18. Читання твору, його види. Форми і види опитування.

Опитування доцільно вести так, щоб, перевіряючи знання вивченого, разом з тим підготувати учнів до сприймання того нового матеріалу, що пояснюватиметься на цьому уроці. Таким чином, контроль органічно пов'язується з навчанням.Запитання для старших учнів формулюються так, щоб додати їм можливість викладати свої думки в розгорнутій розповіді. Основна форма опитування – індивідуальне опитування, коли учень дає повну, розгорнуту відповідь на запитання.Відповідь учня краще вислухати до кінця, не перериваючи.Колективне (фронтальне) опитування вносить різноманітність у роботу, підвищує активність учнів, дає можливість за короткий час вияснити, чи засвоїли учні заданий матеріал. В деяких випадках учитель може поставити оцінку і за коротку відповідь з місця, це найчастіше буває тоді, коли учень виявляє правильне докладне усвідомлення якогось питання.Контроль буває підсумковий та поточний.При поточному контролі використовуються різноманітні форми опитування: індивідуальний і колективний, фронтальний, ущільнений, вибірковий, за новим матеріалом або вивченого раніше.

19. Аналіз як основний етап вивчення худ.Таору.

Аналіз літературного твору — логічна процедура, сутність якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв'язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. Аналіз літературного твору опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям.У шкільній практиці вчителі використовують елементи таких методівлітературознавчого аналізу, як:порівняльно-історичний, або історико-літературний (коли твіррозглядається як факт історії літератури того чи іншого народу);структурний (коли в основі аналізу - розгляд художньої будови, структуритвору);категоріальний (коли в центрі уваги вчителя та учнів знаходяться певнікатегорії: жанр, напрям, стиль);описовий (коли вчитель робить огляд певної літературної доби, художніх тенденцій епохи, залучаючи ті чи інші твори тощо);біографічний (коли до аналізу твору залучаються факти біографії митця,евною мірою трансформовані у художній формі);культурологічний (коли твір аналізується з урахуванням розвитку світовоїкультури, при цьому великої ваги набувають фонознання,щоготуютьучнівдо сприйняття таких творів);генетичний (коли аналіз твору передбачає з'ясування першоджерел образіві мотивів твору, традицій, архетипів, міфологічної основи тощо);компаративний (коли з метою поглибленого аналізу порівнюються різнітвори за певними спільними аспектами: чи то тематикою, чи то образами,чи то засобами художньої виразності, чи то мотивами тощо).Текстуальний аналіз – найбільш розгорнутий і глибокий тип аналізу. Вибірковість текстуального аналізу проявляється в можливості максимального охоплення текстових і позатекстових елементів твору. У процесі текстуального розбору безпосереднє образне й емоційне сприймання всього художнього твору відбувається до його вивчення і ґрунтується на обов’язковому прочитанні твору до уроку. Оглядовий аналіз літературного твору є “коротким”, “звуженим”, менш розгорнутим і глибоким порівняно з текстуальним розбором. Глибина оглядового аналізу визначається властивою для нього вибірковістю. Етапи оглядового вивчення характеризуються відсутністю чітких меж між ними, нерозгорнутістю вступної і заключної фаз вивчення літературного твору. Ознайомлювальний аналіз характеризується найнижчим ступенем розгорнутості й глибини порівняно з іншими типами аналізу. Такий аналіз не передбачає попереднього прочитання твору до уроку. Під час ознайомлювального аналізу відбувається інформування учнів про існування твору, який не вивчався раніше, поверхневе введення учнів через у художній світ твору. Організація ознайомлювального вивчення твору передбачає обмеженість і згорнуту форму вступного, основного і заключного етапів аналізу художнього твору.