1.Ціна, як інструмент ринкового механізму 2.Види цін та їх диверсифікація залежно від ріня ліберизації 3.Функції ціни

4.Форми та методи державного регулювання цін 5.Прямі та опосередковані форми регулювання 6.Фіксовані та граничні ціни

7.Наслідки державного регелювання цін 8.Державна дисципліна цін. Контроль з цінами. 9.Активна та пасивна цінова політика

10Цінова стратегія та її види. 11. Система знижок у цінах. 12.Попит і пропозиція як ціноутворюючі чинники.

13.Еластичність попиту.Фактори, що впливають на еластичність. 14.Склад, елементи та структура ціни. 15.Витрати та їх роль у формуванні ціни.

16.Методи розрахунку в ціні величини прибутку. 17.Урахування акцизного збору в ціні. 18.Податок на додану вартість як елемент ціни та його обчислення.

19.Надбавка посередницько-збутових та торговельних організацій. 20.Метод обліку повних витрат, його недоліки та сфера використання. 21.Метод надбавок та умовне його застосування.

25.Параметричні індекси якості та формування цін на їх основі. 26.Метод тендерного ціноутворення. 27.Ціни біржової торгівлі та їх види.

28.Біржове котирування цін. Методи біржового котирування цін. 29.Формування цін на експортно-імпортну продукцію.

30.Контрактна ціна на імпортну продукцію. 31.Урахування податків в цінах на імпортну продукцію

1. Ціна, як інструмент ринкового механізму

 

Ціна є економічною категорією, від якої залежить діяльність підприємства та її ефективність. Процес встановлення й розробки ціни називається ціноутворенням. Відповідно до діючої в державі економічної системи використовують ціноутворення ринкове та командно адміністративне.

Ринкове ціноутворення базується на загальних об'єктивних і суб'єктивних законах, що діють у суспільстві. Головними з них є закони вартості, попиту і пропозиції, товарно-грошового обігу, корисності благ. Саме вони визначають особливості ціноутворення й подальшу політику його на підприємстві.

Командно-адміністративне ціноутворення базується переважно на принципі витратного механізму формування ціни і здійснюється державними органами. В основу цього принципу ціноутворення покладено витрати підприємництва, пов'язані з виробництвом товару, наданням послуг і встановленням нормативного прибутку, отримання та розподіл якого здебільшого контролюється державою.

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології, тобто сукупності загальних принципів, правил, методів розробки ціни.

Найважливішим елементом ціноутворення є принципи ціноутворення .

Вирізняють такі основні принципи ціноутворення:

-          Науковість. Суть принципу полягає в тому, що при визначені ціни на виріб або   послугу   необхідно   використовувати   діючі   в   суспільстві   закони розвитку  економіки  та особливості  їх   дії  залежно   від   часу,   а  також зовнішніх   і  внутрішніх   чинників

-          Цільова спрямованість. Реалізація цього принципу передбачає визначення економічних і  соціальних   проблем, які  необхідно  розв'язати

-          Безперервність. Передбачається, що ціна на виріб має визначатись протягом усього періоду його виробництва. Це означає, що на кожному етапі руху товару встановлюється певна ціна. 3 переходом до подальшого етапу постійно встановлюються зміни й доповнення до ціни.

-          Єдність процесу ціноутворення. Цей принцип передбачає контроль за ціноутворенням з боку державних органів прямими або непрямими способами.

Для    здійснення    процесу    ціноутворення    в    ринковій    економіці безпосередньо  на підприємстві потрібні певні умови , а саме:

1. Економічна самостійність підприємства, як суб'єкта господарювання. Підприємство повинно мати свободу щодо вибору сфери діяльності, становлення обсягів виробництва і ціни, визначення ринків збуту готової продукції, пошуку джерел сировини та матеріалів.

2. Комерційна самостійність підприємства. Підприємство повинно мати змогу самостійно обирати партнерів для співробітництва, укладати угоди з будь-якими підприємствами з урахуванням економічної вигоди.

3. Захищеність підприємства. Держава має створити умови, коли всі угоди або контракти, укладені підприємством в процесі господарської діяльності будуть захищені юридично й обов'язковими для виконання. Якщо угода не виконується, підприємству має бути гарантовано відшкодування збитків або витраченого прибутку.

4. Рівновага на ринку, Ця умова досягається в точці рівноваги, коли попит споживачів на будь-який товар відповідає пропозиції на нього.

5. Конкуренція на ринку. Підприємство повинно працювати в конкурентному середовищі для того, щоб мати змогу вільно обирати, як напрямки  діяльності,  так  і   економічну  стратегію.  Також   поведінку суб'єкта господарювання, не знаючи тиску з боку монополістів.