Тема 13. Індія.Китай
Дати
ХІІІ-ХVІ ст.-Делійський султанат в Індії
Поняття
Султанат - це монархічна держава, на чолі якої стоїть султан.
Тема 14.Великі географічні відкриття:Зустріч цивілізацій
Території в Америці, колонії або претензії великих європейських держав на 1750
Дати
1492-Відкриття Америки
1494-Тордесільянський договір поділ не Європейського світу між Іспанією і Португалією
1519-1522-Перша навколосвітня подорож(ф.Магеллан)
Персоналії
Христофо́р
Колу́мб 
( (* 29
жовтня 1451 р.
(інша версія — 1446 р.) —
† 20
травня 1506 р.) — іспанський мореплавець,
першовідкривач Америки (Багамськихта Антільських
островів, узбережжя Центральної та Південної
Америки).
Ва́ско
да Га́ма 
*1469 —
†24
грудня 1524) —португальський дослідник
і мореплавець, який відкрив морський
шлях до Індії довкола Африки.
Амері́ґо
Веспу́ччі
(
*9
березня 1451 —
†22
лютого 1512) —
флорентійський мореплавець, завдяки
якому, можливо, отримав свою
назву Американський континент.
Ферна́н
(Ферна́ндо) Магеллан
(* 1480 –
† 27
квітня 1521) — португальськиймореплавець
на іспанській службі.
Керував першою успішною навколосвітньою
експедицією, під час якої сам Магеллан
загинув. Дав назвуТихому
океану.
Поняття і терміни
Епоха великих географічних відкриттів — період в історії людства, що розпочався у XV столітті і тривав доXVII століття, в ході якого європейці відкривали нові землі і морські маршрути до Африки, Америки, Азії та Океаніїв пошуках нових торгових партнерів та джерел товарів, які користувалися великим попитом у Європі. Історики зазвичай співвідносять Великі географічні відкриття[1][2] з першопроходницькими далекими морськими подорожами португальських та іспанських мандрівників у пошуках альтернативних торгових шляхів(англ.)укр. у«Індії» за золотом, сріблом і прянощами.
Револю́ція цін — процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості благородних металів, що виконують функцію загального еквівалента (грошей).Різке підвищення цін на товари, яке спостерігалося в країнах Європи після Великих географічних відкриттів у XVI ст. у зв'язку з відкриттям золотих і срібних родовищ Америки та надходженням великої кількості дорогоцінних металів у Європу.
Тема 15.Людина ранньої нової доби
Поняття і терміни
Мануфакту́ра (латин. manufactura, manus-рука і factura-обробіток, виготовлення) — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. Мануфактура передувала заводам і фабрикам. Форми мануфактури
Розсіяна мануфактура
У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною, знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.
Змішана мануфактура
Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарного промислу.
Централізована мануфактура
Найрозвиненішою формою була централізовна мануфактура, яка об'єднувала найманих робітників в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праціміж ними, що підвищувало його продуктивність.
Буржуазі́я (фр. Bourgeoisie, від давньо-фр. burgeis — городяни, від burc, borg — місто) — соціальна верства або суспільний клас; частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю, власники засобів виробництва. Відповідно до розміру підприємства або капіталу, буржуазію в суспільствознавстві традиційно поділяють на дрібну, середню та крупну:
дрібна буржуазія — підприємці, котрі використовують власну робочу силу, або невелику кількість найманих робітників, як то членів своєї сім'ї (селяни, фермери, міські кустарі, в тому числі самостійна інтелігенція)
середня буржуазія — володарі дрібних підприємств, крупні представники вільних професій
крупна буржуазія — підприємці з сотнями найманих працівників, володарі великих капіталів
Абсолюти́зм (від лат. absolutus — необмежений, незалежний, безумовній, самодержавство, абсолютна монархія) — форма правління державою, за якої верховна влада (суверенітет тощо) належить одній особі (царю, імператору, королю тощо), та для якої характерний найвищий ступіньцентралізації державної влади.
Протекціоні́зм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.