
- •1.Поняття цивільного права.
- •2 Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
- •3. Метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин та його характерні риси.
- •4. Поняття, предмет, функції науки цивільного права.
- •Основні методи дослідження цивільно-правових явищ.
- •6 Поняття майнових і особистих немайнових відносин, які регулюються цивільним правом, їх особливості.
- •7.Система цп. Відмежування цп від інших суміжних галузей права.
- •8.Характеристика основних цивільно-правових систем. Напрямки і тенденції розвитку.
- •9.Джерела цп. Загальне і спеціальне цивільне законодавство.
- •10.Поняття цивільного законодавства та його система. Співвідношення цп і цивільного законодавства.
- •11. Аналогія закону і аналогія права.
- •12.Правова природа керівних роз'яснень Пленуму Верховного Суду і Пленуму Вищого Господарського Суду України. Судово-арбітражна практика і її роль в формуванні цивільного законодавства.
- •13 Дія цивільного законодавства в часі, просторі і стосовно кола осіб.
- •14 Імперативні і диспозитивні норми в цп.
- •15 Поняття, склад та особливості цивільного правовідношення.
- •16 Суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки в цивільному правовідношенні.
- •17 Види цивільних правовідносин. Розмежування речових і зобов’язальних правовідносин.
- •18 Суб'єкти цивільних правовідносин.
- •19 Суб’єктивні права і суб’єктивні обов’язки в цивільних правовідносинах.
- •20 Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •21 Територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •22Поняття цивільної правоздатності і її риси.
- •23 Цивільна дієздатність як фактор забезпечення соціальної активності особи. Види дієздатності
- •24. Обмеження цивільної дієздатності
- •25. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •26. Оголошення фізичної особи померлою
- •27. Місце проживання громадянина та його юридичне значення
- •28.Поняття та ознаки юридичної особи
- •29. Теорії сутності юридичної особи
- •30. Види юридичних осіб
- •32. Правоздатність юридичних осіб.
- •33.Способи утворення юридичних осіб.
- •34. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб.
- •35. Держава як суб'єкт цивільних правовідносин.
- •36. Територіальні громади як суб’єкти цивільних правовідносин.
- •37. Органи юридичної особи приватного права.
- •38 Ліквідація та реорганізація підприємств.
- •39. Поняття господарського товариства. Види господарських товариств.
- •40. Установчі документи господарських товариств.
- •41 . Права та обов'язки учасників господарських товариств.
- •42.Проблеми класифікації юридичних осіб на сучасному етапі.
- •43.Індивідуалізація юридичної особи, її способи та цивільно-правове значення.
32. Правоздатність юридичних осіб.
Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин ЮО наділяється цивільною праводієздатністю. ЮО здатна мати такі самі цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність ЮО згідно ЦКУ виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
спеціальна правоздатность – передбачає участь ЮО в чітко визначеному колі відносин.
загальна або універсальна правоздатність – ЮО може мати такі самі права та обов'язки, як і особа фізична, за винятком тих прав та обов'язків, необхідною передумовою яких є природні властивості людини.
Майнові права та обов'язки ЮО можуть виникати з односторонніх угод (заповіту, оголошення конкурсу тощо), а також із неправомірних дій (заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав тощо).
У зміст цивільної правоздатності ЮО входить також здатність її мати особисті немайнові права та обов'язки. До них належать права на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову репутацію та ін.
33.Способи утворення юридичних осіб.
Виникнення ЮО неможливе без певних установчих документів. В установчих документах мають зазначатися найменування ЮО, її місцезнаходження, цілі і предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості, що їх передбачають законодавчі акти про ЮО відповідного виду. Установчі документи можуть містити й інші реквізити, які не суперечать законодавству.
Прийнято виділяти такі основні способи утворення ЮО:
Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення організації та затверджує її статут або положення про неї. В такому порядку виникають, підприємства.
Нормативна-явочний порядок полягає у тому, що умови створення ЮО зафіксовано у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку виникають кооперативи та громадські об'єднання.
ЮО можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об'єднуються для досягнення певних цілей. В нинішніх умовах у такому порядку виникають різні господарські товариства, асоціації, концерни та інші об'єднання підприємств з метою координації їхньої діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях. Установчий (засновницький) договір укладається між засновниками ЮО.
Дозвільний порядок утворення ЮО означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл (згода) відповідного органу чи підприємства.
Іноді створення ЮО відбувається складнішим шляхом, коли поєднуються одразу кілька вищеназваних способів — розпорядчий, дозвільний, нормативно-явочний або договірний.