Анотування документів.
Реферування документів.
24. Електронний каталог у бібліотеці.
Бібліографія
25. Бібліографічна інформація – посередник у системі документних комунікацій. Традиційні та новітні носії бібліографічної інформації, їх переваги і недоліки.
Комунікація
–
це сполучення, зв'язок, обмін інформації.
Обмін інформації між людьми у суспільстві
це соціальна
комунікація. Комунікант (відпраник)
К омунікація (канал) Реципієнт (користувач). Соціальні комунікації, що здійснюють за допомогою документів, називають документними комунікаціями. Сукупність усіх видів соціальних комунікацій становить систему сучасних комунікацій в яку входить система документних комунікацій (СДК). СДК – підсистема системи соціальних комунікацій, яке забезпечує створення, аналітико-синтетичну обробку, зберігання, поширення та використання документів. Сьогодні СДК обслуговує, усі без винятку сфери діяльності людини. Вона включає низьку спеціально створених для цього соціальних інститутів, зокрема книжкову торгівлю, архівну справу, бібліотечну справу. Основними компонентами СДК залишаються документи. Документ - це
26. Інформаційні бар’єри у системі «документ – користувач» і способи їх подолання.
27. Суспільні функції та властивості бібліографічної інформації.
28. Характеристика поняття «бібліографічна діяльність». Компонентна структура практичної бібліографічної діяльності.
29. Особливості уточнювального бібліографічного пошуку.
Уточнювальний бібліографічний пошук має на меті встановити невідомі бг відомості про документ, або їх уточнення. Відсутньою ланкою може бути автор, назва або один з елементів вихідних даних. Необхідність цього типу розшуків виникає внаслідок неуважності чи низької культури користувачів. Але не тільки читач припускається помилок, вони зустрічаються в книгах, статтях, бг посібниках, посиланнях. УБП може проводитись з метою зясування перевидання книги чи перкладу. Часто необхідність уточнення бг відомостей виникає в процесі складання бг посіьників. Особливо тих, що включають літ-ру минулих століть або твори зар. авторів. Для успіщного проведення УБП необхідна точка відліку, тобто певні відомості про документ. Об'єднавши їх бібліограф створює пошуковий образ, опираючись на нього визначають джерела пошуку, встановлюють джерела пошуку. Найчастіше точкою відліку бг пошуку є саме назва твору, тому в бібліотеках в алфав. каталогах поруч з основними картками з авторським заголовком є додаткові картки, в заголовок яких винесена назва твору. В окремих бібліотеках ведеться картотека назв художніх творів. Якщо точно відомий автор документа бг пошук значно спрощується. В цьому випадку можна використати алфав. к-г, іменні покажчики бг п-ків, довідники, енциклопедії, боіграфічні словники. Завдають труднощів однофамільці. Подекуди співпадають їх імена, ініціали, тому в ряді бібліотек ведуться картотеки поширених прізвищ, в яких твори всіх авторів подаються в абетковій послідовності назв, але в цьому випадку треба знати назву. Існує цілий комплекс проблем повязаних з вживанням псевдонімів і криптонімів. Тут допомагають словники псевдонімів і криптонімів. Певні незручності створюють подвійні прізвища. Серед вихідних даних документа важливим є рік видання. Якщо приблизно відома хоча б назва книги й рік виходу для її пошуку можна використати бг покажчикики, укладені за хронологічним принципом, а також поточні покажчики державної б-фії («Літописи»). Якщо відомостей про автора, назву, рік видання недостатньо для віднайдення документа слід звернути увагу на видавництво. Його назва може підказати про яке видання йде мова: наукове, науково-популярне, довідкове, для дітей. Це допоможе визначити напрям подалбшого пошуку, розширити коло бг джерел. Зокрема деякі видавництва публікують каталоги своїх друкованих творів, а також щорічні тематичні плани.Для прискорення бг пошуку значення має також місце видання і серія документа. За цими відомостями можна віднайти у краєзнавчих покажчиках чи покажчиках серійних видань.