
- •Дипломна робота бакалавра
- •2.2.3. Флуориметричне вимірювання сіалідазної (нейрамінідазної) активності IgG і (Fab)2 30
- •1. Огляд літератури
- •1.1. Аутологічні антитіла, їх продукція та характеристики
- •1.2. Функціональна активність аутоантитіл у нормі та при аутоімунних захворюваннях
- •1.3. Аутоімунні захворювання
- •1.3.1. Системний червоний вовчак – системна імунопатія
- •1.3.2. Розсіяний склероз
- •1.4. Антитіла із каталітичною ензимоподібною активністю – абзими
- •Полісахарид-гідролізуючі абзими;
- •Абзими, що володіють сіалідазною активністю.
- •1.5. Роль процесів сіалування/десіалування у функціонуванні імунної системи
- •1.5.1. Структура та функції сіалових кислот
- •1.5.1.1. Структура сіалових кислот
- •1.5.1.2. Значення сіалових кислот для функціонування імунної системи
- •1.5.2. Вплив процесів сіалування-десіалування на структуру та функції імуноглобулінів
- •1.5.3. Анти-сіалільні антитіла у нормі та при патології
- •1.5.3.1. Абзими, що володіють сіалідазною активністю
- •2. Матеріали і методи досліджень
- •2.1. Реактиви і матеріали
- •2.2. Методи досліджень
- •2.2.1. Очищення антисіалільних IgG-антитіл із сироватки крові хворих на счв та рс
- •2.2.2. Одержання (Fab)2 антисіалільних IgG-антитіл із сироватки крові хворих на счв
- •2.2.3. Флуориметричне вимірювання сіалідазної (нейрамінідазної) активності IgG і (Fab)2
- •2.2.4. Визначення сіалідазної (нейрамінідазної) активності IgG після ренатурації із пааг
- •2.2.5. Інгібування сіалідазної активності антисіалільних IgG-антитіл інгібіторами клітинних сіалідаз
- •2.2.6. Електрофоретичне розділення білків у пааг.
- •3. Результати досліджень та їх обговорення
- •3.1. Виділення та очистка IgG із сироватки крові хворих на счв та визначення їхньої сіалідазної активності
- •3.2. Виділення та очистка антисіалільних IgG-антитіл із сироватки крові хворих на счв
- •3.3. Дослідження сіалідазної активності та субстратної специфічності антисіалільних IgG-антитіл
- •3.4. Інгібування сіалідазної активності антисіалільних IgG-антитіл
- •3.5. Визначення сіалідазної активності антисіалільних IgG-антитіл, ренатурованих з пааг
- •3.6. Одержання (Fab)2 антисіалільних IgG-антитіл
- •3.7. Визначення сіалідазної активності (Fab)2 антисіалільних IgG-антитіл
- •3.8. Дослідження сіалідазної активності антитіл сироватки крові хворих на розсіяний склероз
- •4. Охорона праці Вступ
- •4.1. Аналіз стану умов праці
- •4.1.1. Характеристика лабораторії
- •4.1.2.Аналіз методів дослідження та характеристика обладнання
- •4.1.3. Характеристика об'єкту дослідження, речовин, їхніх небезпечних властивостей
- •4.2. Організаційно–технічні заходи
- •4.2.1.Організація робочого місця і роботи
- •4.2.2. Санітарно–гігієнічні вимоги до умов праці
- •4.2.3. Заходи щодо безпеки під час роботи з обладнанням, об'єктом дослідження і речовинами
- •4.3. Безпека у надзвичайних ситуаціях
- •4.3.1. Протипожежні та проти вибухові заходи
- •4.3.2. Організація евакуації працівників
3.7. Визначення сіалідазної активності (Fab)2 антисіалільних IgG-антитіл
Далі досліджували сіалідазну (нейрамінідазну) активність (Fab)2 анти-сіалільних антитіл флюорометричним методом (рис. 8). Час ферментативної реакції становив 3 години. Як видно з рис. 9, (Fab)2 анти-сіалільних антитіл характеризуються вищим рівнем сіалідазної активності порівняно із самими IgG. Таким чином, сіалідазна активність асоційована саме із (Fab)2 і є внутрішньою властивістю IgG хворих на СЧВ.
Рис. 9. Сіалідазна активність анти-сіалільних IgG, виділених із сироватки крові хворих на СЧВ, та їхніх (Fab)2, визначена флюорометричним методом
3.8. Дослідження сіалідазної активності антитіл сироватки крові хворих на розсіяний склероз
Нещодавно нами було показано сіалідазну активність IgG хворих на множинну мієлому [18]. Окрім того, дане дослідження виявило антисіалільні абзими у сироватці крові хворих на СЧВ. Враховуючи зазначене, ми вирішили перевірити наявність сіалідазної активності антитіл хворих на інше аутоімунне захворювання – розсіяний склероз. Визначення сіалідазної активності фракцій IgG, одержаних за наведеною вище схемою, проводили флюорометричним методом протягом 3 годин із використанням штучного субстрату сіалідаз. Позитивним контролем слугували IgG хворих на СЧВ, попередньо перевірені на предмет сіалідазної активності, негативним контролем виступали антитіла сироватки крові клінічно здорових донорів.
У ході проведених досліджень виявлено, що антитіла сироватки крові хворих на РС не проявляють жодної сіалідазної активності аналогічно до імуноглобулінів клінічно здорових донорів (рис. 10).
Рис. 10. Сіалідазна активність IgG, виділених із сироватки крові здорових донорів (NHD), хворих на розсіяний склероз (MS) та системний червоний вовчак (SLE)
Таким чином, сіалідазну активність IgG антитіл можна вважати селективним маркером системного червоного вовчака, що у перспективі може використовуватися у клінічній практиці як діагностичний засіб для виявлення захворювання.
4. Охорона праці Вступ
Протягом останніх кількох десятків років спостерігається постійне збільшення числа промислових підприємств та науково-дослідних установ, відбувається ускладнення приладів та обладнання. Як наслідок, кожного року сотні людей отримують травми або завдають шкоди своєму здоров'ю на виробництві. Тому особливо важливим завданням сучасності є створення безпечних умов праці з метою збереження здоров'я працюючих. Розв'язання цієї проблеми забезпечується системою заходів, об'єднаних загальною назвою охорона праці. Вона включає законодавчі акти, соціально-економічні, організаційні, технічні, гігієнічні, лікувально-профілактичні заходи та засоби, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці [6].
4.1. Аналіз стану умов праці
4.1.1. Характеристика лабораторії
Науково-дослідна лабораторія відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу Інституту біології клітини НАН України розміщена на другому поверсі приміщення вищеназваного інституту і займає площу 29 м2. В даній лабораторії обладнано чотири робочих місця. Освітлення лабораторії включає бічне природне освітлення (два вікна), а також штучне освітлення лампами денного світла. Підлога вкрита паркетом. Столи в лабораторії металеві, робоча поверхня вкрита пластиком. Стіни вкриті водоемульсійною фарбою. Лабораторія обладнана системою парового опалення, а також системами водопостачання і каналізації, наявна газова мережа і електрична мережа (220 В і 380 В). В окремій кімнаті обладнана система витяжної вентиляції.
Вологість в лабораторії становить 60%, середня температура 20 °С, швидкість руху повітря 0,2 м/с, також наявна система вентиляції. Рівень шуму 35 дБ. Джерела пилоутворення відсутні.