29.Мислення, його елементи. Розлади мислення та інтелекту в клінічній психології.

Мислення — це пізнавальний процес, який визначається опосередкованим та узагальненим відображенням дійсності

Елементарною одиницею мислення є думка, яка у фізіологічному плані являє собою створений у мозку ланцюг нервових зв'язків. Однак найважливішою відмінністю цих зв'язків від тих, що утворені внаслідок безпосереднього відчуття та сприймання, є те, що в процесі формування його додається друга сигнальна система, притаманна людині, а саме — мова, слово як специфічний подразник. Інакше кажучи, основною утворення думки є не безумовний, а умовний (зумовлений словом) рефлекс. Ще однією відміною думки від відчуття та сприймання є те, що, за вдалим висловом фізіолога І. М. Сеченова, думка — це рефлекс із загальмованим (безпосередньо не завершеним дією) закінченням.

Перерахуємо елементи, якими оперує мислення.

За допомогою аналізу людина може виділити явища з тих випадкових і несуттєвих зв'язків, в яких вони часто дані нам в сприйнятті.

Синтез - відновлення розчленованих аналізом частин цілого, з розкриттям при цьому істотних зв'язків і стосунків між виділеними аналізом елементами.

Порівняння - зіставлення предметів, явищ і їх властивостей.

Класифікація - це угрупування предметів або явищ на основі певних ознак. Вона здійснюється на основі порівняння.

Узагальнення - відкидання специфічних, особливих, одиничних ознак.

Конкретизація - операція зворотна узагальненню, вона полягає у виділенні із загального того або іншого одиничного.

 

30.Мислення: поняття, види, форми.

Мислення — це пізнавальний процес, який визначається опосередкованим та узагальненим відображенням дійсності.

Основні форми мислення — поняття, судження, умо-висновки — вивчаються формальною логікою. Поняття — це думка про найбільш суттєві ознаки предметів чи явищ дійсності; судження — відображення зв'язків між предметами та явищами дійсності або їх властивостями; умовисновок — зв'язок між думками (поняттями, судженнями), внаслідок чого ми дістаємо нові судження. Поняття є вихідним та кінцевим результатом будь-якого акта мислення.

Якщо логіка вивчає загалом закони мислення в його структурних елементах, то предметом психології є лише його процесуальна сторона. Мислення як діяльність, процес, складається з певних мислительних операцій: аналізу, синтезу, порівняння, абстракції, конкретизації, узагальнення.

Основні види мислення людини

Теоретичне понятійне мислення - це таке мислення, здійснюючи яке людина в процесі розв'язування завдання звертається до понять, виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, одержуваним за допомогою органів відчуттів. Теоретичне понятійне мислення характерне для наукових теоретичних досліджень.

Теоретичне образне мислення відрізняється від понятійного тим, що матеріалом, який тут використовує людина для розв'язування задачі, постають не поняття, судження чи умовивід, а образи. Вони або безпосередньо дістаються з пам'яті або творчо відтворюються уявленням, чи навіть уявою. Такий вид мислення застосовують працівники літератури, мистецтва, взагалі люди творчої праці, які мають справу з образами. Відмінність наступного виду мислення - наочно-образного - полягає в тому, що розумовий процес в ньому безпосередньо пов'язаний зі сприйняттям мислячою людиною оточуючої дійсності та без нього здійснюватись не може.

Останній із позначених на схемі видів мислення - це наочно-дійове. Його особливість полягає в тому, що сам процес мислення являє собою практичну перетворювальну діяльність, котра здійснюється людиною з реальними предметами.