Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗНО ІСТОРІЯ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.82 Mб
Скачать

Тема 8. Середньовічне суспільство

Поняття і терміни

Феода́л  монопольний власник феоду, тобто земельного наділу, отриманого у вигляді пожалування за службу.Крім військової служби, феодал заробляв маєтність сплачуванням натуральних або грошових податків. Накопичення великої юридично закріпленої земельної власності в руках феодала поступово перетворило їх на керівну верству з власною ієрархічною структурою, що інколи майже повністю зливалася з державою.

Суспільний стан (нім. sozialer Stand, рос. сословие) — (в соціології та історії) великі угруповання людей, котрі умовно об'єднані своїм правовим та економічним становищем у соціальній ієрархії, тобто соціальній структурі суспільства. Відрізняється від таких понять як суспільний клас, суспільний прошарок, соціальна страта.В історії людства, належність до різних соціальних станів юридично затверджується у суспільному праві, законодавстві — як у письмовому («офіційному», «легітимному»), так і в дописьмову епоху у вербальному «Народному праві» — у виді Прав, Привілей, Обов'язків. Характерною при цьому є тенденція до інституціонального закріплення щонайменших відмінностей.Соціальні індивіди, що належать до певного стану мають як правило однакові спадкові права та обов'язки.Суспільства центральної та західної Європи, що мали становий розподіл у історичну епоху між раннім Феодалізмом та Індустріалізацією, називаються «Становими суспільствами» (англ. Estates of the realm).

Станово-представницька монархія — форма правління, за якої одноосібна, відносно сильна влада монарха обмежена владою станово-представницького органу, наділеного власною компетенцією.Станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, городян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати  1302 року); вІспанії — кортеси (з кін. 12 — поч. 14 ст.); у Швеції — риксдаг  1435 року); у Данії — ригсдаг (14681660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.

Ремесло — у середньовічному місті дрібне промислове виробництво, що базувалося на ручній праці.

Цехи́ (нім. Zunft, також нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XIXII століття.

Купецька гільдія (рос. Купеческая гильдия від нім. Gilde «об'єднання») — основна форма організації людей, які зайняті торгівлею. Запозичена назва від середньо-нижньо-німецькогонім. gilde (від старо-німецького нім. gilda, gelda, gildomia — «плата»; сучасне нім. Geld — «гроші»), пізніше — «біржа». Дотичні поняття нім. Zunft, Hanse — «цех», «унія»[1].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]