12 Розрахунок захисного заземлення

Із врахуванням розмірів ВРП 330 кВ приймаємо відстань між горизонтальними заземлювачами (крок комірки) рівну а = 10 м.

Рисунок 12.1 – Пристрій заземлення

Згідно завдання приймаємо питомий опір чорнозему ₁ = 50 Омм, а питомий опір суглинку ₂ = 40 Омм, довжину вертикальних заземлювачів l_в = 5 м і глибину закладання сітки заземлення t =1м. Час дії релейного захисту становить 0,12 с, а час відключення вимикача 0,08с.

Загальна довжина горизонтальних заземлювачів:

L_г = (1608)+(1770) = 2470 м;

Загальна довжина вертикальних заземлювачів: L_в = 465 = 230 м.

Час дій напруги дотику: _в = t_р.з.+t_в = 0,12+0,08 = 0,2 c.

Згідно / 5 , сторінка 596 / U_{дот.доп.} = 400 В

₁/₂ = 50/40 = 1,25.

Параметр, що залежить від ₁/₂ : М = 0,5 [5, сторінка 598]

Площа заземляючого пристрою: S = 16070 = 11200 м².

Коефіцієнт, який враховує опір тіла людини R_л і опір розтікання струму від ступнів R_с. В розрахунку приймаємо:

R_л = 1000 Ом; R_л = 1,5₁ = 1,550 = 75 Ом;

 = R_л /(R_л +R_с) = 1000/(1000+75) = 0,93;

Коефіцієнт напруги дотику:

k_д = .

Визначаємо напругу на заземлювачі:

U_з. = U_{дот.доп.}/k_д = 400/0,15 = 2667 В.

Це менше U_з.доп.= 10 000 В.

Струм однофазного короткого замикання:

згідно [5, сторінка 171] І_п.о.⁽¹⁾/І_п.о.⁽³⁾  1,5;

І_к⁽¹⁾ = (0,40,6) І_п.о.⁽¹⁾ = 0,51,514,43 = 10,82 кА.

Опір заземляючого пристрою:

R_з.доп. = U_з./I_к⁽¹⁾ = 2667/10820 = 0,25 Ом.

Згідно ПУЭ R_з.доп.  0,5 Ом.

Відносна глибина:

 0,1, тоді А = (0,44-0,84 ) = (0,444-0,84 ) = 0,4;

а/l_в = 2; h₁ = t+l_в/2 = 1+ 5/2 = 3,5 м;

;

_э /₂ = 1 [5, таблиця 7.6]

Звідси еквівалентний питомий опір рівний:

_э = 1₂ = 140 = 40 Ом.

Визначаємо фактичний опір заземлення:

R_з.= A Ом;

R_з.= 0,17 Ом  R_з.доп. = 0,25 Ом.

Умова виконується.

Напруга дотику становить:

U_дот. = k_д.I_к⁽¹⁾ R_з. = 0,15108200,17 = 275,91 В;

U_дот. = 275,91 В  U_{дот.доп} = 400 В.

Умова виконується.

Визначаємо найбільший допустимий струм, який стікає з заземлювачів при однофазному к.з.:

І_з.макс. = А.

13 Охорона праці

Закон України “Про охорону праці” прийнятий 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участь відповідних державних органів, відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Згідно ДЕСТу 12.0.003-74 небезпечні шкідливі виробничі фактори поділяються на групи:

• фізичні;

• хімічні;

• біологічні;

• психофізіологічні.

На енергопідприємствах та на інших промислових підприємствах є небезпечні шкідливі фактори. Найбільш характерними є:

• електрична напруга;

• підвищена напруженість електричного поля;

• розміщення робочого місця на висоті;

• можливість утворення вибухо- і пожежонебезпечних сумішей;

• ємності, які працюють під тиском, наявна висока температура;

• понижена температура;

• підвищена і понижена відносна вологість;

• шкідливий пил, гази та рідини, іонізуючі випромінювання;

• енергетичний персонал піддається високій нервово-емоційній напрузі, що пов’язана із змінністю роботи та великою відповідальністю за нормальний режим роботи електроустаткування.