52.Пізнавальні процеси особистості: визначення, загальна характеристика.

Пізнавальні процеси - це різні по складності і адекватності рівні відображення реальності, які утворюють систему; поставляють і складають матеріал внутрішнього світу людини. За допомогою пізнавальних процесів людина отримує і осмислює інформацію, відображає об'єктивний світ, перетворюючи його в суб'єктивний образ. Вона складається із серії пізнавальних психічних процесів:

·                     Відчуття – пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на її органи чуттів. Інтерорецептивні відчуття - йдуть від внутрішніх органів. Класифікація: зорові, слухові, дотикові, больові, температурні, смакові, нюхові, голоду і спраги, кінетичні і статичні.

·                     Сприйняття - це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх її якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуттів. Розрізняють: за сенсорними особливостями (зорові, слухові, нюхові, дотикові, смакові, кінетичні, больові), за ставленням до психічного життя (інтелектуальні, емоційні, естетичні), за складністю (сприймання простору, руху, часу). Головні властивості сприймання – предметність, цілісність, структурність, константність.

·                     Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.Функція – зосередження свідомості на предметі діяльності.Види: за регуляцією розрізняють мимовільну, довільну та післядовільну увагу; за спрямованістю - зовнішню і внутрішню.  Властивості: концентрація, стійкість, переключення, обсяг.

·                     Пам'ять – процеси організації і збереження минулого досвіду, що роблять можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Види: в залежності від того, що запам'ятовується і відтворюється: образна, словесно-логічна, рухова, емоційна; за тривалістю: короткочасна, довгочасна, оперативна; за способом запам'ятовування: мимовільна, довільна. Функції: запам'ятовування, збереження, відтворення, забування інформації.

·                     Уява – це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не сприймала. Функція – створення образів нових об'єктів, випереджальне відображення реальності. Види: залежно від участі волі:мимовільна, довільна; залежно від характеру діяльності: творча, репродуктивна або відтворювальна; залежно від змісту діяльності: технічна, наукова, художня.Особливою формою є мрія.

·                     Мислення – це процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності. Розрізняють наочно-дієве, наочно-образне і словесно-логічне мислення. Основними формами є поняття, судження, висновок. Розумові операції: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, конкретизація і класифікація.

·                     Мова – суто людський засіб спілкування в духовному і практичному житті людини і є системою знаків для передавання, приймання і використання інформації. Мова (зовнішня і внутрішня) – це спосіб існування мислення. Людська мова оперує поняттями. Функції: емоційно-виразна, впливу, повідомлення.