29. Роль позакласної роботи в літ-но естетичному розвитку творчих здібностей.

Школа повинна викликати у дітей інтерес до худож. Слова, систематично прилучаючи їх до великих цінностей духовної культури. Виховання учнів засобами худ.літ. здійснюється не тільки на уроках а й у процесі найрізноманітніших позакласних заходів – удосконалювати розумові сили учнів, сприяти розвитку здібностей, задовольняти духовні потреби, раціонально використовувати їх дозвілля.

Позакл.робота може здійснюватися у різноманітних організаційних формах через індивідуальні доручення, які виконують учні, заняття гуртки, та масові заходи. Кожна з цих форм має своє призначення. Без індивідуальних доручень неможлива ні гурткова, ні масова форма роботи.

Гурток покликаний задовольнити інтереси школярів, що цікавляться невним колом питань. Здебільшого він охоплює учнів різних класів. На гуртках може практикуватися багато видів робіт : ознайомлення учнів з новинками художньої літ-ри, зі спогадами про письменників, прослуховування доповідей і рефератів учнів про взаємозв’язок митців з рідним краєм, цікавих повідомлень з літ.газет, журналів, обговорення творчих здібностей дітей, ознайомлення зі статтями про особливості віршування, про культуру мовлення, складання заміток до газет, підготовка літ.сторінки для районної преси, перегляд фільмів.

У процесі позакласної роботи перед учнями відкриваються більше можливостей задовольнити вої духовні потреби.

30. Робота вчителя-словесника

Перед початком навчального року вчитель розподіляє час на вивчення всіх тем програми, визначаючи відповідні календарні терміни з урахуванням кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і розкладом занять. Розподілена таким чином навчальна програма є календарним планом роботи вчителя з предмета.

Психологічні вимоги 1. Створення атмосфери доброзичливості на уроці 2. Індивідуальний та диференційований підхід до учнів в процесі засвоєння матеріалу.3. Завдання учням на активізацію їх творчої уваги та уяви.

Педагогічні вимоги 1. Організаційна чіткість у проведенні уроку, з'ясування навчальних і виховних завдань.2. Раціональний розподіл навчального часу.3. Забезпечення творчих завдань учням, проблемний виклад матеріалу.4. Логічність і послідовність викладу матеріалу. 5. Включення питань на повторення раніше пройденого матеріалу, дотримання міжпредметних зв'язків.6. Пошук ефективних методів і прийомів викладу матеріалу.7. Використання різних видів графічного і звуко-технічного унаочнення.

Методичні вимоги 1. Складання чіткого поурочного плану-конспекту.2. Науковість викладу матеріалу.3. Емоційність у викладі матеріалу.4. Запровадження різних шляхів аналізу літературного твору.5. Завдання на розвиток усного і писемного мовлення учнів при розборі тексту твору6. Посильність домашніх завдань з літератури для учнів.

Для щоденної роботи вчитель-словесник повинен мати календарний і поурочний плани. Що ж до тематичного планування — то воно ведеться за бажанням учителя. Причому тематичні плани складаються не на півріччя чи на чверть, а тільки на певну тему. Поурочний план - робочий документ учителя. В ньому фіксується навчальна і виховна мета, тези викладу нового матеріалу, домашнє завдання.

Кожен урок має свою мету, структуру і методи проведення. Отже, урок літератури являє собою складову системи шкільної освіти і виховання, що здійсняється на матеріалі вивчення художньої літератури. А звідси ― на уроці літератури учитель-словесник забезпечує виконання навчальної і виховної мети, які зазначає в своєму поурочному планові.2. Насамперед, слід продумати структуру (побудову) майбутнього уроку. Вона включає в себе організацію класу (1-2 хв.); актуалізацію знань, набутих учнями (або перевірка вивченого 15-17 хв.); вивчення нового матеріалу (18-20 хв.); закріплення вивченого матеріалу (3-5 хв.). Всі ці етапи уроку чітко зазначаються в поурочному плані вчителя. Педагогу, особливо молодому, варто продумати, скільки часу забере, скажімо, відповідь на запитання чи пояснення нового матеріалу. Але це зовсім не означає, що слід суворо дотримуватись часу, вказаного в дужках. Щоб учитель успішно орієнтувався в своєму поурочному плані-конспекті, слід найважливіші матеріали, цитати, дати, маловідомі імена або слова виділяти в тексті: підкреслювати, брати в рамку, писати чорнилом іншого кольору або більшими літерами.У ході проведення уроку вчитель не повинен постійно користуватись конспектом, бо учні можуть розцінити це як недостатню його підготовленість.Готуючись до уроку, вчитель повинен продумати ті виховні моменти, які дає навчальний матеріал. Слушна думка, що проблема сучасного уроку має три аспекти - науковий, виховний і психологічний.При підготовці до уроку літератури учитель повинен визначити, яке місце даний урок займає в системі уроків з вивчення теми або аналізу художнього твору.2. Сформулювати тему уроку, визначити цілі: освітню, розвиваючу, виховну.3. Подумати, яку наочність можна використовувати в ході уроку (зорову, слухову, синтетичну) і яка методика її використання.4. Вирішити, які методи і прийоми навчальної роботи будуть використані. Для методу творчого читання характерні такі методичні прийоми, як коментоване читання вчителя, виразне читання вчителя, виразне читання учнів,слово вчителя про письменника і твір, що має на меті полегшити правильне і більш глибоке емоційне сприйняття твору, бесіда, активізує пізнавальну діяльність школярів.Евристичний метод сприяє аналізу літературного твору, понять з теорії літератури, фактів і закономірностей історико-літературного процесу. Для евристичного методу характерні такі прийоми: а) побудова логічно чіткої системи запитань, б) побудова системи завдань по тексту художнього твору чи критичним статтям; в) постановка проблеми вчителем або за його пропозицією учнями, проведення диспуту.Дослідницький метод сприяє розвитку вмінь учнів самостійно аналізувати твори, оцінювати його ідейні і художні достоїнства. Прийоми прояви дослідницького методу: висунення вчителем проблеми для всього класу, ряд аспектів якої розробляються групами школярів чи індивідуально; підготовка учнями доповідей та виступи їх як опонента; самостійний аналіз твору, не вивченого за програмою: виконання завдань творчого характеру з літературознавчим, моральним, етичним проблемам.При репродуктивному (відтворюючий) методі учні отримують знання як би в готовому вигляді - в слові або лекції вчителя, в підручнику, в навчальному посібнику, науково-популярних книгах, критичних статтях.Розвитку розумової діяльності учнів при репродуктивному методі сприяє проблемне виклад матеріалу, в процесі якого вчитель висуває проблему, розкриває різні точки зору на її сутність, пропонує шляхи до правильної її постановки і вирішення.Прийоми репродуктивного методу: розповідь вчителя про життя і творчість письменника; про історію створення літературного твору, його прототипах; оглядова лекція.Працюючи з учнями над художнім твором, необхідно обрати шлях його аналізу. Цілісний шлях аналізу (слідом за автором) сприяє тому, що учні під керівництвом вчителя йдуть від сцени до сцени, вивчаючи проблематику, характери та способи їх розкриття, художні особливості. Учитель використовує метод бесіди, коментоване читання, різні види переказів, самостійну роботу учнів над текстом.Проблемно-тематичний шлях аналізу літературного твору використовується в старших класах, коли вивчається великий за обсягом твір, а години відводиться мало. Роман чи повість повинні бути прочитані учнями. Учитель пропонує визначити проблеми твору, вони стають центральними у системі уроків. При аналізі кожної з проблем з'ясовується, наскільки вона актуальна, має загальнолюдський зміст або обмежена рамками епохи. Учитель збирає опорні епізоди, які допоможуть розкрити цю проблему. Проблемний шлях аналізу сприяє активізації мисленнєвої діяльності учнів, розкриття їх творчого потенціалу.Згідною шлях аналізу пов'язаний з аналізом художніх образів твору. Кожен шлях аналізу має не тільки переваги, а й недоліки. Це призвело до виникнення ще одного шляху - комплексного (змішаного), який дозволяє використовувати елементи кількох шляхів.Головне при аналізі художнього твору - звернення до тексту, до опорних епізодів, сюжетним ситуацій, знайомство з концепцією письменника. Завдання вчителя - допомагати школярам увійти в образний світ письменника, звертати увагу на художню деталь, портрет, мовну характеристику персонажів, інтер'єр, зображально-виражальні засоби мови.

31. Хар-ка шкільних програм

У загальноосвітніх школах учителям дозволено працювати над програмами, які складені:а)співробітниками Інституту педагогіки АПН України;б)працівниками Київського університету ім. Тараса Шевченка та Інституту українознавства;в)викладачами Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова та Прикарпатського університету.У программах введені найвизначніші твори письменства, що дбають про його жанрову та стильову розмаїтість, відкривають широкі можливості для суспільно-політичного, морального і естетичного виховання підростаючого покоління.Оскільки в різних програмах пропонуються для вивчення твори різних письменників, мінімальний обсяг необхідних знань регулюється стандартами літературної освіти. В них визначається також і мінімальний обсяг умінь та навичок школярів.У всіх класах програмою передбачено вивчення відомостей з теорії літе­ратури, виділені спеціальні години на розвиток усного і писемного мовлен­ня. Цей час учитель використовує для написання учнями переказів, творів та на інші види стилістичних і граматико-стилістичних вправ.Програми відводять спеціальні години для уроків з позакласного читання, мета яких - активізувати читацький досвід дітей.