- •1.Акцентуації характеру, розкрити характеристику основних типів акцентуації.
- •2.Акцентуація характеру: поняття, типи.
- •3.Взаємовідносини в колективі в процесі праці
- •4.Визначення психічного здоров'я та його рівнів.
- •5.Визначити поняття "нормального" характеру????
- •6.Відчуття: визначення, загальні закономірності відчуттів та їх врахування в роботі практичного психолога.
- •7.Вольові якості особистості та їх формування.
- •8.Діяльність психолога в лікувальному процесі.!?
- •9.Діяльність: визначення, психологічна структура, основні види.
- •10.Емоційні стани. Поняття та види афекту.!?
- •11.Загальні характеристики професійних груп і колективів.????
- •12.Загальна характеристика психосоматичних розладів.
- •13.Зв'язок мислення та уяви.
- •14.Індивідуальні особливості мислення.
- •15.Індивідуальні особливості пам¢яті.
- •16.Класифікація психічних станів, їх характеристика.
- •17.Клінічна психологія, предмет та завдання.
- •18.Комунікативна, перцептивна, інтерактивна сторони спілкування.
- •19.Конформність, конформізм, груповий тиск, нонконформізм.
- •20.Критерії психічного здоров¢я.
- •21.Малі групи: кількісна характеристика, класифікація. Динаміка розвитку.
- •22.Метод контент-аналізу у соціальній психології.
- •23.Методи досліджень в інженерній психології.
- •24.Методи психологічної корекції розладів особистості.????
- •25.Методи соціальної психології, їх загальна характеристика.
- •26.Методичні підходи до проблеми оцінки функціональних станів.!?
- •27. Механізми психологічного захисту особистості. Їх роль.
- •28.Механізми розвитку групи. Група і колектив, «команда».!?
- •29.Мислення, його елементи. Розлади мислення та інтелекту в клінічній психології.
- •30.Мислення: поняття, види, форми.
- •31.Міжособистісне сприйняття в процесі спілкування: ефект ореолу, новизни.
- •32.Міжособистісні водносини та їх вплив на продуктивність праці.!?
- •33.Місце психічного фактору в соматичній патології.????
- •34.Мотиви та мета!? професійної діяльності.
- •40.Описати клінічні прояви розладів особистості за п. Б. Ганнушкіним.!?
- •41.Основні підходи до проблеми психологічного аналізу діяльності у вітчизняній психології.
- •42.Основні психічні властивості особистості.
- •43.Основні функції і завдання психолога на підприємстві. Психологічні проблеми професійної переорієнтації дорослих.
- •44.Особливості дослідження поведінки.????
- •45.Особливості порушення поведінки.
- •46.Особливості психології людей з серцево-судинними захворюваннями.
- •47.Особливості психології хворих з ендокринною патологією.????
- •48.Охарактерезуйте психічні та поведінкові розлади, що пов'язані з вживанням психоактивних речовин.!?
- •49. Охарактеризуйте розлади звичок та потягів.
- •50. Охарактеризуйте розлади харчової поведінки.
- •51.Пам'ять: визначення, види, індивідуальні особливості.
- •52.Пізнавальні процеси особистості: визначення, загальна характеристика.
- •53.Поведінка та її норма і розвиток.
- •55.Поняття «особистість» у соціальній психології: індивід, особистість, індивідуальність.
- •56.Поняття групи в соціальній психології. Загальна класифікація.
- •57.Поняття про волю та структуру вольового акту. Вольві якості людини та їх формування.
- •58.Поняття про здібності. Рівні та види здібностей.
- •59.Поняття про особистість у загальній психології.
- •60.Поняття про психіку та її розвиток.
- •61.Поняття про темперамент. Фізіологічні основи та види темпераменту.
- •62.Поняття я-концепції. Роль, структура, функції.
- •63.64.Порушення відчуття та сприйняття, їх класифікація.
- •65.Порядок дослідження за методикою «Самооцінка особистості» с.А.Будасси.
- •66.Порядок роботи з опитувальником к. Леонгарда (характерологічний опитувальник) його призначення.
- •67.Почуття: визначення, фізіологічні основи, види.
- •68.Правові засади і завдання служб зайнятості.
- •69.Працездатність і стомлення людини. Динаміка фаз працездатності.
- •70.Праця як джерело походження різних продуктів культури та форма діяльності людини.????
- •71. Предмет соціальної психології. Місце соціальної психології в системі психологічного знання .!?
- •72. Призначення методики «Диференціально діагностичний опитувальник» (ддо) порядок дослідження.
- •73.Призначення методики векслера та порядок дослідження.
- •88.Принципи побудови та проведення психологічного обстеження.
- •89.Проблема діагностики, профілактики та вирішення конфліктів.
- •90.Проблеми прикладної соціальної психології: загальна характеристика.
- •91.Професійна придатність як багаторівневе, поліструктурне утворення.
- •92.Психологічна характеристика злочину.
- •93.Психологічний експеримент: види, вимоги до проведення.
- •94.Психологічний зміст самосвідомості.
- •2.3 Структура самосвідомості особистості
- •95.Психологічний зміст діяльності пенітенціарних працівників.????
- •96.Психологічні питання трудового навчання і виховання в школі.
- •97.Психологічні фактори професійної діяльності.????
- •98.Психологія допиту підозрюваного і звинуваченого.!?
- •99.Психологія класів. Колективна свідомість, соціальні почуття.
- •100.Психологія контакту і довірливих відносин у діяльності юриста.
- •101.Психологія міжгрупової взаємодії. Поняття етноцентризму.
- •102.Психологія натовпу. Психологічні особливості поведінки людини у натовпі.!?
- •103.Психологія слідчого експерименту.
- •104.Психологія хворого. Види ставлення до хвороби.(Пато)
- •105.Психопрофілактика та її види.
- •106.Психосоматичні розлади осіб з захворюванням травного тракту.
- •107.Рівні виробничої адаптації.
- •108.Рівні професійної адаптації.
- •109. Рівні соціальної адаптації.
- •117.Розкрийте особливості розумового розвитку.????
- •118.Розлади памяті. Методи дослідження.
- •119.Роль особистості у виникненні психогенних захворювань. !?
- •120.Самооцінка та рівень домагань особистості, їх взаємодія.
- •121.Самосвідомість особистості. Динамічна структура особистості.!?
- •122.Соціалізація особистості: поняття, механізми та інститути соціалізації.
- •123.Соціальні настанови (атитюди), соціально-психологічні стереотипи поведінки: визначення, механізми формування.!?
- •124.Соціально-психологічна структура особистості. Характеристика основних властивостей особистості.
- •125. Соціально-психологічний аналіз комунікативних процесів.
- •126. Соціально-психологічний клімат колективу.
- •127. Соціально-психологічні дослідження в галузевих трудових колективах.????
- •128. Соціально-психологічні методи впливу в процесі спілкування.
- •129.Соціально-психологічні механізми впливу у процесі спілкування: переконання, навіювання,психічне зараження, наслідування.
- •130. Соціально-психологічні феномени групових форм прийняття рішень: групове мислення, звсув до ризику, поляризація поглядів.
- •131.Сприймання: суть, закономірності, види.
- •132.Спрямованість особистості. Її компоненти, їх характеристика.
- •133.Стиль діяльності і його системоутворююча функція.
- •134.Структура особистості.
- •135.Структура професійної та післядипломної освіти в Україні.
- •136. Структура професіограми. Психологічна професіографія та її особливості.
- •137.Сутьність методу соціометрії .
- •138.Типи психологічного реагування на зміни в стані здоров¢я.
- •139.Трудовий метод, його місце і роль в дослідженнях професійної діяльності.????
- •140.Увага: визначення, фізіологічні механізми та види.
- •141.Уява: визначення, види, умови формування.
- •142.Уява: фізіологічні основи. Види уяви та їх урахування в трудовому процесі.
- •143.Фактори, що впливають на продуктивність пам'яті.
- •144.Фактори, що впливають на соціометричний статус особистості.
- •145.Функціональна структура діяльності. Психофізіологічний аналіз трудової діяльності.
- •146.Характер: сутність, структура.
- •147.Характеристика методів загальної психології.????
- •149.Якість людської праці та фактори, які її обумовлюють.????
- •150.Ятрогенії, дидактогенії, їх види та профілактика.????
120.Самооцінка та рівень домагань особистості, їх взаємодія.
Самооценка - это осознание личной значимости, внутренняя уверенность человека в своей ценности, в способности справляться с жизненными задачами и самостоятельно принимать решения.
Уровень притязаний личности — понятие, введенное К. Левином для обозначения стремления индивида к цели такой сложности, которая, по его мнению, соответствует его способностям. Это образование, тесно связанное с самооценкой личности, формируется под влиянием субъективных переживаний успеха или неуспеха в деятельности. Уровень притязаний может быть адекватным, то есть соответствовать способностям индивида, и неадекватным, заниженным или завышенным.
С 30-х годов именно такой ракурс анализа уровня притязаний - его изучение в составе проблемы самооценки - приобретает наибольшую устойчивость в отечественной литературе. Связь притязаний и самооценки подчеркивает Б.В.Зейгарник, указывая, в частности, на занижение уровня притязаний при низкой самооценке. По данным Е.А.Серебряковой, неясные представления о своих возможностях делают субъекта неустойчивым в выборе целей: его притязания резко повышаются после успеха и столь же резко падают после неудачи. Стабильная самооценка продуцирует сформированный уровень притязаний, мало подверженный ситуационным влияниям успеха и столь же резко падают после неудачи. Стабильная самооценка продуцирует сформированный уровень притязаний, мало подверженный ситуационным влияниям успеха и неудачи. Это соотношение подтверждает В.М.Блейхер. В.С.Мерлин, анализируя динамику уровня притязаний, находит, что она определяется характеристиками самооценки.
Тесную взаимосвязь двух конструктов отмечают очень многие авторы и такое представление оказывается настолько неколебимым, что сами термины "самооценка' и "уровень притязаний' иногда употребляются синонимично, а тест на притязания часто рассматривается как прямой самооценочный индикатор, по параметрам которого проводится классификация видов самооценки. Нередко оба конструкта объединяют в одно стержневое образование личности, где на первый план выдвигается либо уровень притязаний, самооценка же выступает как одна из его сторон, либо доминирует самооценка, а уровень притязаний считается ее выражением - это более принятая точка зрения.
При всей устойчивости изложенного представления, надо отметить, что формула: уровень притязаний - показатель или часть самооценки субъекта - не единственный способ интерпретации притязаний в качестве характеристики личности. Другой следует из анализа уровня притязаний в составе проблемы мотивации достижения.
Полагают, что к понятию уровня притязаний следует прибегать при исследовании стремления индивида к цели, когда ему представлена задача, результат которой может быть измерен на шкале достижений, уровень притязаний собственно и представляет конкретную цель достижения.
Главную роль здесь играет направление мотивации, т.е. преобладание надежды на успех или страх неудачи. Непосредственным индикатором индивидуальной мотивации достижения служит величина целевого отклонения, поскольку установлено, что люди, ориентированные на успех, избирают цели, расположенные умеренно выше их наличного результата, так что при усилии он непременно оказывается достигнутым, лица, озабоченные возможностью неудачи, намечают цели в экстремальных зонах, так что успех либо сразу исключается, либо становится обеспеченным. Целевое отклонение, будучи относительно стабильной особенностью целеуказания субъекта, является важнейшим индексом индивидуальной мотивации достижения.
Можно видеть, таким образом, два способа трактовки уровня притязаний: как индикатора самооценки и как показателя мотивации, связанной с достижением.
