
- •1.Освітньо-виховні завдання шкільного курсу літ-ри на счу.Етапі.
- •2.Освітні тенденції розвитку укр..Освіти.
- •4. Реалізація між предметних зв’язків
- •5. Проведення нетрадиційного уроку
- •7. Вивчення біографії письменника
- •8. Формування теоретико-літ. Понять на уроках укр..Літ.
- •9. Класифікація методів навчання…
- •10.Використання наочності. Типии наочності.
- •11. Використання тзн
- •12. Проведення уроків літератури рідного краю.
- •13. Сучасні вимоги до уроку літератури
- •16. Проведення уроків позакласного читання
- •17. Етапи роботи з художнім твором.
- •18. Читання твору, його види. Форми і види опитування.
- •19. Аналіз як основний етап вивчення худ.Таору.
- •20. Шляхи аналізу літ-ного твору в школі.
- •21. Диференціація завдань як важливий засіб активації розумових здібностей учнів.
- •22. Особливості вивчення епічних творів
- •23. Особливості вивчення драматичних творів.
- •24. Особливості вивчення ліричних творів
- •29. Роль позакласної роботи в літ-но естетичному розвитку творчих здібностей.
- •30. Робота вчителя-словесника
- •33. Шкільний кабінет
- •35. Методика аналізу уроку літератури
- •36. Формування навичок виразного читання
23. Особливості вивчення драматичних творів.
Певні труднощі сприйняття учнями драматургії пов'язані у першу чергу з особливостями драми як роду літератури. Позиція автора, його ставлення до зображених подій, діючих осіб приховані тут у більшій мірі, ніж у творах інших родів. Без прямих висловлювань драматурга, спираючись на монологи, діалоги, ремарки, художні деталі, учні мають зрозуміти характери героїв, місце, час дії, виявити підтекст, тобто те, що ховається за словами й вчинками кожного з діючих осіб, визначити проблематику, тему, ідею твору.Суттєвою трудністю сприймання учнями драматичного твору є охоплення часу дії п'єси. Ідейно-художній зміст драми розкривається у вчинках та, особливо, у мові героїв. Тому вивчення мови героїв у драматичному творі набирає особливої ваги. Так само великого значення набуває «унаочнення» - можливість подивитися п’єсу в театрі, в кіно екранізації чи в телевізійній постановці, причому останній слід віддати перевагу, оскільки в ній зростає роль великих планів, що допомагає глибше проникнути у психологію дійових осіб. Слід указати й на таку особливість драматичних творів, як відносна чіткість побудови – за діями, явами. Це робить особливо зручною послідовну форму їх аналізу, хоча в практиці досить часто зустрічається й по образний спосіб, рідше – проблемно-тематичний .На конкретних прикладах, зіставляючи окремі ілюстрації, фрагменти з кінофільмів, учням треба показати, що один і той же твір у постановці різних колективів мав немало сценічних варіантів, відмінних один від одного не лише грою акторів, загальним оформленням сцени, а й звучанням твору в цілому. Стали вже звичними в школі письмові роботи учнів після перегляду спектаклів, реферати, в яких оцінюється гра акторів на сцені, причому іноді пропонуються надто широкі теми, наприклад «Наталія Ужвій у ролі Анни («Украдене щастя» І.Франка)», «Мої враження від спектаклю». Такі теми учні здебільшого висвітлюють поверхово, не виявляючи глибини психологічного аналізу образів. Тому краще дати їм завдання простежити, як актор виконує роль у певній сцені, картині, епізоді або, наприклад, як доповнюють гру акторів декорації, костюми, музика й інше, тобто сформулювати завдання так, щоб воно мало конкретний і цілеспрямований характер.
24. Особливості вивчення ліричних творів
Вивчення лірики викликає багато труднощів тому ,що не великі за змістом твори несуть у собі багатий духовний світ поета . Лірика є вираженням думок ,почуттів, переживань автора .Щоб зрозуміти ліричний твір, треба увійти в непростий світ авторських емоцій та фантазій.Труднощі сприйняття ліричного твору обумовлені ще й тим ,що мова поезії в більшій мірі умовна ,ніж мова прози ,адже в житті ніхто не говорить віршами.Лірика як літературний рід протистоїть епосу, і драматургії, тому при її аналізі слід зважати на родову специфіку. У школі вивчаються ліричні вірші різного характеру. За тематикою, провідними мотивами лірику поділяють на громадянську, або політичну, філософську, інтимну, або особисту, пейзажну.Але не менш важливою стороною ліричного твору, яку повинен виховувати вчитель, є його структура. За структурою і способом організації матеріалу лірику поділяють на рефлексійно-виражальну, розповідну, описову. Крім цього, є такі структури ліричних творів, що мають ознаки всіх типів, їх називають змішаними структурами.Рефлексійно-виражальна лірика - це сповідь поета перед читачем, своєрідні монологи, в яких він висловлює своє кредо і почуття, це певні звернення, послання,заклики.У центрі уваги розповідної лірики ті почуття й враження, що зумовлені якоюсь подією, епізодом чи спогадом з життя поета. Ліричні твори розповідного плану часто містять автобіографічні відомості. Проте не слід повністю ототожнювати ліричного героя з особою автора навіть тоді, коли він говорить від першої особи.Описова лірика - це малюнки природи, портрети людей. Через описи поет висловлює свої почуття і роздуми.Ліричні вірші відзначаються і особливостями художньої мови, розуміння якої вимагає добре розвиненої уяви, мислення образами, тонкого чуття, вразливості, загального розвитку людини. Оскільки ліричний твір - це діалектичний сплав певних картин життя через які автор висловлює свої погляди на дійсність, то аналіз його повинен забезпечувати цю єдність.На перших етапах вивчення ліричних творів учитель зосереджує увагу на тому, яким настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючими і чим вони зумовлені. Потім учні усвідомлюють, що таке ліричний герой, як конкретне авторське переживання стає типовим і переходить загальнолюдське.Схема аналізу ліричного твору1. Короткі відомості про автора (передовсім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).2. Історія написання і видання твору (у разі потреби).3. Жанр твору (пейзажна, громадянська, інтимна (родинна), релігійна лірика тощо).4. Провідний мотив твору.5. Композиція твору (в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті; виділяють такі композиційні етапи почуття: а) вихідний момент у розвитку почуття; б) розвиток почуття; в) кульмінація (можлива); г) резюме, або авторський висновок).6. Ключові образи твору (найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя - це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).7. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку).8. Версифікація твору (рими, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), її роль у розкритті провідного мотиву.9. Підсумок.