7. Вивчення біографії письменника

Вивчаючи життєвий і творчий шлях письменника в старших класах, необхідно враховувати знання, набуті учнями раніше, органічно вводити їх до нового навчального курсу. Тут важко визначити якісь постійні методи, прийоми та форми роботи, бо кожен письменник — неповторна особистість, яка потребує окремого підходу.Дослідження біографічного матеріалу можна вести такими шляхами:1) спочатку розглядається біографія письменника, а потім його творчий шлях;2) біографія письменника розглядається одночасно з його творчістю;3) біографія розглядається частково, незалежно від того, перший чи другий шлях дослідження біографічного матеріалу обрано.Ці шляхи окреслюють укладачі програм, де в анотації зазначено: «Життєвий шлях письменника», «Життєвий і творчий шлях письменника», «Біографічний нарис», «Короткі відомості про письменника» та ін.Біографічний матеріал варто добирати за рубриками, а потім використовувати в тій логічній послідовності, якої потребує тема.

Неприпустимо розкривати особу митця слова у відриві від важливих подійепохи. В реакції письменника на значні події свого часу розкриваютьсяйого суспільні погляди, характер і темперамент. Так, наприклад,одинадцятикласникам слід сказати, що О. П. Довженко ніколи не стоявосторонь важливих подій у своїй державі і бажав щасливого життяукраїнському народові.У низці літературознавчих праць домінує думка, що письменник як творчаіндивідуальність формується на основі трьох факторів: талант, соціальнийдосвід, ідейні переконання. Кожен із вказаних факторів слід розглядатине ізольовано, а в гармонійній єдності. ,У старших класах біографія письменника найчастіше подається окремим розділом або вплітається у ті розділи, де характеризується його творчість.Не можна перевантажувати учнів відомостями дріб'язковими та несуттєвими, бо вони можуть спростити образ письменника. У доборібіографічного матеріалу має бути збережене почуття міри, такт, певнанаукова логіка.Слушною є думка заслуженого учителя України, переможця Всеукраїнськогоконкурсу «Вчитель року-1999» Олега Демчука, висловлена ним у книзі«Життєпис письменника (конспекти нестандартних уроків)»: «Щоб зацікавитишколяра, йому потрібно пропонувати не реєстр великої кількості подій, ав нарисовій формі — літературно-психологічний портрет письменника. Дляйого укладання найкращим матеріалом можуть бути спогади сучасниківмитця, листи, автобіографічні та художньо-біографічні твори,літературознавчі розвідки. Слід менше уваги приділяти датам, назвам,другорядній інформації, а більше — цікавим епізодам з його життя, дотого ж епізодів з підтекстним зверненням до почуттів учнів». . Д. Ходорківський, коли виступаєпроти «біографічного методу» вивчення літератури». Він радитьзнайомитись із письменником на матеріалі історико-біографічних творів,написаних про нього. Виходячи з основ марксистської методології, 1. Д.Ходорківський застерігає, що образ митця у такому творі має бути«типовим».

8. Формування теоретико-літ. Понять на уроках укр..Літ.

У школі немає систематичного курсу теорії літератури. Учні знайомляться з окремими теоретичними поняттями принагідно у зв'язку з вивченням художніх творів. Відбір цих понять проводиться з урахуванням того, якою мірою знайомство з ними потрібне школярам на певному етапі їх літературної освіти.

У середніх класах формуються переважно доступні розумінню учнів поняття про художній твір та специфіку художньої літератури.

Нерідко учні просто механічно заучують визначення з шкільного підручника, не завжди вміють пов'язати теорію з практикою. Теорія літерату­ри сприймається ними, як щось формальне. Процес засвоєння учнями теоретико-літературних понять вимагає належної системності в роботі вчителя. Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури). Друга група понять стосується переважно струк­тури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі). Як правило, у середній школі під час вивчення елементів теорії літера­тури лише окремі поняття розглядаються у плані історичного розвитку (на­родність, романтизм, реалізм, а також окремі жанри — казки, народні пісні, сторичні думи). Так, п'ятикласники, вивчаючи народні пісні, дізнаються, як розвивалися окремі види пісень, як змінювалися їх ідейно-естетичні функції у різні історичні епохи.Збагачуючи учнів знаннями з теорії літератури, потрібно зважати на можливості дітей, їхню підготовку. Адже одне і те ж поняття у різних класах може розкриватися з різною повнотою. Формування певного літературознавчого поняття в учнів відбуваєті поступово, задовго до того, коли вони познайомляться з його теоретичи визначенням. Наприклад, програма передбачає засвоєння поняття компози твору у сьомому класі. Проте це аж ніяк не означає, що у попередніх клас зовсім не зверталася увага на побудову твору. У п'ятому класі учні за програмою вивчали, що таке портрет і пейзаж, їхню роль у творі, розгляда.) побудову народних казок; а в наступних класах знайомилися зі способу викладу (розповідь, опис, діалог), прийомами зображення героя в епічному творі (портрет, показ вчинків, авторська характеристика), групування персонажів і т.д. Таким чином, процес формування поняття "композит твору" пов'язувався з великою попередньою роботою. Розгляд композиц твору є необхідним елементом його аналізу у старших класах.

У старших класах учні поглиблюють своїзнання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Такий шлях процесу формування теоретико-літературних понять найефективніший.

Кожне з теоретико-літературних понять повинно формуватися і збагачуватися безпосередньо наоснові текстів художніх творів, з якими знайомляться учні на уроках або які призначені для позакласного читання. Процес фор­мування теоретико-літернтурпих понять включає ряд етапів: спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літ.явищ, увага до них під час аналізу інших творів, знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ, теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення.Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця, наприклад: знайти в оповіданні М.Коцюбинського «Малень­кий грішник» портрет Дмитрика і пояснити, яка його ідейно-художня функція; дати визначення розповіді й опису, розкриваючи їхню роль, за текстом твору І.Нечуя-Левицького «Микола Джеря».Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обґрунтувань, наприклад: що є спільного і відмінного у комедії, трагедії і драмі?

За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять. Програма з української літератури відводить спеціальні години для систематизації понять з теорії літератури.