
- •Вступ Перспективи розвитку енергетики України
- •1 Вибір генераторів
- •2 Вибір і обгрунтування двох варіантів схем проектованої електростанції
- •3 Вибір силових трансформаторів
- •4 Техніко-економічне порівняння варіантів схем проектованої електростанції
- •5 Вибір основного теплотехнічного устаткування
- •7 Вибір схеми власних потреб і трансформаторів власних потреб
- •8 Розрахунок струмів короткого замикання
- •9 Вибір електричних апаратів і струмопровідних частин для заданих кіл
- •9.1 Вибір вимикачів і роз’єднувачів
- •9.2 Вибір вимірювальних трансформаторів
- •9.3 Вибір струмопровідних частин
- •9.3.1 Вибір гнучких шин на 330 кВ
- •9.3.2 Вибір жорстких шин на 6 кВ
- •10 Вибір електричних апаратів за номінальними параметрами для решти кіл
- •9 Вибір способу синхронізації
- •10 Розрахунок релейного захисту для заданого кола Релейний захист робочого трансформатора власних потреб
- •Максимальний струмовий захист на стороні 6 кВ
- •11 Опис конструкції розподільчого пристрою
- •12 Розрахунок захисного заземлення
- •13 Охорона праці
- •Техніка безпеки при ремонті генераторів
- •14 Спеціальне завдання Впровадження нової системи автоматичного регулювання частоти і потужності
- •15 Економічна частина
- •15.1 Розрахунок техніко-економічних показників роботи кес
- •15.1.1 Капіталовкладення в будівництво кес-2700 мВт
- •15.1.2 Енергетичні показники станції
- •15.1.3 Визначення собівартості електроенергії
- •15.1.3.1 Матеріальні витрати
- •15.1.3.2 Витрати на оплату праці
- •15.1.4 Розрахунок прибутку та рентабельності
- •16 Перелік посилань
12 Розрахунок захисного заземлення
Із врахуванням розмірів ВРП 330 кВ приймаємо відстань між горизонтальними заземлювачами (крок комірки) рівну а = 10 м.
Рисунок
12.1 – Пристрій заземлення
Згідно завдання приймаємо питомий опір чорнозему 1 = 50 Омм, а питомий опір суглинку 2 = 40 Омм, довжину вертикальних заземлювачів lв = 5 м і глибину закладання сітки заземлення t =1м. Час дії релейного захисту становить 0,12 с, а час відключення вимикача 0,08с.
Загальна довжина горизонтальних заземлювачів:
Lг = (1608)+(1770) = 2470 м;
Загальна довжина вертикальних заземлювачів: Lв = 465 = 230 м.
Час дій напруги дотику: в = tр.з.+tв = 0,12+0,08 = 0,2 c.
Згідно / 5 , сторінка 596 / Uдот.доп. = 400 В
1/2 = 50/40 = 1,25.
Параметр, що залежить від 1/2 : М = 0,5 [5, сторінка 598]
Площа заземляючого пристрою: S = 16070 = 11200 м2.
Коефіцієнт, який враховує опір тіла людини Rл і опір розтікання струму від ступнів Rс. В розрахунку приймаємо:
Rл = 1000 Ом; Rл = 1,51 = 1,550 = 75 Ом;
= Rл /(Rл +Rс) = 1000/(1000+75) = 0,93;
Коефіцієнт напруги дотику:
kд
=
.
Визначаємо напругу на заземлювачі:
Uз. = Uдот.доп./kд = 400/0,15 = 2667 В.
Це менше Uз.доп.= 10 000 В.
Струм однофазного короткого замикання:
згідно [5, сторінка 171] Іп.о.(1)/Іп.о.(3) 1,5;
Ік(1) = (0,40,6) Іп.о.(1) = 0,51,514,43 = 10,82 кА.
Опір заземляючого пристрою:
Rз.доп. = Uз./Iк(1) = 2667/10820 = 0,25 Ом.
Згідно ПУЭ Rз.доп. 0,5 Ом.
Відносна глибина:
0,1, тоді А = (0,44-0,84
)
= (0,444-0,84
)
= 0,4;
а/lв = 2; h1 = t+lв/2 = 1+ 5/2 = 3,5 м;
;
э /2 = 1 [5, таблиця 7.6]
Звідси еквівалентний питомий опір рівний:
э = 12 = 140 = 40 Ом.
Визначаємо фактичний опір заземлення:
Rз.=
A
Ом;
Rз.= 0,17 Ом Rз.доп. = 0,25 Ом.
Умова виконується.
Напруга дотику становить:
Uдот. = kд.Iк(1) Rз. = 0,15108200,17 = 275,91 В;
Uдот. = 275,91 В Uдот.доп = 400 В.
Умова виконується.
Визначаємо найбільший допустимий струм, який стікає з заземлювачів при однофазному к.з.:
Із.макс.
=
А.
13 Охорона праці
Закон України “Про охорону праці” прийнятий 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Згідно ДЕСТу 12.0.003-74 небезпечні шкідливі виробничі фактори поділяються на групи:
фізичні;
хімічні;
біологічні;
психофізіологічні.
На енергопідприємствах та на інших промислових підприємствах є небезпечні шкідливі фактори. Найбільш характерними є:
електрична напруга;
підвищена напруженість електричного поля;
розміщення робочого місця на висоті;
можливість утворення вибухо- і пожежонебезпечних сумішей;
ємності, які працюють під тиском, наявна висока температура;
понижена температура;
підвищена і понижена відносна вологість;
шкідливий пил, гази та рідини, іонізуючі випромінювання;
енергетичний персонал піддається високій нервово-емоційній напрузі, що пов’язана із змінністю роботи та великою відповідальністю за нормальний режим роботи електроустаткування.