Тема 9. Релігійно-церковне життя середньовічної Європи

Факти

Дати

ХІ-ХІІІ ст..-час Хрестових походів

1054 Р.-схизма,розкол церкви на католицьку і православну

Поняття

Єретик (від грец. αἵρεσις) — особа, що виступає проти загальноприйнятого в суспільстві вчення. Слово єретик переважно пов'язане з релігією, хоча сьогодні слово вживається також в інших значеннях.

Свята Інквізи́ція (лат. Inquisitio Haereticae Pravitatis Sanctum Officium) — судово-слідча організація, створенакатолицькою церквою в XIII столітті для розслідування єресей. Дослівний переклад назви з латинської — «розслідування». Аналоги інквізиції, розслідування злочинів з точки зору релігійних законів, в тому чи іншому вигляді існували у складі суспільних і церковних структур віровчень світу глобального суспільства, зокрема у складі ісламу, іудаїзму,протестантизму, буддизму тощо. Їх існування засвідчене величезною кількістю письмових джерел. Католицька інквізиціяXV-XVII століть стала найвідомішою через значні масштаби її діяльності.

Тема 10. Візантія.Арабський світ

Дати

VІІ ст..-утворення Арабського халіфату

VІІ ст..-виникнення ісламу

1453 Р.-падіння Константинополя

Персоналії

ібн Сі́на, латинізоване — Авіце́нна, (араб. ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا, лат. Avicenna, 980 — †1037) —перський ^[1] вчений-енциклопедист, філософ, лікар, хімік, астроном, теолог, поет. Вважається найвпливовішим поліматом Золотої доби ісламу.Ібн Сіна написав близько 450 трактатів на теми з різних галузей науки, з них збереглося близько 240. Більшість з його праць (близько 150) присвячені філософській тематиці, 40 — медицині. Найвідомішими роботами є «Книга зцілення», обширна філософська і наукова енциклопедія, і «Канон лікарської науки», який був основним підручником для вивчення медицини у багатьох середньовічних університетах^[2].Був лікарем і візирем правителів середньоазіатських держав тих часів.

Муха́ммед  (араб. محمد — Muhāmmad, «той, кого хвалять», трапляються також варіанти транслітерації Мухаммад, Мохаммед, Мугаммед, Могаммад, Мугаммад, Магомет та інші) (20 квітня 570 — 8 червня 632) — святий і пророк, що започаткував релігію Іслам. Вчені вважають Мухаммеда історичною особою, засновником перших громад мусульман, з його слів записано Коран.

Лев Математик (близько 790 р. - після 869 р.) - візантійський математик; архієпископ Фессалоник в 840-843 роках. Засновник Магнаврській школи в Константинополі.

Поняття

Халіфа́т (араб. خلافة إسلامية) — феодальна теократична арабо-мусульманська держава, що виникла внаслідок арабських завоювань VII—IX століть і очолювалася халіфами. Також халіфат як термін означає ісламську теократичну державу, яка має об'єднувати усіх мусульман. Втім лише перший Омейядський халіфат дійсно об'єднував усю умму.Під контролем цієї держави в період її розквіту були землі Близького Сходу, Африки і південного заходу Європи. Халіфат контактував з такими регіонами як Європа і Великий Євразійський Степ, тісно взаємодіяв з тодішніми утвореннями на цих землях - Великою Булгарією, Тюркським і Хазарським каганатом, Великим князівством Руським, Східною Римською імперією.

Кора́н (араб. أَلْقُرآن — Qur'ān — читання) — священне письмо мусульман та релігії ісламу.Мусульмани вірять, що Коран — книга не створена, а така, що існує вічно. Вона є словом Аллаха і містить його остаточну і повну волю, яку Аллах промовив через пророка Мухаммеда.Коран поділяється на частини — сури. Коран, Сунна (книга, що містить відомості про життя Пророка, Тафсір (коментарі) вважаються священними книгами для мусульман. Згідно з ісламом, оригінал Корану зберігається на небі. Секретар Мухаммада Зейд ібн Сабіт (сам пророк був неписьменним) записав Коран, і він зберігався у дружини Мухаммада — Хафси. Після смерті Мухаммада Абу Бекр, який був проголошенийхаліфом — релігійним та військовим лідером мусульман, віддав розпорядження створити єдину редакцію Корану, всі інші версії були знищені. Коран довгий час було заборонено перекладати з арабської мови.

Ісла́м (араб. الإسلام, буквально означає підкорення, покірність) — одне з декількох світових (нарівні з християнством, буддизмом) віровчень, які сповідують віру у єдиного Бога.