108.Рівні професійної адаптації.

Професійна адаптація - це процес входження людини в професію і гармонізація взаємодій його з професійним середовищем.

Процес професійної адаптації фахівця включає ряд основних складових :

 1. взаємодія особи з середовищем:

соціальна взаємодія(з окремими людьми і з соціальними групами)

соціально-психологічна взаємодія

взаємодія з матеріально-технічним середовищем, з штучним місцем свого існування

взаємодія з екологічним, природним середовищем;

 2. виникнення протиріччя, конфліктній ситуаціїміж особою і середовищем;

 3. виникнення потребностного стану особи, стану дезадаптації;

 4. поява реактивних станів захисного характеру, захисних реакцій у людини;

 5. здійснення захисної адаптаційної поведінки по зниженню або зняттю дезадаптаційного стану;

 6. зниження або зняття протиріччя між особою і середовищем

Професійна адаптація фахівця обумовлена обставинами зовнішнього і внутрішнього характеру.

Зовнішні обставини і чинники, що впливають на процес професійної адаптації фахівця, включають:

особливості цілей, організації, змісту, технологій, засобів професійної діяльності;

своєрідність соціальних і інших умов, в яких здійснюється професійна діяльність.

Внутрішні обставини і чинники професійної адаптації фахівця - це рівень його адаптаційного потенціалу, міра розвиненості і адаптивності як якостей особи і організму, адекватність мотивації професійної адаптації її вимогам.

У професійній адаптації фахівця базову, визначальну роль грають зовнішні обставини, предметні області і сфери професійної адаптації людини. Саме вони виступають своєрідним професійним полем, в яке потрапляє фахівець.

 

 

 

109. Рівні соціальної адаптації.

Соціальна адаптація — пристосування індивіда до умов соціального середовища, формування адекватної системи відносин із соціальними об'єктами, рольова пластичність поведінки, інтеграція особистості у соціальні групи, діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища, форм соціальної взаємодії. Адаптація може здійснюватись у формі акомодації (повного підпорядкування вимогам середовища без їх критичного аналізу), конформізму (вимушеного підпорядкування вимогам середовища) та асиміляції (свідомого й добровільного прийняття норм та цінностей середовища на основі особистісної солідарності з ними). Порушенням адаптації вважають асоціальну поведінку, маргінальність, алкоголізм, наркоманію.

Процес соціальної адаптації необхідно розглядати на трьох рівнях:

суспільство(макросередовище) - адаптація особи і соціальних шарів до особливостей соціально-економічного, політичного, духовного і культурного розвитку суспільства;

соціальна група(мікросередовище) - адаптація людини або, навпаки, нестикування інтересів людини з соціальною групою(виробничий колектив, сім'я, учбовий колектив і ін.);

сам індивід(внутрішньоособова адаптація) - прагнення досягти гармонії, збалансованості внутрішньої позиції і її самооцінки з позиції інших індивідуумів.

 

 

110.

Опитувач мотивації Эдвардса, так званий список особистих переваг. Цей опитувач мотивації дозволяє виміряти силу потреби опитуваного в повазі, допомозі, автономії, досягненні, сприянні, порядку, внутрішньому аналізі, прояві себе, приниженні, турботі, лідерстві, терпінні, агресивності, зміні, індивідові іншої статі. У результаті можна дізнатися, наскільки сильна кожна з потреб по відношенню до інших потреб з вказаного переліку.

Складається з 225 пунктів з примусовим вибором. Пункти були відібрані так, щоб відповідати 15 потребам, які, за твердженням Генрі Мюррея, є фундаментальними для людини.

 

 

111.

Методика призначена для оцінки симптомокомплексу екстра-версії-інтроверсії й нейротизму (емоційної стабільності).

   Фактори екстраверсія-інтроверсія й нестабільність-стабільність (нейротизм) вважають незалежними, і в сполученні вони можуть характеризувати той чи інший тип особистості.

   Опитувальник Айзенка містить 57 запитань, з яких за 24 запитаннями оцінюються екстраверсія-інтроверсія, інші 24 запитання характеризують нестабільність-стабільність, а останні 9 - входять в шкалу відвертості і вірогідності результатів дослідження.

   Обробку опитувальника проводять за допомогою ключа й починають її із шкали відвертості (В). Якщо в обстежуваного за шкалою (В) 5 балів або більше, результати його відповідей не використовуються, а йде пошук причин невідвертих відповідей. Потім підраховуються бали за шкалою екстраверсії. Якщо кількість балів 12 і більше, то обстежуваного можливо вважати екстравертом, менше 12 балів - інтровертом. Такі самі оцінки застосовуються й для шкали нейротизму: якщо 12 балів і більше - нейротизм, менше - емоційна стабільність.

 

112.

Призначення тесту

Методика призначена для визначення професійній спрямованості особи.

Інструкція до тесту

Виберіть одну з двох пропонованих професій, але не з точки зору престижності, а з точки зору її суті: чи "Можу я займатися цим видом діяльності, чи хочу я цього"?.

Нижче наводяться назви типів з їх коротким описом і перераховуються деякі професії в яких представники відповідного типу зможуть якнайповніше розкрити свої здібності, досягти успіху і особистого задоволення. Важливо підкреслити, що кожна людина має особові властивості характерні для усіх шести типів, проте домінують при цьому риси усього лише одного або декількох типів.

Реалістичному типу особи властива емоційна стабільність, орієнтація на сьогодення. Професії - механік, електрик, інженер, моряк, шофер і т. п.

Артистичний тип властивий складний погляд на життя, гнучкість, незалежність суджень. Властива несоціальність, оригінальність. Професії - музичення, зайняття живописом, літературна творчість, фотографія, театр і ін.

Соціальний тип ставить перед собою такі цілі і завдання, які дозволяють їм встановити тісний контакт з соціальним довкіллям. Професії - лікар, учитель, психолог, соціальний працівник і т. п.

Конвенціональний тип віддає перевагу чітко структурованої діяльності. Професії - машинопис, бухгалтерія, програмування і ін.

Заповзятливий тип обирає цілі, цінності і завдання, що дозволяють йому проявити енергію, ентузіазм, імпульсивність, домінантність, реалізувати любов до пригодництва. Професії - директор, журналіст, адміністратор, підприємець та ін.

Інтелектуальний тип орієнтований на розумову працю. Професії в першу чергу наукові - математик, фізик, астроном і т. д.

 

 

113.

Призначення тесту Оцінка індивідуально-психологічних особливостей особи.

Існує 4 форми опитувача : А і В(187 питань) і З і Д(105 питань). У Росії найчастіше використовують форми А і С.

Перед початком опитування випробовуваному дають спеціальний бланк, на якому він повинен робити певні позначки, у міру прочитання. Заздалегідь дається відповідна інструкція, що містить інформацію про те, що повинен робити випробовуваний. Контрольний час випробування 25-30 хвилин. Випробування проводиться індивідуально в спокійній, діловій обстановці.

Обробка результатів ведеться по спеціальному ключу, де дані номери питань і кількість балів. Кількість балів по кожному чиннику підсумовується і заноситься у бланк відповідей(у правий стовпчик), експериментатор отримує профіль особи по 16-ти чинниках в сирих оцінках. Ці оцінки пері¬водяться в стандартні(стіни).

 

 

114.

Цей бланковий тест призначений для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою(по перших буквах цих функціональних станів і названий опитувач).

Суть оцінювання полягає в тому, що випробовуваних просять співвіднести свій стан з рядом ознак за багатоступінчастою шкалою. Шкала ця складається з індексів(3 2 1 0 1 2 3) і розташована між тридцятьма парами слів протилежного значення, що відбивають рухливість, швидкість і темп протікання функцій(активність), силу, здоров'я, стомлення(самопочуття), а також характеристики емоційного стану(настрій). Випробовуваний повинен вибрати і відмітити цифру, що найбільш точно відбиває його стан у момент обстеження.

При обробці ці цифри перекодують таким чином: індекс 3, що відповідає незадовільному самопочуттю, низькій активності і поганому настрою, береться за 1 бал; індекс, що йде за ним, 2 - за 2; індекс 1 - за 3 бали і так до індексу 3 з протилежного боку шкали, який відповідно береться за 7 балів(врахуйте, що полюси шкали постійно міняються).

Отже, позитивні стани завжди отримують високі бали, а негативні низькі. По цих "приведених" балах і розраховується середнє арифметичне як в цілому, так і окремо по активності, самопочуттю і настрою.

Слід згадати, що при аналізі функціонального стану важливі не лише значення окремих його показників, але і їх співвідношення. Річ у тому, що у відпочилої людини оцінки активності, настрої і самопочуття зазвичай приблизно рівні. А у міру наростання втоми співвідношення між ними змінюється за рахунок відносного зниження самопочуття і активності в порівнянні з настроєм.

 

 

115.

Опитувальник СХ призначений для оцінки реактивної та особистісної тривожності.

   Опитувальник Ч. Спілбергера складається з 40 питань-суджень, з котрих 1-20 призначені для оцінки реактивної тривожності (шкала "Як ви себе почуваєте в даний момент?") та 21-40 - для визначення особистісної тривожності (шкала "Як Ви себе почуваєте звичайно?"). На кожне запитання можливі 4 відповіді за ступенем інтенсивності (зовсім ні, мабуть так, вірно, цілком вірно) - для шкали реактивної тривожності, та 4 відповіді за частотою (майже ніколи, іноді, часто, майже завжди) - для шкали особистісної тривожності.

   Обробка проводиться у такий спосіб. Спочатку окремо складаються результати за зворотними та прямими запитаннями, потім із сум прямих віднімається сума зворотних запитань і до одержаного числа додається постійне число 50 для шкали реактивної тривожності та 35 - для шкали особистісної тривожності.

   Показник результату за кожною шкалою може знаходитись в діапазоні від 20 до 80 балів. Чим він більший, тим вищий рівень тривожності (реактивної або особистісної).

   Інструкція. Прочитайте уважно кожне з приведених запитань і закресліть ту цифру справа, в залежності від того як Ви себе почуваєте в даний момент. Над запитанням довго не задумуйтесь, оскільки правильних або неправильних відповідей немає.

 

 

116.

Тест-опитувач спрямований на вивчення трьох основних характеристик типу нервової діяльності : рівня сили процесів збудження, рівня сили процесів гальмування, рівня рухливості нервових процесів, так само розраховується показник урівноваженості процесів збудження і гальмування по силі.

Тест містить три шкали, які реалізовані у вигляді переліку з 134 питань.

Інструкція до тесту:

Відповідати на питання слід в тій послідовності, в якій вони розташовані, не повертаючись до вже раніше отвеченным. На кожне питання слід дати одну з трьох відповідей : "так", "ні", "не знаю". Відповідь "не знаю" слід давати тоді, коли важко зупинитися на "та або ні".