- •1) Мікробіологія як наука
- •2) Історичні нариси розвитку мікробіології. По периодам
- •3)Левенгук
- •4) Л. Пастера,
- •8. Розвиток мікробіології в Україні
- •17.Характеристика м/о
- •19. Морфологія бактерій.
- •20. Будова та форми бактеріальних клітин.
- •21. Ріст і розмноження бактерій.
- •22. Фізіологія мікроорганізмів.
- •23. Обмін речовин у мікроорганізмів. Катаболізм і анаболізм.
- •24. Процеси конструктивного метаболізму.
- •25. Способи живлення мікроорганізмів.
- •26. Типи живлення мікроорганізмів.
- •27. Групи мікроорганізмів по відношенню до кисню.
- •28. Види бродіння.
- •29. Спиртове бродіння.
- •30. Молочнокисле бродіння.
- •31. Маслянокисле бродіння, бродіння пептинових речовин
- •32. Окислення клітковини
- •33. Хемосинтез та фотосинтез у бактерій.
- •34. Культурні ознаки мікроорганізмів
- •35. Морфологічні та культуральны ознаки мікроорганізмів
- •37. Вплив фізичних чинників на мікроорганізми.
- •38. Вплив хімічних чинників на мікроорганізми.
- •39. Вплив біологічних чинників на мікроорганізми.
- •40. Антибіотики.
- •41.Мікробні препарати проти шкідливих комах.
- •43, Розповсюдження мікроорганізмів в природі та їх роль вдинаміці біосфери.
- •47. Мікрофлора організму людини та її значення.
- •49. Санітарна мікробіологія, її значення та завдання
- •51. Санітарно-показові мікроорганізми
- •52. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження грунту Вимоги досТів.
- •53. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження води
- •54. Методики санітарно-бактеріологічного дослідження повітря
- •55.Методика та значення санітарно-бактеріологічного дослідження змивів зі стін та предметів навколишньої обстановки
- •56.Сутність методів біотестування
- •58. Сутність методів біоіндикації
- •59.Визначення мікроорганізмів як біоіндикаторів стану навколишнього середовища
- •60.Новітні напрями та методики екологічних досліджень
43, Розповсюдження мікроорганізмів в природі та їх роль вдинаміці біосфери.
У природі мікроорганізми заселяють практично будь-яке середовище (грунт, вода, повітря) і поширені набагато ширше, ніж інші живі істоти. Як писав відомий вітчизняний мікробіолог В.Л. Омелянський: « Міріади мікробів населяють стихії і оточують нас. Незримо вони супроводжують людині на всьому його життєвому шляху, владно втручаючись в його життя, то як ворогів, то як друзі ». Завдяки різноманітності механізмів утилізації джерел живлення і енергії, а також вираженої адаптації до зовнішніх впливів, мікроорганізми можуть жити там, де інші форми життя не виживають.
Природні середовища перебування Здебільшого організмів - вода, грунт і повітря. Число мікроорганізмів, що мешкають на рослинах і в організмах тварин, значно менше. Широке поширення мікроорганізмів пов'язане з легкістю їх поширення по повітрю і воді; зокрема, поверхню і дно прісноводних і солоних водойм, а також кілька сантиметрів верхнього шару грунту рясніють мікроорганізмами, що руйнують органічні речовини. Менша кількість мікроорганізмів колонізує поверхню і деякі внутрішні порожнини тварин (наприклад, ШКТ, верхні відділи дихальних шляхів) і рослин.
У зонах проживання мікроорганізми утворюють біоценози [от греч. bios, жизнь, + koinos, сообщество]- Складні асоціації зі специфічними і часто незвичними взаєминами. Кожне мікробне співтовариство в конкретному біоценозі утворюють специфічні аутохтонние мікроорганізми [от греч. autos, свой, + chthon, страна, местность], Тобто мікроби, властиві конкретній області. До складу цих співтовариств можуть впроваджуватися алохтонні мікроби [от греч. alios, чужой, + chthon, страна; буквально — чужестранец](Наприклад, паразитичні), зазвичай в них не зустрічаються. У природних біоценозах (грунт, вода, повітря) виживають і розмножуються лише ті мікроорганізми, яким сприяє навколишнє середу, їх ріст припиняється, як тільки змінюються умови навколишнього середовища.
У природі велику частину бактерій поїдають хижі найпростіші, але частина клітин кожного виду виживає; при настанні сприятливих умов вони дають початок новим клонам мікроорганізмів.
44. Мікрофлора грунту. У процесах грунтоутворення мікроорганізмам належить надзвичайно важлива роль. Адже під впливом біологічного чинника виникає основна властивість грунту, яка відрізняє його від материнської породи - родючість. Оскільки грунт являється найкращим середовищем для життя для мікроорганізмів мікрофлора дуже різноманітна. У її складі знаходяться азотофікуючі, нітрофікуючі та денітрофікуючі бактерії,целюлоза,розкладачі, різні пігментні мікроорганізми, сірко- і залізобактерії, мікоплазми , актиноміцети, гриби, водорослі, найпростіші та ін. В грунті живуть аероби, анаероби, автотрофи, гетеротрофи, голофільні та ін. З огляду різноманітності мікрофлори грунту її досліджують різними методами,бактеріоскопічний. Метод пластинок обростання, кількісний облік мікроорганізмів методом підрахунку на твердих поживних сер. Кількісно якісний облік мікрофлори за Новогрудським, метод капілярів Перфільєва і багато інших. Дослідження мікрофлори грунту будь яким методом дає надійні результати тільки тоді коли правильно відібрані грунтові зразки. При дослідженні оранки знімають верхній 2 см шар і віддирають з глибини всього орного шару беруть пробу. При вивченні мікрофлори грунту роблять грунтовий розріз і беруть проби. Викор стерильний бур, лопату та ніж. Відібрані зразки потрібно помістити у стерильні скляні колби або поліетиленові пакети з позначками. Аналіз проводять у той самий день що взяли . Допускається 2 дні.
45.. Мікрофлора води. У води відкритих водойм міститься велика кількість мікроорганізмів(бактерії,гриби, водорослі, найпростіші,віруси та ін) . Їхній склад насамперед залежить від джерела з якого взято пробу для дослідження,місця де взято І пори року. Якщо вода забруднена то в ній найгостріше виявляються такі гнилисті бактерії (bаtіlіus suptіlus, mеzеntеrіus, protеros wulhаrоs) Глибинні води і води артезіанських джерел містять мало мікробів. Водопровідна вважається чистою якщо загальна кількість мікробів в 1 мл становить не більше 100 штук. Наявність у воді представників кішкової мікрофлори людини свідчить про фекальне забруднення патогенними мікробами. А саме сальмонелами,холерними вібріонами,збудниками бруцильозу ,туляремії, чуми а також вірусами геподемічного гепатиту. При стандартному аналізі проводять 2 основних визначення загальної кількості бактерій та кількість бактерій групи кишкової палички. Ступінь забруднення води мікробами кішкової палички оцінюють за колітитром або колііндексом. Визначення заг кількості бактерій у воді. Відбирають у чисті стерильні пробірки проби води, водопровідну воду не розбавляють а забруднену потрібно розбавляти стерильною водою. У співвідношеннях 1:10,1:100, 1:1000. За допомогою стерильних піпеток беруть на 1 мл проб і вносять у стерильні чашки Петрі. Потім в чашки на стерильне розбавлене середовище і ставлять у термостат для пророщування витримують протягом води. Підраховують кількість колоній звичайним способів. Якщо посів проводиться без попереднього розведення то кількість колоній у чашці буде = вмісту бак в 1 л води. Цей метод не дозволяє визначити всі бак у воді а тільки ті що розвиваються в умовах аналізу. Тому таке визначення не є абсолютним і дає відносну бактеріальну характеристику води.
46.Мікрофлора повітря. Найгіршим природним середовищем є повітря(відсутність поживних реч. ,вологи, вплив сонячної радіації) всі ці умови негативно впливають на мікроорганізми. В повітря мікроби попадають із грунту разом з пилом а також з дрібними крапельками води та інші шляхи. Чим більше забруднюється повітря тим більше в ньому мікроорганізмів. Кількість мікробів у повітрі буде менша там де зелене засадження бо рослини виділяють фітонциди і затримують пил. Усі методи дослідження кількісні та якісні мікрофлори в повітрі та інших середовищах Обєднують в 2 групи: 1. Методи які грунтуються на безпосередньому аналізі та підрахунку мікроорганізмів під мікроскопом. 2. Звязаний з вирощуванням мікробів на поживних сер.та наступним аналізом їх колоній ,які утворилися з клітин або спор. В приміщеннях викор аспіраційний метод за допомогою прила ду Кротова та метод осаджування.
