- •Основні завдання гурткової роботи з декоративно-прикладної творчості на сучасному етапі.
- •Принципи організації позакласної і позашкільної роботи з декоративно-прикладної творчості учнів.
- •Вибір об’єктів праці для виготовлення учнями на заняттях гуртка з декоративно-прикладної творчості.
- •Використання наочних методів навчання у гуртковій роботі з декоративно-прикладної творчості.
- •5. Використання практичних методів навчання в гуртковій роботі з дпт
- •Використання словесних методів навчання в гуртковій роботі з дтп
- •14. Методика використання комп’ютерної техніки при проведенні гурткових занять з дпт.
- •16. Навчальні програми гуртків види , структура.
- •19. Організація та проведення виставок-конкурсів з декоративно-прикладної творчості учнів.
- •20. Основні професійно-педагогічні вміння і здібності керівника гуртка з декоративно-прикладної творчості учнів.
- •21. Особливості організації та методика проведення занять гуртка «Бісеринка».
- •22. Особливості організації та методика проведення занять гуртка «Витинанка».
- •Історія розвитку декоративно-прикладного мистецтва
- •Художній розпис тканини. Технологічно-практичні прийоми виконання холодного та вузликового батику.
- •Матеріали та інструменти, що використовуються під час оздоблення виробів з тканини художнім розписом. Форми, мотиви, побудова і види орнаменту в мистецтві народів світу.
- •37. Технолоічно-практичні прийоми роботи при оздобленш виробів технікою вільного розпису.
- •38. Технолопчно-практичш прийоми виконання додаткових ефитв, які можна використовувати при розписі тканини.
- •39. Технолопчно-практичні прийоми роботи при виготовленш виробів способом художнього набивания на тканит (вишивка килимовою голкою).
- •40. Способи переведения малюнку на тканину при виготовленш виробів способом художнього набивания на тканині (вишивка килимовою голкою).
- •42. Матерыали, ынструменти та пристрої , що використовуються при виготовлені штучних квітів. Основні етапи виготовлення штучних квітів
- •44. Класифікація витинанок
- •50. Історія розвитку обробки шкіри та виготовлення виробів з неї
- •52. Прийоми художнього оформлення виробів зі шкіри
- •54. Історичні відомості про виникнення писанкарства
- •56. Технологічно-практичні прийоми виготовлення писанок техніками: крапання, вибілювання та флористичною писанковою технікою.
- •57. Нетрадиційні техніки виконання писанки. Символіка у писанкарстві.
- •58. Виникнення та розвиток бісероплетіння.
- •59. Орнаментальні мотиви бісерних прикрас. Сучасні напрями в бісероплетінні.
- •60. Технологія виготовлення окремих елементів виробів з бісеру.
39. Технолопчно-практичні прийоми роботи при виготовленш виробів способом художнього набивания на тканит (вишивка килимовою голкою).
Підготовка тканини: викроїти тканину – основу, натягнути її на підрамник. Підрамник поставити вертикально , в першу чергу тканину прикріплюють у верхніх кутах, помірно натягуючи її, потім підрамник повертають на 180 градусів і прикріплюють тканину на двох інших кутах. Далі рівномірно натягуючи, закріплюють тканину по боках, скои стиплера чи цвяхи повинні розташовуватись на бокових сторонах підрамника через кожні 2-3 см.
Перенесення малюнка на тканину – за допомогою копіювального паперу. Поверхня по якій вишивають – виворітній бік роботи.
Заправка голки – процес вдягання нитки в голку для нетканого гобелена складається з 2-х етапів: спочатку необхідно протягнути нитку в канал голки, а потім у вушко.
Напрямлення стібків: 1. Відрегулювати довжину голки. 2. Витягнути кінець нитки на 5-6 см і тримаючи голку перпендикулярно довжині зробити прокол до опору. При цьому зріз голки визначає напрям стібка, а кінчик нитки – знаходиться позаду голки. 3. Зробивши перший прокол акуратно витягніть голку не піднімаючи над тканиною пересуньте на 2,5-3 мм і проколіть тканину знову. 4. Застил повинен бути достатньо щільним щоб тканина не просвічувалася між петлями. Вишивати слід починати з великих деталей.
Обробка виворітної сторони – після закінчення роботи необхідно обробити ви ворітню сторону виробу. Для цього виготовляють розчин: клею і вода (розмішати і витримати 1 год). При обробці виворітного боку килимка розчин робити більш сильнішим. Занурити в посудину з розчином широкий пензлик, обробити виріб з виворітного боку. З лицьового боку він не повинен бути вологим, інакше петлі стануть жорсткими. Після обробки клеєним розчином підрамник перевернути лицевим боком догори і залишити в горизонтальному положенні на 12-14 год. За цей час нитки висохнуть і робота стане рівномірно натягнутою.
40. Способи переведения малюнку на тканину при виготовленш виробів способом художнього набивания на тканині (вишивка килимовою голкою).
1. Перенесення малюнку через малюку. Папір, на якому зображено ескіз накладають на тканину, але між ними кладуть спеціальний папір – кальку. На папері по контуру обводять малюнок, який відбивається на тканину. Олівець повинен бути гостро заточений. Не потрібно сильно давати при переведенні малюнку.
2. Перенесення через вікно. Якщо тканина є досить щільною можна використати даний метод. Папір з ескізом підкладають під тканину. Саму тканину прикладають до скла і обводять по контуру ескіз.
3. Один з самих складних способів – малювання картини вручну. Даний спосіб можна використовувати лише тоді, коли ви маєте певні навики малювання.
42. Матерыали, ынструменти та пристрої , що використовуються при виготовлені штучних квітів. Основні етапи виготовлення штучних квітів
.Для квітки використовую тканину з хімічних волокон тому , що вона маєгарний зовнішній вигляд, високу міцність, низьку зминальність, під часобпалювання краї будуть плавитись тим самим, створюючи неповторно красивий хвилястий край.Для виготовлення квітки-брошки потрібні такі обладнання, інструменти та пристосування:Праска; ножиці, ручна голка;Олівець, гумка, наперсток, шпилька, мило або крейда, свічка;
43. Історія виконання техніки художньо-декоративної обробки паперу (витинанок, квілінг, орвгамі). Витинанка — художній твір народного декоративно-прикладного мистецтва у вигляді вирізаної з одно- або багатоколірних аркушів паперу орнаментованої чи сюжетної композиції. Мереживно вирізані ножицями (або спеціально загостреним ножем). Витинанки є чудовими зразками прорізного паперового декору. У давнину, як прикрасу витинанки наклеювали на стіни, печі, шибки вікон. Техніка витинанки подібна до техніки вирізування силуету, який був широко розповсюджений в Західній Європі у XIX — поч. XX ст. Але коріння як витинанки, так і силуету сягає глибокої давнини ужиткового мистецтва країн Сходу (зокрема Японії та Китаю) VІІ-ХII ст. Уперше витинанки у вигляді ажурного візерунка зі шкіри, хутра, повсті зустрічаються в кочових народів V ст. до н.е.
У квілінга довга історія: філігранна обробка паперу була відома ще древній єгиптянам, які використовували у якості матеріалу папірус, а також це мистецтво було відоме на Середньому Сході і в Китаї. З Англії квілінг перекочував в Північну Америку разом з колонізаторами. Починаючи кінця з 19ст. популярність квілінга поступово знизилася, майже до повного забуття, щоб у наші дні знову відродитися в більш сучасній формі. У цієї техніки багато прихильників у цілому світі. В Англії в 1983 році був створений "Квілінг союз Англії", справжня корпорація квілінга, а по її ініціативі в 1992 році був організований Перший Міжнародний фестиваль квілінга. На даний час цей вид творчості розповсюджений в Європі, Азії, Америці, але поступово полонить своєю неповторністю і красою Україну та Росію, адже за допомогою простого паперу та не хитрих прийомів можна створити справжні шедевриЗ вищесказаного можна зрозуміти, що квілінг дуже цікава та доступна техніка, яка може використовуватись у будь якій сфері творчої діяльності людини. Вироби в стилі квілінгу можуть служити як: окремі експонати, елементи оздоблення, прикраси, іграшки, сувеніри і т.п. Дану техніку можна використовувати при вивченні окремих тем до гурткових навчальних програм, а можна використовувати цілу навчальну програму, адже об'єм матеріалу для вивчення величезний. Безсумнівним залишається факт, що квілінг не тільки цікавий, а ще й має неабияке значення для розвитку творчих здібностей особистості.
Мистецтво орігамі відомо в Японії з найдавніших часів. Зараз дивовижні фігурки, виконані з паперу, користуються популярністю в усьому світі. Історія розвитку технологій їх виготовлення є відображенням культури цієї країни. Слово орігамі на японській мові позначається двома ієрогліфами, значення яких вказує на суть творчої роботи - «складання паперу». І незважаючи на те, що винаходу паперу ми зобов'язані Китаю, саме в Японії стали робити з даного матеріалу оригінальні фігурки. Не можна сказати точно, кому і коли прийшла в голову думка перетворити квадратний аркуш паперу в красиву квітку або тварина і т.д.
