Задача 3.
ВВП – це показник, який включає продукцію і послуги, вироблені безпосередньо всередині країни і лише з використанням факторів виробництва даної країни.
Чистий внутрішній продукт (ЧВП) представляє собою ВВП з вирахуванням тої частини виробленого продукту, яка необхідна для заміни засобів виробництва, зношених в процесі випуску продукції (амортизаційні відрахування).
ЧВП розраховується за формулою:
де ВВП – валовий внутрішній продукт;
А – сума амортизаційних відрахувань.
Розрахуємо величину ЧВП:
ЧВП = 140 – 20 = 120 (млрд. грн.).
Національний дохід (НД) – це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва. Він розраховується за формулою:
де ЧВП – чистий внутрішній продукт;
- непрямі податки.
Розрахуємо величину НД:
НД = 120 – 10 = 110 (млрд. грн.).
Особистий дохід – це дохід, отриманий приватною особою, розподілений на споживання, збереження і виплату податків. Він розраховується за формулою:
де
- національний дохід;
- внески на соціальне страхування;
- податки на прибуток корпорацій;
- нерозподілений прибуток корпорацій;
- трансфертні виплати.
Розрахуємо величину ОД:
ОД = 110 – 12 – 20 – 50 + 22 = 50 (млрд. грн.).
Особистий РАСПОЛОГАЕМИЙ дохід – це частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуального податку. Він розраховується за формулою:
де
- особистий дохід;
- особисті подохідні податки.
Розрахуємо величину ОРД:
ОРД = 50 – 11 = 39 (млрд. грн.).
Задача 4.
Державний борг – сума накопичених за певний період часу бюджетних дефіцитів за вирахуванням позитивних сальдо державного бюджету, які мали місце в той же час.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг (тобто призначених для безпосереднього вживання), вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для споживання, експорту та накопичення, незалежно від національної приналежності використаних факторів виробництва. Вперше це поняття було запропоновано в 1934 році Саймоном Ковалем.
1) Для того, щоб розрахувати величину приросту державного боргу в країні, потрібно помножити відсоткову ставку по займу на загальний об’єм позики. Отримаємо наступні результати:
приріст боргу = 0,1 * 2,2 = 0,22 (млрд. дол.).
2) Розрахуємо зміну величини чистого боргу. Для цього від щорічного приросту ВВП необхідно відняти приріст державного боргу. Отримаємо:
зміна величини чистого боргового часу = 0,4 – 0,22 = 0,18 (млрд. дол.)
3) Розрахуємо термін погашення кредиту. Для його знаходження потрібно загальну величину займу поділити на величини чистого боргу. Отримаємо:
термін погашення кредиту = 2,2 / 0,18 = 12, 22 (роки).
Задача 5. Нееластичність цін у бік зниження пов'язана з наявністю монопольної влади над ціною з боку корпорацій і з посиленням могутності профспілок (контроль над заробітною платою). Як храповик може обертатися тільки в одну сторону, так і ціни (і зарплата) мають стійку тенденцію до підвищення.
Ефект храповика розглядається кейнсіанської школою. Він базується на нееластичність цін у бік зниження. Подібно храпового колеса, яке може обертатися тільки в одному напрямку, ціни також можуть змінюватися тільки у бік підвищення, а ось знизити ціни досить складно (звідси назва ефекту). Проілюструємо цей ефект графічно:
Початковий макроекономічну рівновагу спостерігається в точці Е1 при рівні цін P1 та реальному обсязі виробництва Y1. Незважаючи на те що це рівноважний стан, воно може перебувати далеко від рівня повної занятості.Предположім, що в цій ситуації уряд ставить завдання досягти макроекономічної рівноваги на рівні Y2 і успішно справляється з поставленим завданням, наприклад здійснюючи необхідні державні витрати і тим самим стимулюючи попит до AD2. Нове макроекономічну рівновагу виникає при більш високому рівні цін Р2, а й при більш високому рівні реального обсягу виробництва Y2. Завдання достігнута.Однако можливо, що уряду не вдається підтримувати надалі сукупний попит на новому рівні (немає можливості здійснювати великі державні витрати, а інших стимулів для підтримки сукупного попиту не виникає). Тоді сукупний попит повертається на рівень AD1.
Однак проблема полягає в тому, що через нееластичність цін у зворотний бік (у бік зниження) економіка приходить не в точку Е1, а в точку E3, що погіршує вихідну ситуацію, тому що новий високий рівень цін Р2 поєднується тепер з низьким рівнем реального обсягу виробництва Y3.
Ефект храповика демонструє небезпеку непродуманого економічного зростання: у разі, якщо не вдасться його підтримувати на заданому рівні, відкат назад може призвести до погіршення вихідної ситуації.
Білет № 27
Задача 1.
Слід зазначити, що інфляція – це підвищення загального рівня цін, найбільш загальне переповнення каналів обігу грошової маси над потребами товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці і, відповідно, зростання товарних цін.
Потрібно сказати, що реальна відсоткова ставка – це відсоткова ставка, скоректована на темп інфляції. Вона представляє собою різницю між номінальною відсоткової ставкою і темпом інфляції і визначається за формулою:
де
- номінальна відсоткова ставка,
- темп інфляції.
Знайдемо значення реальної відсоткової ставки:
rp = 10 – 2 = 8 %.
Підставимо значення реальної відсоткової ставки в інвестиційну функцію і знайдемо величину об’єму інвестицій:
І = 1000 – 30 * 8 = 760 грн.