10.Поняття цивільного законодавства та його система. Співвідношення цп і цивільного законодавства.

Поняття цивільного законодавства тісно пов'язане з поняттям цивільного права як галузі права. Якщо цивільне право — це систе­ма цивільно-правових норм, то цивільне законодавство — це систе­ма нормативних актів, у яких дістали своє втілення цивільно-пра­вові норми. Отже, цивільне законодавство — це форма вираження цивільного права як галузі права. Сукупність цивільно-правових актів утворює цивільне законодавство.

. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства

Особлива роль у правовій системі належить рішенням Конститу­ційного Суду України, які є обов'язковими до виконання на терито­рії України, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 150 Конс­титуції України).

Важливе значення для ефективного функціонування правової системи мають постанови Пленуму Верховного Суду України, в яких даються керівні роз'яснення судам з питань застосування ци­вільного законодавства.

Під діловим звичаєм розуміються сталі в цивільному обороті пра­вила поведінки. Самі по собі ділові звичаї не є джерелом цивільного права. Однак у тих випадках, коли держава правовим актом санкціо­нує діловий звичай, він здобуває юридичну чинність правової норми і входить до системи цивільного законодавства. Згідно з раніше діючим законодавством тільки окремі норми права для конкретних випадків передбачали можливість застосування ділових звичаїв.

У даний час з усіх ділових звичаїв законодавець особливо ви­діляє звичаї ділового обороту. Відповідно до ст. 7 ЦК України ци­вільні відносини можуть регулюватися звичаями ділового обороту.

11. Аналогія закону і аналогія права.

Норми цивільного права регулюють майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання. Так, безпосередньо в законодавстві відсутня правова регламентація багатьох питань. Зміни в політичному житті й недоліки законодавчої техніки також сприяють тому, що окремі суспільні відносини залишаються поза полем правового регулювання.

Під прогалиною в праві зазвичай розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним законом, правовою нормою. Засобом усунення прогалин є правотворчість: прийняття нових норм або редагування застарілих. Але суди не можуть чекати, доки прогалину в праві усуне законодавець, і не надавати захисту інтересам громадян і організацій, посилаючись на відсутність нормативної бази. Вихід полягає в тому, що суду надається право розглядати такі справи за допомогою аналогії.

Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені в ст. 8 ЦК: "Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону*".

Отже, аналогія закону має місце, якщо: 1* відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; 2* ці відносини не регулюються якимись конкретними нормами права; 3* вирішення спору, який виник, неможливе виходячи із засад і змісту законодавства; 4* є закон, який регулює схожі відносини і який може бути застосований до цих відносин. Вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише посилатися на конкретну норму закону, а й обґрунтовувати, чому він вважає за можливе її застосувати.

Існують і більш суттєві прогалини в законі. В ньому бувають відсутні не лише прямі норми, а й аналогічні. Такі прогалини заповнюються за допомогою аналогії права, тобто такі цивільні відносини регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства.