33. Шкільний кабінет

Уся робота кабінету проводиться в тісному зв'язку з іншими навчальними кабінетами і сприяє реалі­зації науково-методичної проблеми навчального закладу.Кабінет української літератури – це спеціально облад­наний учбово-методичний центр, який повинен забез­печувати найвищі рівні викладання літератури – науковий, естетичний, навчальний, методичний, виховний.Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприй­няття творів світового мистецтва. План роботи кабінету передбачає:поповнення кабінетунаочними посібниками, про­ведення тематичних атестацій,;раціональне використання наявного в кабінеті обладнання;проведення заходів, спрямованих на підвищен­ня знань учнів із укр.літератури, організацію позаурочної роботи (робота гуртків, участь у проведенні тематичних вечорів, шкільних олімпіад );організацію навчально-методичної роботи вчи­телів у кабінеті, підвищення їх фахового рівня шля­хом самоосвіт;організацію виставок учнівської творчості.У кабінеті укр.літератури ма­ють бути:необхідна у навчально-виховній роботі історич­на, художня, критична та мемуарна література, літе­ратурознавчі та мовознавчі праці;• різні типи словників, довідників, інша інфор­маційно-довідковалітература;роздатковий, наочно-ілюстративний матеріал,ілюстрації до текстів художніх творіві.Кабінет - літературний клуб.У тако­му кабінеті усім бажаючим можна знайти різноманітну до­даткову літературу (літературні довідники, енциклопедії, словники, посібники та монографії, присвячені окремими темам, фахові періодичні видання тощо). Кабінет-музей(такий тип кабінету літератури дав­но відомий багатьом словесникам та достатньо широко використовується у шкільній практиці. Необхідно зазначи­ти, що влаштування та підтримка такого кабінету доволі складна робота, що потребує пошуку та систематизації необхідних матеріалів, обладнання та реконструкцій експо­натів музею.Об'єднаний кабінет(такий тип кабінету готують у тісній взаємодії вчителі зарубіжної та української літератур, що обумовлено головною спільною метою вивчення літературних курсів у школі – підготувати грамотного розвиненого читача, здатного сприймати та оцінювати художні твори.

35. Методика аналізу уроку літератури

Аналіз уроку–важлива складова процесу навчання. Він допомагає оцінити результати діяльності вчителя, учнів; вчасно помітити та виправити недоліки; спланувати подальшу корекційну роботу.Наша школа є базовою школою Шахтарського педагогічного училища, тому мені та моїм колегам доводиться аналізувати уроки, які проводять студенти під час проходження пробної педагогічної практики, переддипломної педагогічної практики.Під час відвідування уроків, що проводять колеги, потрібно проаналізувати, зробити висновки, дати пораду, поділитися власним досвідом.Тому я побачила необхідність створення власної схеми аналізу уроку, за допомогою якої можна було б всебічно проаналізувати урок у початковій школі.

Дата.Клас, школа. Предмет. Учитель.

1. Мета відвідування (контроль навчального процесу; обмін досвідом; ознайомлення з методикою опитування, викладання нового матеріалу, застосування ТЗН і наочних посібників, закріплення вивченого матеріалу, контролю і перевірки вивченого).

2. Навчальна документація вчителя (календарно-тематичні плани, поурочний план, план-конспект, класний журнал).

3. Обстановка у класі (підготовленість дошки, робочих місць учнів, наочних посібників, ТЗН, санітарно-гігієнічні норми та ін.).

4. Зовнішній вигляд учнів.

5. Тема уроку. Відповідність програмі, календарно-тематичному плану.

6. Мета уроку (навчальна, розвивальна, виховна).

7. Очікуваний результат.

8. Тип уроку (урок засвоєння нових знань; урок формування вмінь; урок застосування знань, умінь; урок узагальнення і систематизації; урок контролю і корекції; комбінований).

9. Обладнання. Наочність. Доцільність використання. Відповідність навчальним, естетичним, гігієнічним вимогам.

10. Зміст уроку та його структура (доцільність типу уроку та його структури, послідовність та доступність викладання, зв'язок з іншими предметами, зв'язок з попереднім матеріалом, зв'язок з життям і практикою):

14.1. Організація класу.

14.2. Повідомлення теми, мети; мотивація навчальної діяльності;

прогнозування результатів.

14.3. Перевірка вивченого матеріалу. Опитування (фронтальне,

індивідуальне, усне, письмове, комбіноване).

14.4. Актуалізація опорних знань.

14.5. Первинне усвідомлення навчального матеріалу.

14.6. Узагальнення і систематизація знань.

14.7. Підсумок.

14.8. Домашнє завдання (доцільність, обсяг, пояснення його виконання, різнорівневі завдання, додаткові, творчі, завдання на вибір).

11. Висновки по уроку (рівень проведення уроку; досягнення мети; методи, прийоми навчання; використання інноваційних технологій; шляхи закріплення і вдосконалення позитивних якостей уроку; шляхи усунення недоліків).