соціальні настанови (атитюди), соціально-психологічні стереотипи поведінки: визначення, механізми формування.!?
- •124.Соціально-психологічна структура особистості. Характеристика основних властивостей особистості.
- •125. Соціально-психологічний аналіз комунікативних процесів.
- •126. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •127. Соціально-психологічні дослідження в галузевих трудових колективах.????
- •128. Соціально-психологічні методи впливу в процесі спілкування.
- •129.Соціально-психологічні механізми впливу у процесі спілкування: переконання, навіювання,психічне зараження, наслідування.
- •130. Соціально-психологічні феномени групових форм прийняття рішень: групове мислення, звсув до ризику, поляризація поглядів.
- •131.Сприймання: суть, закономірності, види.
- •132.Спрямованість особистості. Її компоненти, їх характеристика.
- •133.Стиль діяльності і його системоутворююча функція.
- •134.Структура особистості.
- •135.Структура професійної та післядипломної освіти в Україні.
- •136. Структура професіограми. Психологічна професіографія та її особливості.
- •137.Сутьність методу соціометрії .
- •138.Типи психологічного реагування на зміни в стані здоров¢я.
- •139.Трудовий метод, його місце і роль в дослідженнях професійної діяльності.????
- •140.Увага: визначення, фізіологічні механізми та види.
- •141.Уява: визначення, види, умови формування.
- •142.Уява: фізіологічні основи. Види уяви та їх урахування в трудовому процесі.
- •143.Фактори, що впливають на продуктивність пам'яті.
- •144.Фактори, що впливають на соціометричний статус особистості.
- •145.Функціональна структура діяльності. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності.
- •146.Характер: сутність, структура.
- •147.Характеристика методів загальної психології.????
- •149.Якість людської праці та фактори, які її обумовлюють.????
- •150.Ятрогенії, дидактогенії, їх види та профілактика.????
143.Фактори, що впливають на продуктивність пам'яті.
Нині розроблено і на практиці використовується чимала кількість різноманітних систем і методів практичного впливу на пам'ять людини з метою її поліпшення.
Одні з цих методів грунтовані на регуляції уваги, інші припускають вдосконалення сприйняття матеріалу, треті базуються на упражняемости уяви, четверті - на розвитку у людини здатності осмислювати і структурувати матеріал, що запам'ятовується, п'яті, - на придбанні і активному використанні в процесах запам'ятовування і відтворення спеціальних мнемотехнических засобів, прийомів і дій.
Усі ці методи кінець кінцем грунтовані на встановлених в наукових дослідженнях і підтверджених життям фактах зв'язку пам'яті з іншими психічними процесами людини і його практичною діяльністю.
Оскільки від уваги до матеріалу безпосередньо залежить його запам'ятовування, то будь-які прийоми, що дозволяють управляти увагою, можуть виявитися корисними і для запам'ятовування.
Чим багатіше і різноманітніше стимули-засоби, які ми маємо в розпорядженні для запам'ятовування, чим простіші і доступніші вони для нас в потрібний момент часу, тим краще довільне пригадування. Два чинники, крім того, підвищують вірогідність успішного пригадування : правильна організація інформації, що запам'ятовується
Про ситуації, що залишили в нашій пам'яті яскравий, емоційний слід, ми думаємо більше, ніж про емоційно нейтральні події. Пов'язані з ними враження ми краще організовуємо у своїй пам'яті, більше і частіше співвідносимо з іншими. Позитивні емоції, як правило, сприяють пригадуванню, а негативні перешкоджають.
Чим більше різноманітних асоціацій при першому знайомстві з ним викликає матеріал і чим більше часу ми приділяємо уявній розробці цих асоціацій, тим краще запам'ятовується і сам матеріал.
Для кращого запам'ятовування матеріалу рекомендується повторювати його незадовго до нормального часу відходу до сну. Те, що в цьому випадку запам'ятовується краще відкладеться в пам'яті, оскільки не змішуватиметься з іншими враженнями, які зазвичай впродовж дня накладаються один на одного і тим самим заважають запам'ятовуванню, відволікаючи нашу увагу.
Ефективність запам'ятовування іноді знижує інтерференція, т. е. змішення однієї інформації з іншою, одних схем пригадування з іншими. Найчастіше інтерференція виникає тоді, коли одні і ті ж спогади асоціюються в пам'яті з однаковими подіями і їх поява у свідомості породжує одночасне пригадування конкуруючих(що інтерферують) подій.
Інтерференція нерідко має місце і тоді, коли замість одного матеріалу заучується інший, особливо на стадії запам'ятовування, де перший матеріал ще не забутий, а другий недостатньо добре засвоєний, наприклад коли запам'ятовуються слова іноземної мови, одні з яких ще не відклалися в довготривалій пам'яті, а інші в цей же час тільки починають вивчатися.
144.Фактори, що впливають на соціометричний статус особистості.
Соціальний статус- структурний елемент соц. Організації общ. Який з'являється перед індивідом як позиція в системі соціальних стосунків. Соціальний статус виступає характеристикою соціальної позиції в певній системі соціальних координат. В цьому відношенні соціальну структуру можна представити як складну систему взаємозв'язаних соціальних статусів, займаючи які індивід стає членом суспільства. Соціальний статус має внутрішньо змістовну сторону і зовнішні форми прояву(номінацію).Змістовна сторона соціального статусу характеризується функцією визначеної для цією соціальною позицією, і комплексом прав, обов'язків привілеїв повноважень, зв'язаних з реалізацією цією функцією. Знання змістовної сторони власного статусу і статусів інших індивідів, з якими встановлюються взаємодії, дозволяють диспозицію(розташування) конкретного соціального статусу в соціальній системі координат.Зовнішні форми прояву статусу припускають дотримання індивідом нормам поведінки, що відповідає цьому соціальному статусу. Вступаючи у різні соціальні відносини, людина одночасно займає ряд соціальних статусів. У сучасному суспільстві, що характеризується складним переплетенням різних сфер діяльності, соціальний статус особи визначається декількома ознаками, н-р: престижністю професії, рівнем доходу, рівнем освіти, позицією у владній сфері.Такий узагальнений статус називається індексом соціальної позиції.
Чинники, що впливають на соціальний статус, - громадська думка
У будь-якому суспільстві існує деяка ієрархія статусів, яка є основою його стратифікації. Певні статуси є престижними, інші - навпаки. Престиж - це оцінка суспільством соціальної значущості того або іншого статусу, закріплена в культурі і громадській думці. Ця ієрархія формується під впливом двох чинників : а) реальної корисності тих соціальних функцій, які виконує людина;б) системи цінностей, характерної для цього суспільства.
Якщо престиж яких-небудь статусів необгрунтовано завищений або, навпаки, занижений, зазвичай говорять, що має місце втрата рівноваги статусів. Суспільство, в якому спостерігається тенденція до втрати цієї рівноваги, не може нормально функціонувати.
Соціальний статус особи передусім робить вплив на її поведінку. Знаючи соціальний статус людини, можна легко визначити більшість якостей, яким він володіє, а також передбачити дії, які він здійснюватиме. Подібна очікувана поведінка людини, що асоціюється з тим статусом, який він має, прийнято називати соціальною роллю. Соціальна роль фактично є деяким зразком поведінки, визнаним доцільним для людей цього статусу в цьому суспільстві.
Соціальна роль може бути закріплена за людиною формально(наприклад, в законодавчому акті) або ж мати неформальний характер.
Кожна людина має не одну, а цілим набором соціальних ролей, які він грає в суспільстві. Їх сукупність називається ролевою системою. Різноманіття соціальних ролей може стати причиною внутрішнього конфлікту особи(у тому випадку, якщо якісь з соціальних ролей суперечать один одному).
Проте, незважаючи на те що поведінка особи багато в чому визначається тим статусом, який вона займає, і тими ролями, які вона грає в суспільстві, вона(особа) проте зберігає свою автономію і певну свободу вибору. І хоча в сучасному суспільстві спостерігається тенденція до уніфікації і стандартизації особи, повного її нівелювання, на щастя, не відбувається.Індивід має можливість вибирати з безлічі соціальних статусів і ролей ті, які дозволяють йому краще реалізувати свої плани, максимально ефективно застосовувати свої здібності. Будь-який ролевий припис намічає тільки загальну схему поведінки людини, зберігаючи за ним можливість вибору шляхів його виконання.