
- •Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права.
- •Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •Злочин та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •Суб’єкт злочину і його ознаки за кримінальним правом України.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю.
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину: її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті, їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета, підстави застосування примусових заходів медичного характеру.
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у кримінальному праві України, її форми та види.
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоров’я особи.
- •27. Види та межі покарань, які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоров’я, їхні види та загальна характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності.
- •32. Некорисливі злочини проти власності, їхні види та загальна характеристика.
- •33. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види.
- •35. Система та види покарань.
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України.
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39.Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види.
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •41. Примусові заходи виховного характеру, види та підстави застосування.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою.
- •43. Об’єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність.
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів, що передбачена Загальною та Особливою частинами кримінального законодавства.
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб’єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53.Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини.
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика насильницьких злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус як обставина, що виключає злочинність діяння.
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія та помилування, їх кримінально-правове значення.
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання.
- •62. Злочини проти правосуддя та їхня характеристика.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп‘ютерної техніки.
29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
Правила, що передбачені в КК, застосовуються до випадків, коли після засудження за скоєний злочин, але до повного відбуття покарання за нього особа вчиняє новий злочин, за який засуджується судом.
Остаточне покарання визначається судом шляхом повного або часткового складання покарань, коли до нового покарання повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком суду.
Загальний строк покарання в цьому випадку не може перевищувати вищої межі, що передбачена для відповідного виду покарання нормою ЗЧ КК.
Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду. Загальний строк покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.
Для категорії особливо тяжких строк покарання не повинен перевищувати 25 років.
У випадку коли за одне з покарань призначено довічне позбавлення, волі воно поглинає всі інші менш тяжкі види покарань, що призначаються винному.
Якщо за один із злочинів було призначено додаткове покарання або воно повністю або частково невідбуто, суд повинен приєднати його до основного покарання.
Якщо після засудження за злочин, але до повного відбуття покарання за нього особа вчинила два або більше нових злочини, суд передусім, зобов'язаний призначити покарання за ці нові злочини на підставі правил передбачених КК, та обрати за них єдине остаточне покарання.
Загальне покарання за двома вироками обирається судом на підставі правил, визначених КК.
При складанні покарань різних видів застосовуються «Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», передбачає їх (різновидних покарань) співвідношення.
30. Злочини проти здоров’я, їхні види та загальна характеристика.
До злочинів проти здоров'я відносяться:
різні види тілесних ушкоджень;
умисне тяжке тілесне ушкодження (ст.121),
умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст.122),
умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст.123),
умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст.124),
умисне легке тілесне ушкодження (ст.125),
необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст128),
побої і мордування (ст.126);
катування (ст.127);
спеціальні види тілесних ушкоджень: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою (ст.130),
зараження венеричною хворобою (ст.133).
Побої і мордування.
Безпосередній об'єкт злочину- здоров'я особи.
Додатковим об'єктом може витупати воля, честь і гідність особи, її психічна недоторканність.
Об'єктивна сторона злочину полягає в:
нанесенні ударів або побоїв;
вчиненні інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Злочин визнається закінченим після нанесення ударів чи побоїв.
Мордування - це багаторазове спричинення болю.
Побої - це багаторазове завдання ударів по тілу потерпілого, яке не спричинило тілесних ушкоджень.
Інші насильницькі дії - це інші, крім ударів та побоїв, насильницькі дії, які можуть полягати зокрема у викручуванні кінцівок, здушуванні шиї, вириванні волосся.
Склад злочину - матеріальний.
Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом.
Кваліфікованими видами злочину є вчинення діянь: що мають характер мордування; групою осіб; з метою залякування потерпілого чи його близьких.
Катування. Безпосереднім об'єктом є здоров'я особи.
Додатковий об'єкт - воля, честь і гідність особи.
Потерпілим вважається фізична особа, якій цим злочином завдано моральної і фізичної шкоди.
Об'єктивна сторона злочину характеризується: діями - нанесенням побоїв, катуванням або іншими насильницькими діями; наслідками у вигляді заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання; причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Злочин вважається закінченим з моменту настання наслідків, вказаних у диспозиції цієї статті.
Склад злочину - формальний.
Мучення - це дії, пов'язані з тривалим позбавленням людини їжі, пиття чи тепла, утримання її в шкідливих для здоров'я умовах.
Інші насильницькі дії - різні посягання на статеву недоторканність особи, дії, характерні для мордування, а також інші подібні дії (придушування, тривала ізоляція, вплив на людину постійним голосним звуком тощо).
Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності (16 років). Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб;
3) працівниками правоохоронних органів;
4) що призвело до загибелі людини.