Тема 20.Криза старого порядку.Початок модернізації
Факти
Англія,Франція,Австрія
Англійська республіка (англ. Commonwealth of England, в буквальному перекладі Англійська співдружність, пізніше Співдружність Англії, Шотландії та Ірландії (англ. Commonwealth of England, Scotland and Ireland)) — історична форма правління вАнглії з 1649 по 1660, введена після страти короля Карла I і скасування монархії. Цей період англійські історики називають також «Міжцарювання» (English Interregnum), оскільки в 1660 у монархія в Англії була відновлена.
Дати
1640-1660 – Англійська революція
1688-1689 – «Славна революція» Англія
1689 – Білль по права Англія
Персоналії
О́лівер
Кро́мвель
(англ. Oliver
Cromwell)
(*25
квітня 1599 —
†3
вересня 1658) — лорд-протектор Англії в 1653—1658 роках,
лідерпуритан.
Військовий керівник громадянської
війни в Англії,
прибічник парламентаризму, один з
організаторів армії парламенту Англії
в боротьбі з королівською армією під
час Громадянської війни.
Марі́я
Тере́зія Вальбурга Амалія Кристіна 
(нім. Maria
Theresia
Walburga
Amalia
Christina;
*13
травня 1717, Відень —
†29
листопада1780) — ерцгерцоґиня Австрії,
король Угорщини (саме
так, оскільки Угорщиною в принципі не
може правити жінка) з 25
червня 1741[1],
королева Богемії з 20
жовтня 1740[2],
Королева Галичини
та Ладомерії та імператриця Священної
Римської імперії (як
жінка, а пізніше вдова Франца
I Стефана Лотарингського,
обраного імператором 1745 року).
Засновниця Лотарингської гілки
династії Габсбурґів.
Правління Марії Терезії — епоха
активних реформ. Вона входить до числа
представників династії, що користувались
найбільшою популярністю. Старша дочка
імператора Священної
Римської імперії Карла
VI Габсбурґа.
Йосип
II 
(нім. Joseph
II; 13 березня 1741 — 20
лютого 1790)
— король
Німеччини з 27
березня 1764,
обраний імператором Священної
Римської імперії 18
серпня 1765 року,
старший син Марії
Терезії;
самостійно правив лише починаючи зі
смерті матері 1780; 29
листопада 1780 року
успадкував від неї володіння Габсбургів —
ерцґерцоґство Австрійське,
королівства Богемське та Угорське,королівство
Галичини та Володимерії.
Видатний
державний діяч, реформатор, яскравий
представник епохи освіченого
абсолютизму.
Людо́вик
XIV
(фр. Louis
XIV, * 5 вересня 1638 — † 1
вересня 1715) —
французький король,
який правив Францією з 1643 по 1715 роки.
Отримав при народженні ім'я Людовик
Богоданий (фр. Louis-Dieudonné),
відомий також як «король-дитя»,
а потім — «король-сонце».
Батько — Людовик
XIII.
Його матір'ю була Анна
Австрійська.
До 1661 країною
фактично керував кардинал Джуліо
Мазаріні,
але пізніше Людовик отримав абсолютну
владу,
дотримуючись кредо: «Держава —
це я».
Під час свого правління він вів кілька
воєн 1667–1668, 1672–1678, 1688–1697 і 1701–1713 (Війна
за іспанську спадщину)
проти різних європейських альянсів,
які завжди включали Англію іНідерланди.
Людовик XIV відомий як заступник мистецтв та наук.
Жан-Бати́ст
Кольбе́р 
(фр. Jean-Baptiste
Colbert;
*29
серпня 1619 —
†6
вересня 1683) — французький державний
діяч. На початку державної служби був
протеже Мазаріні,
який призначив його своєю довіреною
особою. Молодий король Людовику
XIV призначив
Кольбера інтендантом фінансів. На цій
посаді відзначився наполегливою працею
та впровадженням багатьох реформ.
Поняття і терміни
Революція (від лат. revolutio — обертання, розвертання) — швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.
Протектора́т — форма залежності однієї держави від іншої або суспільства від якоїсь особи, коли основні питання суспільно-політичного життя регулює протектор (наприклад, протекторат О. Кромвеля).
Конституційна монархія — монархія, при якій влада монарха обмежена так, що в деяких, або у всіх сферах державної влади вона не володіє верховними повноваженнями. Правові обмеження на владу монарха можуть бути закріплені у вищих законах, таких, як конституція або статути, або впрецедентних рішеннях, винесених верховними судовими інстанціями. Суттєвою ознакою конституційної монархії є те, що статус монарха обмежений не лише формально-юридично, а й фактично.
Промисло́ва револю́ція або промисловий переворот — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинногофабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи,США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі.
Фа́брика — промислове підприємство, засноване на використанні системи машин; форма великого машинного виробництва.
Класици́зм (англ. classicism, від лат. classicus — зразковий) — напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI—го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.). Певною мірою притаманний мистецтву усіх країн Європи, у деяких зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст.
Освічений абсолютизм — політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення "зверху" найбільш застарілих феодальних порядків. Монархи, які здійснювали цю політику, зображували своє правління як союз королів і філософів.
Росія
Дати
1700-1721 – Північна війна