42. Робота київської та львівської академічних бібліотек над бібліографією української книги1798-1914 рр.

43. Культурно-історичне та науково-практичне значення бібліографії.

Від часу свого виникнення бг-я розвивалась у загальному руслі духовної культури людства ї з цим пов’язане іі культурно-історичне значення. Вона донесла до сьогоднішніх днів відомості про документи, створені упродовж багатовікової історії існування людської цивілізації. Це своєрідна колективна документальна пам'ять попередніх поколінь, зафіксована у бг. посібниках. Вона зберегла інформацію навіть про ті документи, які з певних причин були втрачені і не вціліли до нашого часу.

Важливою є роль бг-ї не тільки для людства в цілому, а й для кожної окремої нації. Національна бг-я відображає документальні багатства, створені представниками певної нації, внесок нації у розвиток світової культури.

Отже, культурно-історичне значення бг-ї полягає в тому, що вона є ключем до скарбниці знань, нагромаджених багатьма поколіннями людства загалом або ж окремими націями. Показовими у цьому плані є бг. покажчики репертуарного плану чи широкої ретроспективи.

Не менш важливе значення посідає бг-я в житті сучасного суспільства, яке на думку багатьох соціологів, все більш набуває ознак інформаційного. Його розвиток визначається кількістю і якістю нагромадженої і використаної інформації, її свободою та доступністю. Безперервно і стрімко зростає потік документів. За деякими даними в наш час у світі видають щорічно понад 1 млн. творів друку, а їх загальна кількість перевищила 100 млн. назв. З огляду на це збільшується кількість працівників, які займаються збиранням, обробкою і розповсюдженням інформації, що перетворюється на товар, масовий продукт. Виникає інформаційний ринок, формується інформаційна свідомість, інформаційна поведінка, інформаційна культура.

Бібліографія, що виступає посередником між документами та їх споживачами, допомагає орієнтуватись у цьому безмежному інформаційному просторі і в цілому сприяє розвитку освіти, науки, техніки і виробництва. Вона є своєрідним компасом у величезному морі документів. У цьому полягає її науково-практичне значення.

Важливу роль відіграє бг-я у наукових дослідженнях. Будь-яка теоретична і прикладна наукова діяльність не можлива без вивчення величезної кількості документів, опублікованих різними мовами. Інформацію про них можна знайти у бг. посібниках. Особливу вагу мають бг. посібники, які подають інформацію про найновіші видання, що дозволяють користувачам дізнатися про новітні теорії, передові технології, інновації. Із запровадженням комп’ютерної техніки ефективність і якість бг. забезпечення інформаційних потреб споживачів зростає.

44. Функції бо.

Бібліографічний опис (БО) – це множина записаних за певними правилами бібліографічних відомостей, що ідентифікують документ. Бібліографічний опис відіграє важливу роль у багатьох сферах науки і культури. Він є основою для створення різнаманітних бібліографічних посібників, каталогів, картотек, без нього важко уявити бібліографічні списки у наукових працях, а аткод рецензії, реферати, огляди літератури. БО широко застосовують у багатьох процесах бібліотечної роботи: комплектуванні, інвентаризації, книгообміні, обслуговуванні читачів. БО необхідна передумова здійснення міжнародного обміну інформацією про документи і самими документами.

У бібліотечно-бібліографічній та інформаційній діяльності БО виконує низку функцій: 1) функція ідентифікації, що є головною для БО. Набір бібліографічних відомостей дозволяє відрізнити, виокремити документ з-поміж ін.; 2) реєстраційна функція. З допомогою БО здійснюється облік та реєстрація документів на рівні держави у Книжковій палаті України, а також окремих установ та організацій, видавництв, бібліотек. 3) сигнальна функція. БО сигналізує, повідомляє про появу нових документів, їх надходження в бібліотеку чи книготорговельну мережу. 4) інформаційна функція. Завдяки БО дізнаємося про існування документів певної тематики, галузі, творів певного автора, праць колективу чи установи. 5) організаційна функція. Окремі елементи БО, напр., прізвище автора, рік видання використовують у якості формальних ознак на підставі яких здійснюється організація, групування документів у каталогах, картотеках, бібліографічних посібниках. 6) евристична (пошукова) функція. Пошук необхідних документів в яких зацікавлений користувая можна здійснювати переглядаючи БО. 7) адресна функція. Йдеться про бібліографічні посилання, рекомендовані списки літератури. 8). Функція вибору. Сукупність відомостей зазаначених в БО дає певне уявлення про документи і допомагає вибрати найвідповідніший.

Для того щоб опис міг виконувати свої основні функції він повинен відповідати певним вимогам. Це передовсім: точність, повнота, лаконічність. Щоб досягти точності БО, всі бібліографічні відомості повинні бути перевірені і відповідати дійсності, тому так важливий при бібліографіванні de visu, тобто безпосередній опис документа, наявність його перед очима. Неточність БО дезорієнтує користувача і перешкоджає швидкому виявленню та використанню потрібних документів. Повнота БО досягається за умови подачі всіх відомостей, необхідних для ідентифікації документа та всебічної його характеристики. Набір відомостей що подаються в БО може змінюватись, однак існує певний мінімум необхідний для БО будь-якого документа. Це обов’язкові елементи БО до яких належать відомості про автора, назву, відомості про відповідальність, перевидання, місце і рік видання ,видавництво, кількість сторінок, серію, міжнародний стандартний номер. Крім обов’язкових елементів у БО можуть бути факультативні, які вміщують додаткову інформацію про документ, читацьке призначення, наявність ілюстрації видання, тираж. Набір тільки обов’язкових елементів назив. скороченим БО. Значна кількість факультативних елементів дозволяє говорити про повний БО. Вимога уніфікованості полягає в тому, що набіп бібліографічних відомостей, а також їх форма і послідовність подачі повинні відповідати певному зразку, правилам.Тільки за цих умов документ буде однаково описаний у різних бібліографічних джерелах. Для БО документів у колишньому СРСР були розроблені спеціальні держ стандарти. Донедавна в Україні діяв стандарт ГОСТ 7.1-84. З 1 липня 2007р. Набув чинності новий стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. Лаконічність БО досягається скороченням слів, уникнення повторень. Важливим є також прозорість та чіткість БО. Кожен з його елеметнів, їх сукупність повинні бути зрозумілими для користувачів і не викликати різночитань. Таким чином БО – це непросте формальне відтворення зовнішніх ознак документа. Для справжнього бібліографа він перетворюється у процес, що вимагає свідомого і творчого ставлення.