6.Засоби і традиції української народної с-ми вих-ня. Проблема нац. Вих-ня у творах Русової.

С.Русової написала і видала «Український буквар» та брошуру «Про колективне і групове читанная»

Принциповою основою змісту навчально виховного процесу у дошкільних навчальних закладах та школах С.Русова вважала рідну мову, національні свята та обряди, христия-нські цінності українського народу. Будучи редактором журналу у численних статтях обґрунтовувала і розвивала свої погляди на організацію українського шкільництва. Особливе місце в її науково педагогічних дослідженнях займає проблема дошкільної та позашкільної освіти. Дошкільна освіта та виховання, на думку С.Русової, повинні базуватися на чіткій взаємодії з народною педагогікою і проводитися тільки рід-ною мовою. Позашкільна освіта має базуватися на системі вечірніх шкіл кількох типів: недільні школи, школи ліквідації неписьменності, повторно додаткові, фахові і професійні школи, а також народні університети.

Працюючи у відділі дошкільного виховання С.Русова брала безпосередню участь у розбудові української школи. Курс лекцій прочитаний нею у Київському педагогічному інституті вийшов з друку окремою книжкой «Позашкільна освіта». Основним принципом навчання і виховання в українській школі вона вважала народність, а педагогічним ідеалом национально-релігійний. У 1921р. С.Русова виїхала за кордон, де продовжила педагогічно-письменницьку діяльність, написала ще дві відомі роботи «Західна Європа» та «Позаєвропейські країни»

Григорий Ващенко активно включався в розбудову українського шкільництва. Г Ващенко присвятив своє життя створенню української національної педагогіки на основі християнського ідеалу Його повний курс педагогіки складався з кількох підручників

Г Ващенко був переконаний що українська національна система освіти може існувати тільки на підґрунті ідеалістичного світосприйняття та утвердження християнської моралі шляхом перетворення віри в Бога у внутрішнє переконання людини Однак його християнський ідеал в сучасному розумінні досить абсолютизований так само як дещо переоціненим є розуміння ролі нації в історичному та політичному аспектах У теоретичному обґрунтуванні педагогічної системи української держави Г Ващенко виступив як педагог ідеаліст переконаний що нового громадянина української держави можна створити навчально виховними засобами і тільки Суттю його педагогічних і філософських поглядів став релігійний консерватизм спроба обмеження розвитку нової української генерації християнською ідеологією

М Г Стельмахович

Виховував любов до праці

7. Сухомлинський про формування творчої особистості (Павлишська середня школа)

Сух. пише: “Праця і тільки праця- основа всебічного розвитку особистості”. Заслугою вченого є розробка ним у книзі “Павл.сер школа” принципів трудового вих. і загального розвитку особистості- морального, інтелектуального, естетичного, фізичного; розкриття та розвиток індивідуальності у праці, різноманітність видів праці, раннє включення у продуктивну працю; постійність, неперервність праці; елементи продуктивної праці дорослих у дит. праці, спадкоємність змісту трудової діял.єдність праці та багатограного дух. життя. Сух. у вебічному розвитку особ.першорядного значення надавав розумовому вих. Ідеалом школи є виховати у розумну людину. Невіглас не може бути щасливим, є загрозою сусп.

8. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.- сукупність методів які дають можл-ть перев-ти рівень засв-ня і сформ-ті ЗУН:

1. Методи усного контролю (опитування, усний залік та екзамен);

Здійсн. під час індивідуального і фронтального опитування.При Інд. опит. вчит. ставить перед Учнем к-ка запитань,відп-чи той показує рівень засвоєння ЗУН;При фрон. опит. вч. підбирає серію логічно-повязаних між собою питань і ставить перед класом та викликає до від-ді учнів.Під час вик-ня цих методів уч. вч-ся лог. мислити, висл. грам. свої думки, набувають досвіду відст-ня своєї точ. зору.”-”_____перевірка займ. багато часу.

2. методи письмового контролю (письмові контрольні роботи, перекази, твори, диктанти, сам. роботи, письм. екзамен та залік, тести);

Передба’ відпов. учнів письмово на конкретні завд., що дає змогу за Корот. час перев. знання певного навч. матер. учнями класу. “-“----виявляються лише знання фактів але не здібності,заохоч. мех.. запамят-ня а не роботу думки, потреб. богато часу для склад-ня програми

3. методи лабораторного та програмового контролю (лабораторні роботи з фізики, хімії, біології, комп'ютерны роботи, {але він не враховує індивідуальних особливостей учня},тести);

Метод. лаб. конт. поляг. в перевірці вмінь корис. приладами, розвяз-ти експ-ні задачі,пров-ти досліди. Машинного – вик-ня програмованих вправ на компі.програмні тести.

4. методи самоконтролю -вміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, намічати методи самостійної ліквідації програми.

Система принципових вимог спирається на дидактичний принцип міцності знань, умінь і навичок. Виходячи з цього, виділяють такі принципові вимоги: 1) систематичність обліку і контролю (кожен урок має відбитися в прямому і зворотному зв'язках); 2) всеохопленість обліку і контролю (ретельна перевірка тем, які вважаються найбільш складними та підсилення контролю за рахунок спеціальних уроків перевірки знань, насамперед наприкінці чверті, півріччя, року); 3) диференційованість та індивідуальність (за стилем і формами контролю); 4) об'єктивність оцінювання - виставлення справедливої оцінки; 5) урізноманітнення видів і форм контролю в діяльності вчителя, 6) єдність вимог до контролю з боку всього педагогічного колективу (не повинно бути надто сурових і надто ліберальних вчителів).

Види контролю: поточний, періодичний, підсумковий. Поточний: забезпечується перевіркою щоденників, домашніх завдань, класних письмових робіт, учнівських зошитів, усним опитуванням. Періодичний. носить плановий характер (контрольна робота за чверть, рік, тему), дата оголошується заздалегідь, добір матеріалу середньої складності. Підсумковий: здійснюється наприкінці навчального року у вигляді перевідних екзаменів з основних предметів і річних контрольних робіт.

Форми контролю і самоконтролю за якістю знань містять елементи демократизації. Важливою ознакою довір'я учнів є взаємоконтроль учнів, тобто метод допомоги сильніших учнів слабкішим. Самоконтроль - метод, який зміцнює усвідомлення мотивації престижу спонукає формувати підвищену відповідальність.