1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДОВИХ БІРЖ УКРАЇНИ
Подальший розвиток економіки є неможливим без розвинутого, стабільного, надійного та ефективного фінансового ринку нашої держави. Таким чином, однією з найважливіших цілей нинішнього етапу розвитку економіки країни є втілення обґрунтованих та системних реформ у фінансовому секторі для забезпечення додаткових джерел фінансування економічного зростання.
Важливою ланкою фондового ринку, без якої неможливе його існування є фондова біржа. Для детального вивчення аспектів функціонування фондового ринку необхідно перш за все дати визначення поняття «фондова біржа».
Фондова біржа – це організаційно оформлений, регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, ціни на які визначаються попитом та пропозицією.
Дослідженню поняття «фондова біржа» приділяють увагу багато вчених-економістів. Трактування поняття «фондова біржа» різними вченими наведено у табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Трактування поняття «фондова біржа»
Автор |
Точка зору |
1 |
2 |
Лоєвецький Д.А. [10, с.14] |
організований ринок попиту та пропозиції грошових капіталів; |
Бортник М.Ю. [6, с.42] |
найбільш розвинута форма регулярно функціонуючого оптового ринку замінних товарів, які продаються по стандартах (сортах), а іноді по зразках, а також ринку цінних паперів (акцій та облігацій) та іноземної валюти; |
Альохін Б.І. [12, с.24] |
це аукціон, де торгівля ведеться за допомогою обміну усними інструкціями між трейдерами; |
Петраков Н.Я. [11, с.31] |
організований ринок, на якому власники цінних паперівчерез членів біржі, які виступають у якості посередників, здійснюють угоди купівлі-продажу; |
Продовження табл. 1.1
1 |
2 |
Алексєєв М.Ю. [13, с.12] |
спеціалізовані організації, у стінах яких проходять зустрічі продавців цінних паперів з їх покупцями; |
Грязнова А.Г. [14, с.64] |
організований, регулярно функціонуючий ринок цінних паперів та інших фінансових інструментів; |
Сохацька О.С. [7, с.57] |
ринок, на якому купуються і продаються цінні папери, а ціни на них визначаються попитом і пропозицією; |
Маслов С.О. [8, с.61] |
ринок, що спеціалізується на купівлі-продажу цінних паперів. |
В історичному значення поняття «фондова біржа» трактувалося по-різному. На перших порах фондовими біржами називали спеціальні місця, де збиралися продавці та покупці цінних паперів і здійснювалися угоди щодо їх купівлі-продажу. Таке місце було вигідним для обох сторін, так як передбачало можливість знайти партнерів по угоді. Надалі фондові біржі стали перетворюватися в заклади, що спеціалізувалися на наданні послуг і матеріальному забезпечення торгівлі цінними паперами. Угоди купівлі-продажу стали укладатися в конкретні дати і час, стали більш чітко визначатися коло учасників біржової торгівлі та перелік цінних паперів, щодо яких укладалися угоди.
У табл. 1.2 наведена історія розвитку фондових бірж.
Таблиця 1.2
Історія розвитку фондових бірж
Назва біржі |
Рік заснування |
Характерні ознаки |
1 |
2 |
3 |
Антверпенська |
1531 |
Перша біржа міжнародного рівня; перші операції з цінними паперами; на початку створення була товарною і вексельною одночасно; переважала робота з векселями і позиковим капіталом, в основному державними борговими зобов’язаннями; незначна частина угод укладалася за зразками товару, який мав згодом надійти. |
Амстердамська |
1608 |
Довгий час залишалася найважливішою біржею світу, головним носієм прогресу в галузі біржової торгівлі; першою ввела в обіг акції; велася торгівля облігаціями позик Голландії, Англії, Португалії, Іспанії, Індії; у XVIII ст. котирувалися цінні папери 44 найменувань, серед яких поширеними були акції та облігації державних позик; мала і зберегла до наших днів характер універсальної біржі – фондової, товарної, валютної одночасно; на сьогодні є приватною установою, що об’єднує банки та маклерські контори, іноземні акції становлять більше як половину біржового обороту. |
Продовження табл. 1.2
1 |
2 |
3 |
Лондонська |
1770 |
На початку створення визначальної ролі у житті держави не відігравала, велась торгівля акціями і борговими зобов'язаннями; наприкінці XVIII – поч. XIX ст. працює із значною кількістю великих державних позик; наприкінці XIX ст. основне місце посіли операції з акціями; на сьогодні переважно емітуються іменні цінні папери – акції та облігації, обслуговує найбільший в Європі ринок акцій, є великим міжнародним фінансовим центром, статус міжнародної отримала у 1986 р. |
Нью-Йоркська |
1792 |
Одна із найбільших і найстаріших бірж світу; з 1817 року існує як діловий клуб, за членство в якому необхідно платити (вартість брокерського місця – 0,5 млн. дол.. США); на поч. XX ст. для підприємців є основним місцем зосередження коштів; на сьогодні протягом дня купується і продається близько 100 млн. акцій. |
Петербурзька |
1703 |
Першими цінними паперами, що котирувались, були іноземні векселі та облігації державних позик; з 1827 р. почали котируватись акції; значну роль в економічному житті країни почала відігравати у XIX ст.; стабільна робота із щоденним котируванням цінних паперів почалась після затвердження її статуту у 1870 р.; у 1900 р. після створення фондового відділу стала єдиною централізованою фондовою біржею, що отримала право здійснювати котирування цінних паперів у масштабах всієї імперії. |
Київська |
1869 |
Проводились операції з державними цінними паперами, акціями цукрових заводів, облігаціями приватних підприємств, векселями, заставними листами, золотом, сріблом; постійно котирувались цінні папери міських кредитно-фінансових закладів, місцевих машинобудівних і чавуноплавильних заводів; у 1907 – 1908 р. виникли специфічні цінні папери, пов'язані з правами на вивіз цукру, які мали риси строкових угод; останні контракти укладались у 1916 – 1917 р |
З 1990 року в Україні почався етап відродження ринку цінних паперів і фондової біржі. Цей процес в умовах глибокої кризи проходив дуже боляче. По суті, ринок фінансових активів формувався в умовах економічної та політичної нестабільності. Тим не менше, в останні роки стає помітною тенденція до його успішного формування та подальшого розвитку.
В Україні у 1991 році був зроблений перший крок на шляху становлення найважливішої ланки фондової системи – фондової біржі. 1991 рік став роком утворення Української фондової біржі, родоначальником якої вважається Київська біржа, утворена у 1865 році.
Крім того, у 1991 році були зроблені певні кроки до розширення ринку цінних паперів України. Перш за все, це поява фондових бірж і фондових відділів товарних бірж. В цьому ж році було прийнято Закон України «Про цінні папери і фондову біржу», в якому визначалися види цінних паперів, дозволені для випуску і обертання на території України, давалися їх характеристики, визначався порядок здійснення операцій з цінними паперами і реєстрації їх випуску, а також давалося поняття фондової біржі, визначені її правове положення, установки та правила.
Однією з особливостей розвитку ринку цінних паперів в Україні є масовий випуск нового виду паперів – приватизаційного майнового сертифікату (ПМС). Він посвідчував право його власника на безумовне тримання в процесі приватизації частки майна державних підприємств.
Пізніше в обіг був випущений новий папір – компенсаційний сертифікат (КС), який надавав право його власнику на компенсацію визначеної суми ощадних вкладів.
1996 рік ознаменував собою прийняття і введення в дію Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Цей закон визначає правові основи здійснення державного регулювання фондового ринку і державного контролю за випуском і обертанням цінних паперів та їх похідних в Україні.
Фондова біржа виконує три основні функції:
1. посередницьку. Суть полягає у тому що, фондова біржа створює достатні й усебічні умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам. Торгові угоди на біржі вкладають брокери. Вони діють від імені своїх клієнтів-інвесторів, емітентів або фінансових посередників, купуючи або продаючи цінні папери. При цьому права власності на куплені цінні папери або отримані від реалізації гроші належить клієнтам. Дохід брокера формується за рахунок комісійних від укладених угод. Крім того, в торгівлі на біржі беруть участь дилери. Вони купують через брокерів цінні папери з метою їх наступного перепродажу. Їх дохід формується за рахунок різниці в цінах купівлі й продажу цінних паперів.
2. індикативну, що полягає в оцінці вартості та привабливості цінних паперів. Саме на біржі проводиться котирування цінних паперів, яке дає інформацію інвесторам про вартісну і якісну оцінку цінних паперів та динаміку їх розвитку. Це створює передумови для надійного й достовірного механізму торгівлі, хоча не вистачає можливостей цілеспрямованих махінацій з метою спекуляції цінними паперами. Водночас це важливий чинник стимулювання ефективної діяльності емітентів. Будь-які промахи відразу ведуть до зниження вартості емітованих ними цінних паперів, а отже, і попиту на них, що веде до зменшення притоку фінансових ресурсів. Тому для емітента так важливо забезпечувати стабільний фінансовий стан і високі фінансові результати.
3. регулятивну, яка встановлює порядок взаємин біржі і її членів, види послуг, наданих фондовою біржею, і умови їхньої оплати; статус і функції брокерських контор; правила допуску і виключення цінних паперів; види й умови котирування цінних паперів; порядок проведення операцій з цінними паперами; механізм проведення відкритих торгів; обмеження з придбання контрольних пакетів акцій; умови і вимоги укладання біржових угод; обов’язки членів біржі й ін. Правилами фондової біржі також передбачені питання контролю за діяльністю членів біржі, порядок ведення розрахунків і санкції за порушення правил.
Таким чином, біржа забезпечує прискорення централізації капіталу і розширює межі використання тимчасово вільних коштів для фінансування господарства. Крім того, біржа підвищує мобільність акціонерного капіталу, створює умови для прискорення його кругообігу. У результаті постійного обігу капіталів з мін у складі інвесторів біржа забезпечує перерозподіл капіталу між різними галузями і сферами економіки.
Функціонування фондової біржі передбачає розробку основних засад розвитку біржі, її функцій, правил, статуту тощо. Основні засади функціонування фондової біржі представлені на рис. 1.1.
Засади функціонування фондової біржі
підтримання цілісності та стабільності ринку ЦП шляхом запровадження справедливих і рівних для всіх учасників біржових торгів правил поведінки
забезпечення інформування учасників біржових торгів та інвесторів щодо емітентів та їхніх цінних паперів
забезпечення функціонування фондової біржі на постійно діючій основі
створення умов щодо конкурентного ціноутворення на ЦП та інші фінансові інструменти шляхом зосередження попиту і пропозиції на їх купівлю-продаж
забезпечення прозорості ринку ЦП через оприлюднення інформації, що характеризує
кон’юктуру ринку
застосування ефективних технологій укладання біржових угод і виконання біржових контрактів, що відповідають
міжнародним стандартам
забезпечення захисту учасників біржових торгів та інвесторів від зловживань шляхом установлення вимог щодо допуску до торгівлі, застосування процедур нагляду, контролю та накладання санкцій за порушення
Рис. 1.1. Основні засади функціонування фондової біржі
Фондова біржа не є комерційною організацією і не ставить за мету отримання прибутків. Її доходи формуються за рахунок продажу акцій, регулярних членських внесків, біржових зборів і штрафів. Доходи повністю йдуть на покриття витрат, на забезпечення і розвиток діяльності біржі.
Для допуску до обігу та котирування на фондовій біржі цінні папери мають пройти процедуру лістингу – включення до списку цінних паперів, що вже котируються на біржі. Основними критеріями при прийнятті рішення про включення акцій певної компанії до списку та допуску до котирування на біржі є ступінь інтересу інвесторів до цієї компанії, місце компанії в галузі та її стабільність, належність компанії до галузі, що розвивається, перспективи, які дають змогу і надалі зберігати свої позиції на ринку. Включення цінних паперів до лістингу підвищує престиж корпорації та ступінь ліквідності її цінних паперів, допомагає корпорації зберігати на ринку гідну конкуренту позицію та сприяє встановленню справедливого ціноутворення в результаті котирування.
Котирування полягає у визначенні курсів цінних паперів через зосередження попиту та пропозиції, зіставлення лімітів цін замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встановленні оптимальної ціни, при якій виконується найбільша кількість замовлень, здійснюється найбільший обіг цінних паперів.
Діяльність фондової біржі, крім її принципів, функцій, напрямів розвитку, регулюється Правилами фондової біржі, які разом із змінами до них затверджуються біржовою радою та реєструються ДКЦПФР і є дійсними тільки після їх реєстрації.
На рис. 1.3 представлені суб'єкти фінансового ринку, для яких правила ФБ є обов'язковими для виконання.
Правила ФБ є обов’язковими для виконання:
юридичні особи, що мають ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з торгівлі цінними паперами – отримали цей статус в порядку, встановленому ФБ
члени ФБ, державні органи та інші особи, які згідно з правилами ФБ отримали право оголошувати заявки та укладати біржові угоди
юридичні особи, цінні папери яких унесені до біржового реєстру – складника біржового списку, що містить інформацію щодо лiстингових цінних паперів
Членам
ФБ
Учасниками біржових торгів
Емітентами
Рис. 1.3. Суб’єкти, для яких правила фондової біржі є обов’язковими для виконання
Основні порядки Правил фондової біржі:
1. Організація та проведення біржових торгів.
2. Лістинг і делістинг цінних паперів.
3. Допуск членів ФБ та інших осіб до біржових торгів.
4. Котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу.
5. Розкриття інформації про діяльність ФБ та її оприлюднення.
6. Розв'язання спорів між членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством.
7. Здійснення контролю за дотриманням членами ФБ та іншими особами, які мають право брати участь у торгах, правил ФБ.
8. Накладення санкцій за порушення правил ФБ.
Розглядаючи сутність фондового ринку вважається за доцільне назвати основні фондові біржі світу. До основних, зокрема відносять фондову біржу NYSE Euronext, холдингова компанія, створена за рахунок злиття NYSE Group Inc. (найбільша американська фондова біржа) і Euronext NV (Європейська фондова біржа), NASDAQ (американська фондова біржа яка охоплює позабіржовий ринок цінних паперів), Лондонська фондова біржа (London Stock Exchange), Гонконгська фондова біржа (Hong Kong Stock Exchange), Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ). Це основні фондової біржі у яких зосереджена основна частина ринкової капіталізації та на яких здійснюється основний обсяг операцій з фінансовими інструментами.
Створення і розвиток бірж в Україні стимулювало розвиток біржового законодавства. Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили, серед яких провідне місце займає Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, що визначає основні засади посередництва, пов’язаного з випуском та обіг цінних паперів, умови здійснення цієї діяльності, основи правового статусу фондової біржі як організатора торгівлі на фондовому ринку, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення вимог до професійних учасників фондового ринку» та спеціальні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензію на діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку – діяльність фондової біржі із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій цінних паперів та інших фінансових інструментів і попиту на них, проведення регулярних біржових торгів цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, централізованого укладання договорів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів згідно з правилами, встановленими такою фондовою біржею, зареєстрованими у встановленому законом порядку. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку може включати здійснення клірингу та розрахунків за фінансовими інструментами, іншими, ніж цінні папери.
Ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами, та з урахуванням вимог статей 13 та 19 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. У ліцензії зазначаються:
найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;
вид господарської діяльності, на право провадження якого видається ліцензія;
найменування фондової біржі;
ідентифікаційний код юридичної особи – платника податків та інших обов'язкових платежів;
місцезнаходження фондової біржі;
дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України; посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
дата видачі ліцензії;
наявність додатку (із зазначенням кількості сторінок).
Ліцензія підписується керівником НКЦПФР або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.
НКЦПФР повинна оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.
Діяльність фондової біржі на підставі ліцензії, виданої НКЦПФР, здійснюється на всій території України.
НКЦПФР після надходження заяви про видачу ліцензії формує ліцензійну справу, в якій зберігаються документи, що подаються фондовою біржею для видачі, переоформлення ліцензії, видачі дублікатів ліцензії, документи, пов'язані із зміною даних в документах, що додаються до заяви про видачу ліцензії, а також копії рішень органу ліцензування про видачу, переоформлення та анулювання ліцензії, про видачу дублікатів ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
НКЦПФР фіксує дату надходження документів у журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Журнал обліку заяв та виданих ліцензій ведеться на кожний вид біржової діяльності, що підлягає ліцензуванню. Журнал обліку заяв і виданих ліцензій повинен містити відомості про заявника, дату надходження заяви на видачу ліцензії, номер та дату прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі, а також відомості про видачу копій ліцензії.
НКЦПФР формує і веде ліцензійний реєстр з певного виду діяльності. До ліцензійного реєстру заносяться:
відомості про фондову біржу – ліцензіата;
відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію;
вид господарської діяльності згідно з виданою ліцензією;
дата прийняття рішення про видачу ліцензії та номер рішення;
серія та номер ліцензії;
строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України;
відомості про переоформлення ліцензії, видачу дубліката ліцензії, видачу копій ліцензії;
підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов;
підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії;
підстави, дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною.
Крім того, НКЦПФР веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційний код НКЦПФР. Інформація, що міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою та розміщується на офіційному веб-сайті НКЦПФР.
Порядок формування, ведення та користування ліцензійними реєстрами, порядок надання відомостей з ліцензійних реєстрів до Єдиного ліцензійного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Умови для отримання ліцензії біржею можна поділити на декілька груп:
Організаційні – що стосуються організаційно-правової форми біржі, умови щодо організації торгівельної зали. В Україні ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку – діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, може отримати тільки фондова біржа при умові, що правила фондової біржі зареєстровані НКЦПРФ в установленому порядку, утворена в організаційно правовій формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю. При цьому фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами.
Фінансові – умови щодо розміру статутного капіталу, Статутний капітал фондової біржі в Україні на дату подання заяви про видачу ліцензії повинен бути повністю сплачений у розмірі не менш як 15 мільйонів гривень. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою, ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі в Україні.
Фондова біржа не може отримати ліцензію, якщо її статутний капітал сформовано середньостроковими або довгостроковими державними цінними паперами більше ніж на 30 відсотків. Фондова біржа не може отримати ліцензію, якщо в складі її активів є недержавні цінні папери, крім випадку володіння акціями депозитарію.
Професійні – умови, щодо професійної кваліфікації керівників та спеціалістів біржі.
Керівні посадові особи фондової біржі та не менше двох працівників кожного структурного підрозділу біржі, які безпосередньо здійснюють діяльність з організації торгівлі, повинні бути сертифіковані згідно з Положенням про сертифікацію осіб [6], але їх загальна мінімальна кількість для біржі повинна становити не менше чотирьох, а для кожного відокремленого підрозділу – не менше трьох. Українське законодавство зазначає, що сертифіковані керівні посадові особи та фахівці фондової біржі не можуть одночасно працювати в іншому професійному учаснику ринку цінних паперів (п.7) [4].
Керівник біржі повинен мати стаж роботи на фондовому ринку не менше трьох років, а за останні два роки цієї діяльності не повинен мати факту анулювання сертифіката на право здійснювати професійну діяльність з цінними паперами в Україні – з організації торгівлі цінними паперами, бути керівником професійного учасника фондового ринку, якого ліквідовано за рішенням суду або до якого застосовувалась санкція у вигляді анулювання ліцензії. При наявності у замовника всіх вище викладених умов і необхідних документів, він подає заяву до НКЦПФР, яка протягом строку розгляду заяви (тридцять календарних днів) про видачу ліцензії та відповідних документів має право здійснювати перевірку достовірності відомостей, які їй були подані. НКЦПФР повідомляє особу-замовника про своє рішення протягом п’яти робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.
Ринкова економіка неможлива без активно функціонуючого фондового ринку. Тому одним із найважливіших напрямів регулювання розвитку її реального сектора є забезпечення повноцінної діяльності організованого ринку цінних паперів. Активну участь у реалізації цих процесів виконує фондова біржа, діяльність якої передбачає організацію укладення угод купівлі - продажу цінних паперів та їх похідних. Через це оцінка діяльності фондової біржі є важливим критерієм розвитку національної економіки будь-якої країни.