Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Без имени 12.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
373.25 Кб
Скачать

43. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.

Об'єкт злочину - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу завдання такої шкоди.

Суспільні відносини завжди мають об'єктивний характер, існують поза і незалежно від людської свідомості, незалежно від самого кримінального закону, і є первинними щодо нього.

Структурні елементи суспільних відносин:

- суб'єкти (носії) відносин;

- предмет, з приводу якого існують відносини;

- соціальний зв'язок як зміст відносин.

Об'єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, впливає на зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для класифікації злочинів.

Завдяки об'єктові з'ясовується характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, вирішується питання про правильну кваліфікацію діяння, а також про його відмежування від суміжних суспільно небезпечних посягань.

Предмет - це речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчинюється злочин; це - факультативний елемент складу, який виявляється не в усіх злочинах. Напр., при крадіжці об'єктом злочину є право власності, а предметом - майно, речі та інші цінності; при незаконному носінні зброї об'єктом злочину виступає громадська безпека, а предметом - зброя.

Предмет відсутній у таких, наприклад, злочинах, розбещення неповнолітніх (ст. 156), ухилення від призову за мобілізацією (ст.336).

Включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації; предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь, розмежування злочинного та незлочинного діянь.

44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.

Об'єктом злочину є трудові права людини, які включають право на працю, на гарантовану заробітну плату, на відпочинок.

Потерпілим є працівник.

Під працівниками слід розуміти осіб, на яких поширюється законодавство України про працю і які є відповідною стороною трудових правовідносин.

Об'єктивна сторона:

1) незаконного звільнення працівника з роботи;

2) іншого грубого порушення законодавства про працю.

Звільнення з роботи має визнаватися незаконним, якщо воно здійснене без законних підстав для цього або з порушенням встановленого порядку звільнення, визначеного законом.

Злочин вважається закінченим:

- у разі незаконного звільнення з роботи

- з моменту фактичного припинення трудових відносин з конкретним працівником;

- у разі іншого грубого порушення законодавства про працю

- з моменту фактичного вчинення такого діяння незалежно від його наслідків.

Суб'єкт злочину — спеціальний, службова особа, якій надано право приймати працівника на роботу (поновлювати на роботі), звільняти його з роботи або документально оформляти його прийняття (поновлення, звільнення), вирішувати питання щодо надання відпустки тощо, а також громадянин-підприємець, який використовує найману працю і має визначені вище права щодо найманих працівників.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, а перша його форма, особистим мотивом (помста, користь тощо).

Кваліфікуючою ознакою злочину є незаконне грубе порушення законодавства про працю щодо певних категорій працівників: неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.