13. Бібліотечна послуга – результат бібліотечної діяльності у задоволенні інформаційних потреб користувачів.

У Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» дається таке визначення бібліотечної послуги: «бібліотечна послуга – це результат діяльності бібліотеки із задоволення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки». Таким чином, бібліотечна послуга – це конкретний результат бібліотечного обслуговування, який задовольняє певну потребу користувача бібліотеки. Бібліотечні послуги – це ті послуги, які бібліотека як суспільний інститут надає суспільству, що включає її в свою структуру. Всю різноманітність бібліотечних послуг можна звести до двох основних класів: це, по-перше, придбання, обробка і зберігання,

по-друге, надання документів та інформації. Предметом бібліотечної послуги можуть бути: документи та їх копії, бібліографічна інформація, консультації.

Форма надання бібліотечних продуктів і послуг залежить від функцій, які вони виконують на тому чи іншому етапі розвитку бібліотечної діяльності, від рівня розвитку бібліотечних технологій. Ю.М. Столяров визначає ряд бібліотечних послуг. Це: надання користувачу в користування бібліотечних фондів, довідково-пошукового апарату, бібліотечних приміщень, устаткування і меблів; допомога користувачу в пошуку необхідних відомостей про документи.

Він також виділяє матеріальні і нематеріальні, документні й недокументні, інформаційні, етичні, естетичні, соціальні і економічні послуги.

У законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» відзначено, що надання бібліотеками державної та комунальної власності платних послуг з:

• проведення виставок книг;

• складання бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт;

• складання каталогів для приватних бібліотек та бібліотек підприємств;

• підготовка фактографічних, тематичних довідок;

• користування міжбібліотечним абонементом (пересилання документів);

• користування нічним абонементом;

• ремонт і реставрація документів та інші.

До обов’язкових безкоштовних послуг належать:

• отримання інформації про наявність у бібліотеці конкретного документа;

• отримання інформації про склад БФ через систему каталогів;

• отримання консультації;

• отримання у тимчасове користування Д з БФ.

З огляду режиму обслуговування послуги можуть бути разовими чи надаватися на постійній основі. У зв’язку з сучасними технічними засобами та інформаційними технологіями бібліотеки отримали можливість надавати нові послуги, відповідно до зміни потреб своїх користувачів: електронний каталог; доступ до БД, здійснюється роздрук з них та запис на електронні носії.

13. АСОД – поняття, види і використання.

Обсяг інф-ї різного характеру настільки великий, що що нагромаджену інф-ю необх подати і потрібному обсязі. Для цього необх. вдосконалювати процеси зберіг, перетвор, пошуку інф-ї. АСОД – це процеси перетвор формальних ознак і змісту документа з метою створ вторинних документів. Втор. док-ти публікуються в інф-х виданнях, використ. в б-чних каталогах. Існують різні види АСОД, найчастіше до них відносять: складання бг-х описів, індексув, анотув, реферув, науковий переклад. При ін-нні про док. при користуванні ними доводиться документи називати, посилатися ними, скл. списки, відрізняти один від одного. Здійснити це можливо завдяки БО, який вміщує певний набір відомостей про документ, відомості що характериз. його важливі ознаки. Розкрити зміст книги дозволяє індексування. Сутність індексув у віднесенні документа до певної групи, класу, відповідно змісту. Кожен клас позначається певним кодом, виходячи з відповідної інф-но-пошукової мови (ІПМ) яка призначена для розкриття змісту документів. Існують різні інф-но-пош. с-ми в яких класи будуються за ознакою залузей знань і познач. класиф-ми індексами. Зміст документа можна висловити і ін. ІПМ – мовою предм-х рубрик. В цьому випадку клас документів познач. кодом у виляді предм-ї рубрики (короткого формулювання) предмета. При індексуванні зміст документа перекладають з приподної мови на штучну ІПМ значно лаконічнішу і формалізовану. Анотування – процес скл анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини, або грубих документів з точки зору признач змісту, форми. Анотації часто вміщують після БО на звороті титул-ї сторінки після БО в інф-х виданнях бг. покажчиках, на картках бібліотечних каталогів. В процесі реферування скл. реферат – короткий виклад змісту документа, або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки необх. для первісного ознайомлення з документом. Реферат може дати настільки повний аналіз зміту документа, що іноді користувач інформації не звертається до першоджерела. Під науковим перекладом розуміють переклад з однієї мови на ін. наукових, технічних, економічних текстів. Потреба в наук. перекладі постійно зростає у зв’язку із зростанням кількості джерел науково-технічної інф-ї, яка виходить різними мовами. АСОД сьог. здійсн в процесі скл. БО, анотування, скл. бг-х оглядів широко використ в б-ках. Без них неможливо комплектувати і організовувати б-чний фонд, інформувати читачів про склад і зміни цього фонду. Вся бг-на робота б-ки (інф-на, довідкова) ведеться з використ. різних видів АСОД. Бг-ні установи: Кн.Пал.Укр. здійс реєстрацію і облік друк-ї продукції, видаючи держ. бг. покажчики, здійсн. централізовану каталогізацію, видають друк. картки для б-к. в органах наук-техн. інф-ї використ. процеси реферув., індексув, наук. перекладу. Ці уст. ведуть довідковий апарат, каталоги, картотеки, публікують реферативні журнали, реферативні збірники. Аналіт. оборобку док здійс. вид-ва, бо в книгах вміщують анотації. Кн. торгівля установи, що розпов. ці вид. також інф-є про наявні документи, про ті що будуть надходити, рекламують свою продукцію завдяки використ БО, анотув, склад. оглядів. Вел. роб. з док. вед. в архівах: док. сюди надходять, зберіг, ними мож. корист., тому в тут викор. такі види АСОД, як БО, систематиз, предметиз, анотув.