1.Поняття кримінального провадження. Завдання кримінального провадження. Диференціація форм кримінального провадження України.

Криміна́льне прова́дження — це врегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, судді і суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних та недопущенню покарання невинних, а також система правовідносин, що виникають у перебігу цієї діяльності, вказаних органів один з одним, а також з громадянами, посадовими особами, установами, підприємствами, громадськими об'єднаннями й трудовими колективами, які залучаються до сфери кримінально-процесуальної діяльності Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

2.Кримінально-процесуальні функції.

в кримінальному процесі існують три головні кримінально-процесуальні функції: 1) обвинувачення (кримінальне переслідування); 2) захист; 3) вирішення справи (правосуддя) функціями в теорії кримінального процесу розуміються окремі види, напрями кримінально-процесуальної діяльності Особі, щодо якої провалиться розслідування, за обвинуваченням у вчиненні злочину, законом надається можливість захищатись від обвинувачення, наводити докази і доведення своєї невинуватості в інкримінованому злочині. Під час розслідування і розгляду справи повинні з'ясовуватись не лише ті обставини, що підтверджують обвинувачення, але й ті, що свідчать на користь обвинуваченого. Це - функція захисту. Питання про винуватість особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, повинно отримати вирішення. Особа визнається винуватою і підлягає покаранню або - невинуватою і вилягає виправданню. Це - функція вирішення справи. Захистом називається сукупність процесуальних дій, спрямованих на спростування обвинувачення, на встановлення невинуватості обвинуваченого або обстави вин, що пом'якшують його відповідальність.

3.Поняття стадії кримінального процесу. Загальна характеристика стадій кримінального провадження України.

стадії — це самостійні, пов'язані між собою кримінально-процесуальними нормами частини кримінального процесу, розмежовані одна від одної підсумковим процесуальним рішенням, які характеризуються безпосередніми завданнями, що випливають із загальних завдань судочинства, колом органів і осіб, учасників у провадженні справі» порядком ви-конання процесуальних дій і характером кримінально-процесуальних відносин.Більшість кримінальних справ проходить шість основних стадій: 1) порушення кримінальної справи; 2) досудове слідство 3) попередній розгляд справи суддею; 4) судовий розгляд; 5) провадження в апеляційній інстанції; 6) виконання вироку, ухвали і постанови суду (судді).Існують ще дві стадії кримінального процесу, які називають виключними:1) провадження в касаційній інстанції;2) перегляд судових рішень у порядку виключного провадження (відновлення справ за нововиявленими обставинами).