Стиль готики
Відомо, що готичний художній стиль, визначився у своїх типових рисах під час розвитку західноєвропейської середньовічної художньої культури. Беручи початок в середині XII ст. у північних та центральних областях Франції на теренах Іль де Франса, він отримав загальноєвропейське поширення і пройшов ряд самостійних етапів еволюції та національних версій.
На зміну романському мистецтву прийшла готика. Синонімом варварства назвали історики Відродження середньовічне мистецтво. На відміну від романського, готичне мистецтво «пропагує» інтерес до людських почуттів, звертається до краси реального світу, повертається до індивідуальності Готичне мистецтво є символом квітучих торговельних і ремісничих міст-комун, що домоглися популярності й самостійності усередині феодального світу. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором. Для готичного стилю характерні гострі споруди, зі стрілчастими склепіннями, безліч кам'яного різьблення і скульптурних прикрас.
Собор Паризької Богоматері
Собор в Шартрі, Франція
Реймський собор, Франція
Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.Гуманізм це ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.
Відродження або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Тема 12.Слов‘яни та їхні сусіди
Дати
Х ст.-утворення Чехії,Польщі,Угорщини
ХІV-початок ХVІ ст.-утворення Московської держави
п.п. ХV ст.-Гуситські війни
1380-Куликовська битва
1410-Грюнвальдська битва
5.10.1242-Льодове побоїще
1453-загибель Візантійської імперії
Персоналії
Кири́ло
і Мефо́дій 
— македонські слов'янські
просвітителі та проповідники християнства,
творці слов'янської
азбуки,
перші перекладачі богослужбових книг
на слов'янську мову, брати.
Ян Гус 
(чеськ. Jan
Hus;
пр. 1369 Гусинець,
Південна Чехія — 6
липня 1415 Констанц, Німеччина) — чеський релігійний
мислитель, філософ, реформатор, ректор Празького
університету,
послідовники якого стали відомими
як гусити.
Гус був послідовником англійського теолога Джона Вікліфа, одним з перших реформаторів католицької церкви, який майже на сторіччя випередив своїх наступників — Мартіна Лютера, Жана Кальвіна та Ульріха Цвінглі.
Ян Жижка
(чеськ. Jan
Žižka)
(* близько 1360, Троцнов — 11
листопада 1424, Пршибислав) — чеський полководець,
діяч гуситського
руху,
національний герой чеського народу.
Казими́р ІІІ
Вели́кий
(пол. Kazimierz
III
Wielki)
(*30
квітня 1310 —
†5
листопада 1370) — польський
король (1333–1370), титулярний«Король
Русі».Син Владислава
I Локетка, останній
представник династії П'ястів.Повний
титул: «Милістю
Божою Король Краківської землі,
Судомірської землі, Серадської землі,
Польської землі, Куявської землі,
Добрянської землі, Поморської землі,
Руської землі, господар і Дідич вічний
земель тим володар, король
велебний».Внутрішня політика
- зміцнення
королівської влади і централізації
країни; зокрема 1337–1346 рр.
- грошова реформа, 1347 р.
- видання Вісліцький і Пйотркувський статути —
перші повні записи польського звичаєвого
права.Зовнішня політика
- орієнтація на союз із Угорщиною;
користувався підтримкою папського
престолу.1340 р.
- організував невдалий похід
польсько-угорських військ на Королівство
Русі.
Дмитро́
Донськи́й
(також Дмитрій
Донськой) (* 12
жовтня 1350 —
†19
травня 1389) — великий
князь московський (із 1359року)
та володимирський (із 1362,
з перервами). Канонізований РПЦ як
преподобний, день пам’яті вшановується
19 травня (ст.ст.).
Мехмед
II Фатіх
(Завойовник, тур. محمد
الثانى
Mehmed-i
sānī, Lakabı el-Fatih (الفاتح),
нар.30
березня 1432, Едірне — 3
травня 1481) —турецький султан
(1444—1446, 1451—1481 рр.),
найбільший полководець свого часу —
завоював Константинополь,
поклавши кінець існуванню Візантійській
імперії,
Кримське ханство, Сербію,
Морею, Трапезундську імперію, Боснію, Албанію.
Андрі́й Рубльо́в (1360? — 17 жовтня 1428[1]) — давньоруський художник-іконописець, чернець. Мистецтво Рубльова, який мав величезну кількість учнів, вважається найвищим досягненням давньоруського живопису XV століття.
Поняття
Гуси́тські ві́йни — війни прихильників чеського церковного реформатора Яна Гуса проти німецького імператора й католицької церкви.Чашники і таборитиІз самого початку в гуситському русі виділилися два крила — помірні чашники й радикальні таборити (по імені гори й міста Табір у Південній Чехії). Чашників підтримувало дворянство й бюргерство північної Чехії. Бідніше південночеське бюргерство й дворянство становило основу таборитів, яким симпатизували селяни. Таборити створили громади, за прикладом ранніх християн. Вони мали спільне майно й проповідували християнськийаскетизм.
Яничáри (тур. yeniçeri — дослівно нове військо) — регулярна піхота в Османській імперії, що діяла у 14 — 19 століттях, створена султаном Мурадом І.Яничари спершу набиралися з полонених, потім поповнювалася примусовим набором дітей християн підданих (сербів, болгар та інших). Після переходу на іслам яничари виховувалися в дусі релігійного фанатизму й сліпого послуху; творили дисциплінований корпус, іноді численністю до 40 тисяч, з агою на чолі;