
- •Тема 5. Давня Греція
- •Vііі-vі ст.До н.Е.-Велика грецька колонізація
- •Тема 6. Давній Рим
- •450 Р. До н.Е. « Закони 12 таблиць»-початок кодифікації римського права
- •30 Р.До н.Е.-476 р.Н.Е.-Римська імперія
- •Тема 7. Середньовіччя
- •Тема 8.Середньовічний світ Західної Європи
- •Тема 8. Середньовічне суспільство
- •Тема 9. Релігійно-церковне життя середньовічної Європи
- •1054 Р.-схизма,розкол церкви на католицьку і православну
- •Тема 10. Візантія.Арабський світ
- •1453 Р.-падіння Константинополя
- •Тема 11. Культура Західної Європи в епоху середньовіччя
- •Характеристика стилю
- •Стиль готики
- •Тема 12.Слов‘яни та їхні сусіди
- •Тема 13. Індія.Китай
- •Тема 14.Великі географічні відкриття:Зустріч цивілізацій
- •1492-Відкриття Америки
- •1494-Тордесільянський договір поділ не Європейського світу між Іспанією і Португалією
- •1519-1522-Перша навколосвітня подорож(ф.Магеллан)
- •Тема 15.Людина ранньої нової доби
- •Тема 16.Реформація і Контрреформація
- •1517 – Виступ Мартіна Лютера проти зловживань індульгенціями (видання «95 тез»)
- •1545-1563 –Тридентський собор
- •Тема 17.Західноєвропейські держави в xvі-першій половині xvіі ст.
- •1566 – «Іконоборче повстання»-початок національно-визвольного руху в Нідерландах
- •1618-1648 – Тридцятилітня війна
- •1648 – Вестфальський мир
- •Тема 18.Культура Західної Європи xvі-першій половині xvіі ст.
- •Загальна характеристика Бароко
- •Тема 19.Польська держава і Москальське царство
- •1569 – Люблінська унія
- •1613 – Початок правління Романових
- •1649 – Остаточне закріпачення селян у Росії
- •Тема 20.Криза старого порядку.Початок модернізації
- •1640-1660 – Англійська революція
- •1688-1689 – «Славна революція» Англія
- •1689 – Білль по права Англія
- •1773-1775 – Селянська війна під проводом Омеляна Пугачова
- •1772,1793,1795 – Поділи Речі Посполитої
- •1775-1783 – Війна за незалежність
- •4 Липня 1776 – проголошення незалежності сша
- •Тема 21.Країни Сходу
- •1644-1911 – Панування маньчжурської династії Цін
- •1683 – Розгром турків під Віднем
- •Тема 22.Світ наприкінці XVIII – у XIX ст.
- •Тема 23.Країни Світу XVIII – у XIX ст.
- •Будь-який суспільно-політичний рух, учасниками якого є представники певної етнічної спільності (племені, народності, нації), з метою звільнення своєї країни від чужоземного панування
- •Дворянська кіннота турецьких султанів.
- •Тема 24.Утвердження індустріального суспільства в провідних державах світу.
- •Тема 25.Міжнародні відносини в останній третині хіх ст. – початку хх ст.
- •1882 – Створення Троїстого союзу
- •1904-1907 – Створення Антанти
- •Тема 26.Культура народів світу наприкінці хvіі – у хіх ст.
- •Тема 27.Перша світова війна та її наслідки
- •Тема 28.Світ в 20 – 30-х рр.Хх ст.
- •1922 – Прихід до влади в Італії б.Муссоліні
- •1932 – Обрання ф.Д.Рузвельда президентом сша
- •1933 – Прихід до влади в Німеччини нацистів
- •Тема 29.Росія – срср у 1917-1939 рр.
- •1929 – Рік «великого перелому»
- •Тема 30.Країни Центральної та Східної Європи в 20 – 30-х рр.Хх ст.
- •1918 – Відновлення незалежності Польщі,проголошення Чехословацької Республіки,утворення Королівства сербів,хорватів і словенців
- •Тема 31.Країни Азії,Африки та Латинської Америки в перші десятиріччя хх ст.
- •1925-1927 – Національна революція в Китаї
- •Тема 32.Міжнародні відносини в 1930-х рр. Назрівання Другої світової війни
- •23 Серпня 1939 – підписання радянсько-німецького пакту про ненапад (пакту «Молотова-Рібентропа»)
- •25 Листопада 1936 в Берліні між Німеччиною і Японією з метою боротьби проти Комінтерну. Японська назва: «Японсько-німецький договір про спільну оборону».
- •Тема 33.Розвиток культури у перші десятиріччя хх ст.
- •Тема 34.
КОНСПЕКТ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО 2013
З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
Тема 5. Давня Греція
Факти
Греко-перські війни
Дати
ІІ тис.до н.е.-Мінойсько-ахейська палацова цивілізація
Vііі-vі ст.До н.Е.-Велика грецька колонізація
500-449 рр.до н.е.-Греко-Перські війни
Персоналії
Перикл
(грец. Περικλής, 495
до н. е. — 429
до н. е.) —
державний діяч, стратег, оратор і
полководець у Стародавніх
Афінах.
Період правління Перикла називають «золотим
століттям Афін»,
визнаючи його добою найвищого внутрішнього
розквіту Греції.
Гоме́р
(дав.-гр. Ὅμηρος) —
легендарний давньогрецький
поет,
який вважається автором «Іліади» та «Одіссеї»,
двох славетних грецькихепічних
поем,
що започаткували європейську літературу.
В античності Гомеру
приписувалося авторство й інших творів
(див. кіклічні
поеми;
від деяких з них збереглися фрагменти).
Сукупність проблем, пов'язаних з особою
Гомера і його відношенням до «Іліади»
та «Одіссеї», про час виникнення, склад
і взаємозв'язок окремих частин цих поем
становлять знамените не тільки
в порівняльному
літературознавстві,
а й у всій науці про античний
світ «Гомерівське
питання».
Геродо́т
Галікарн́аський
(грец. Ἡρόδοτος),
(між 490 і 480
до н. е. —
бл.425
до н. е.) —
давньогрецький історик,
названий Цицероном«батьком
історії». Один з перших географів і
вчених-мандрівників. На підставі
побаченого на власні очі і почутих
розповідей створив перший загальний
опис відомого тоді світу. Автор «Історії»
в дев'яти книгах, присвячених
опису греко-перських
воєн з
викладом історії держави Ахеменідів, Єгипту та
ін., містить перший систематичний опис
життя і побуту скіфів.
Фі́дій (грец. Φειδίας) — давньогрецький скульптор 5 ст. до н. е. Один з найбільших майстрів давньогрецького мистецтва епохи високої класики.
Сокра́т
(грец. Σωκράτης, 469
до н. е., Афіни — 399
до н. е., Афіни) — давньогрецький
філософ,
не залишив жодного письмового джерела
після себе.
Вчення Сократа відоме здебільшого завдяки свідченням його послідовників, зокрема, його найвидатнішого учня — Платона, який виклав ідеї учителя в «Апології Сократа». Втім у ній важко відрізнити історичного Сократа від Сократа як фігуру, що пропагує платонівські ідеї.
Плато́н
(грец. Πλάτων;
427
до н. е. — 347 або 348
до н. е.) —
давньогрецький мислитель, поряд
з Піфагором, Парменідом і Сократомосновоположник європейської філософії;
глава філософської школи,
відомої як Академія
Платона.
Аристо́тель (часто також Арістотель; грец. Αριστοτέλης; 384 до н. е., Стагіра — 322 до н. е., Халкіда) — давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.
Поняття і терміни
Ант́ичність (від лат. antiquus старий, стародавній, старожитність) — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.Ця доба відрізняється від попередніх та наступних спільними та сталими культурними традиціями, а з початку 1 століття, внаслідок розширення Римської імперії, також і політичною та культурною цілісністю.У більш вузькому розумінні античністю вважають історію стародавньої (архаїчної) та класичної Греції, еллінізму та Римської імперії (але лише доби республіки, принципату та домінату).У ширшому розумінні античність включає також історію Єгипту, Межиріччя, Сирії, Персії та Малої Азії починаючи із започаткування писемності (близько 3500 р. до н. е.)
Елліністичний період, або Еллінізм — етап в історії країн Східного Середземномор'я з часу походів Александра Македонського (334-323 до н. е.) до завоювання цих країн Римом, що завершився 30 до н. е. підпорядкуванням Єгипту. Термін «еллінізм» введений в історіографію в 30-х роках 19 століття німецьким істориком І. Г. Дройзеном. Історики різних напрямків трактують його по-різному. Одні висувають на перший план взаємовплив грецької та місцевих, переважно східних, культур, розширюючи іноді хронологічні рамки етапу еллінізму до початку Середньовіччя. Інші акцентують увагу на взаємодії соціально-політичних структур, підкреслюють провідну роль греко-македонян, модернізують економічні відносини.
Поліс (грец. πόλις, лат. civitas) — місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму. З певними застереженнями полісами можна називати також фінікійські міста-держави класичного часу (зокрема, фінікійські колонії) та поселення, що їх засновували володарі Азії і Африки за грецьким або римським зразком. Зазвичай під полісом розумілося не поселення як таке, а насамперед міська громада, колектив громадян певного міста. Територія полісу складалася з міста (або міст) та сільської округи (хори), з розташованими на ній землеробськими поселеннями.
Тиранія (грец. τυραννίς - свавілля) - форма державної влади, встановлена насильницьким шляхом і заснована на одноосібному правлінні. Також тиранія - це форма політичного устрою ряду середньовічних міст-держав Північної і Середньої Італії, тобто Синьйорія.
Аристократія (від грецького αριστοκρατία (aristokratíа), ἀριστεύς — найкращий і κρατεῖν — правити, тобто влада найкращих) — форма державного ладу, за якої правління здійснюється представниками родової знаті.
Олігархі́я (грец. ὀλιγαρχία(oligarchia), від дав.-гр. ὀλίγον(oligon) «небагато», та дав.-гр. ἀρχή(arche) «влада» — влада небагатьох) — політичний режим, за якого влада (політична, економічна та ін.) належить невеликій, закритій та тісно згуртованій групі осіб (наприклад — військових, великих власників, фінансистів тощо).
Демокра́тія — така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
Акрополь дослівно з грецької — «верхнє місто», височинна частина давньогрецького міста. Звичайно він був місцем первинного поселення, навколо якого поступово розросталось менш захищене «нижнє місто». Тоді акрополь слугував прихистком для мешканців міста під час воєн.
Філосо́фія — особлива форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання,буття людини, відносин людини і світу[1]. Також під філософією розуміють форму людського мислення, теоретичну форму світогляду.