22.Метод контент-аналізу у соціальній психології.

Одним із методів соціальної психології є контент-аналіз, або метод якісно-кількісного аналізу змісту документів в широкому розумінні цього слова (офіційні і особистісні документи, матеріали масової комунікації, літератури, мистецтва та ін.).

Сутність цого методу полягає у фіксації певних одиниць змісту, який вивчається, а також у квантифікації отриманих даних.

Контент-аналіз почав використовуватись в соціальних науках з 20-30-х років ХХ ст. в США. Вперше цей метод було застосовано в журналістиці і літературознавстві. Пізніше, з кінця 30-х років, його використовував Г. Лассуел для досліджень у сфері політики і пропа-ганди. Лассуел модернізував контент-аналіз, ввів нові категорії і процедури, особливе значення надавав квантифікації даних. Розвиток засобів масової комунікації спричинило збільшення контент-аналітич-них досліджень в цій галузі.

Найбільш цікавою методичною новацією була методика "зв'язаності символів' Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити невипадково пов'язані елементи змісту.

На сьогодні контент-аналіз використовується психологами всього світу. Отримавши розвиток, цей метод став застосовуватись в дослідницьких матеріалах великої кількості соціальних психологів.

Контент-аналіз в соціальній психології використовується у відповідності зі специфікою предмета цієї науки і об'єктом емпіричних досліджень. В першу чергу він застосовується для вивчення людського спілкування, комунікацій і їх суб'єктів як представників мікро- і макрогруп. Безпосередніми матеріалами дослідження тут є документи, які розглядаються як "повідомлення ' - в ньому акцентується динамічний характер об'єкта, його включеність в комунікаційну систему. В останньому мається на увазі залежність повідомлення від особистісних і групових особливостей комунікатора і реципієнта.

 

 

Контент-аналіз - це спосіб перекладу в кількісні показники текстової інформації з наступною статистичною її обробкою. [10]

 Отримані за допомогою контент-аналізу кількісні характеристики тексту дають можливість зробити висновки про якісний, у тому числі латентний (не явний) зміст тексту. У зв'язку із цим метод контент-аналізу нерідко позначається як якісно-кількісний аналіз документів. Його основні процедури були розроблені X. Лассуелом, Б. Берельсоном, Ч, Стоуном, Ч. Осгудом.

У вітчизняній психології в 20-30-і роки виконані дослідження на основі аналогічних контент-аналізу процедур (В.А. Кузмичьов, Н.А. Рибников, І.Н. Шпильрейн і ін.).

Процедура контент-аналізу припускає кілька етапів: виділення одиниць аналізу (якісних й кількісних), складання кодировочної інструкції, пілотажне кодування тексту, кодування всього масиву досліджуваних текстів і розрахунок кількісного співвідношення одиниць аналізу в досліджуваному тексті, а також інтерпретацію отриманих даних.

Якісні (значеннєві) одиниці:

категорії - найбільш загальні, ключові поняття, що становлять концептуальну схему дослідження;

під категорії - частки поняття, що розкривають значеннєвий зміст категорій;

індикатори - форми вираження значеннєвих одиниць аналізу мовою досліджуваного тексту.

Наприклад, як значеннєві одиниці аналізу інформації (текстів) про політичну виборчу кампанію (програми, заклики, публікації в пресі, листівки) використають: події, суб'єкти подій (політичні лідери, партії, офіційні особи, виборці), їхнє відношення до подій (проти, невигідно, погано), інтереси, позиції, програми, мети й способи їхнього досягнення, установки, ціннісні орієнтації, ділові й особисті якості кандидатів. 

Засновник даного методу Г. Лассуел застосовував чотирьохмірну схему аналізу тексту газет: за себе (pro-x) - проти себе (contra-x), за супротивника (pro-y) - проти супротивника (contra-y).

До кількісних одиниць аналізу відносять:

одиниці контексту - частини тексту (пропозиція, відповідь на питання, абзац тексту), у яких вважаються частота й обсяг вживання категорій;

одиниці рахунку й обсягу - просторові, частотні, тимчасові характеристики представленості в тексті значеннєвих одиниць аналізу.

Процедура проведення контент-аналізу вимагає розробки кодировочної інструкції - опису прийомів кодування тексту, способів фіксації й обробки даних. [10]

Вона містить коротке обґрунтування категорій аналізу, відповідний словник індикаторів категорій і під категорій контент-аналізу в термінах досліджуваного тексту, а також визначаються їхні коди (цифрові або літерні позначення) і обрані одиниці кількісного аналізу. Як правило, у ній описуються форми (спеціально підготовлені таблиці) робочої реєстрації частоти й обсягу згадування категорій контент-аналізу.

Кількісна обробка інформації припускає використання типових способів статистичного аналізу даних: розподілу й частоти зустрічальності категорій аналізу, коефіцієнтів кореляції. Розроблено спеціальні прийоми кількісної обробки даних контент-аналізу.

Найбільш відомими є коефіцієнти "спільної зустрічності" категорій, "асоціацій", "сприятливості оцінки", "питомої ваги" категорії.

Основна методична складність контент-аналізу - знаходження в тексті відповідних значеннєвих одиниць аналізу досліджуваного явища, а також адекватний їхній опис. Розроблено процедури для обґрунтування повноти виділюваних одиниць аналізу: метод "сніжної грудки", метод експертів (суддів), метод незалежного критерію.

Контент-аналіз застосовується:

при необхідності точності й об'єктивності аналізу документів;

наявність великого по обсягу несистематизованого матеріалу;

у випадку, коли категорії аналізу тексту зустрічаються з певною частотою.

Контент-аналіз може використатися як самостійний метод, наприклад, у дослідженні соціальних установок аудиторії того або іншого органа або суб'єкта комунікації.

Однак частіше й найбільш успішно він використається в сполученні з іншими методами, наприклад, спостереження, опитування.

Область застосування контент-аналізу в соціальній психології:

вивчення соціально-психологічних особливостей комунікаторів і реципієнтів;

дослідження соціально-психологічних явищ, відбитих у змісті документа;

вивчення специфіки засобів комунікацій, форм і прийомів організації їхнього змісту;

дослідження соціально-психологічних аспектів комунікаційного впливу.

Специфіка застосування контент-аналізу в кожному конкретному випадку в значній мірі визначається вихідною теоретичною основою дослідження. Жоден інший метод у соціальній психології не зв'язаний так безпосередньо з метою й теоретичною концепцією дослідження, як контент-аналіз. Це пояснюється тим, що основні поняття дослідження одночасно є й категоріями контент-аналізу, з якими співвідноситься досліджуваний зміст тексту.

Головне завдання контент-аналізу не тільки виявити реальні факти, події, про які мова йде в тексті, але й настрою, установки, почуття, і інші соціально-психологічні феномени.

Техніка контент-аналізу використається також у допоміжних цілях як техніка обробки даних у ряді особистісних тестів (ТАТ, тести мотивації досягнення), для обробки й уточнення даних, отриманих іншими методами, наприклад, опитними.

Основний недолік методу полягає в складності й трудомісткості процедури й техніки, що вимагає високої кваліфікації кодирувальників-аналітиків.