1.Фактори впливу на конкурентоспоможність комерційного підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб людей і по ефективності виробничої діяльності.

Конкурентоспроможність фірми характеризує можливості і динаміку її пристосування до умов ринкової конкуренції.

Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми

· місткість ринку (кількість щорічних продажів);

· легкість доступу на ринок;

· вид виробленого товару;

· ; однорідність ринку;

· конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;

· можливість технічних нововведень у галузі.

Конкурентоспроможність підприємства визначають наступні показники:

- економічний потенціал (активи, основний капітал, обсяг продажів і т.п.);

- виробничий і збутовий потенціал (виробничі потужності, наявність сировинної бази, центрів технічного обслуговування, рівень автоматизації і технології виробництва і т.д.);

- науково-дослідний потенціал (організація наукових досліджень, щорічні витрати на НДДКР в абсолютному виразі і до загального обсягу продажу, число зайнятих у НДДКР за все і у відсотках до числа зайнятих на фірмі напрям наукових досліджень фірми, область патентування, оцінка можливості заняття організацією монопольного становища в якій-небудь галузі техніки і т.д.);

- ; репутація організації і дотримання договірних зобов'язань;

- фінансове становище (платоспроможність, кредитоспроможність, структура капіталу і т.д.);

- організаційна структура;

- менеджмент організації, склад і професійний рівень її керівних працівників , ринкова стратегія, інноваційність і т.д.

Метою аналізу конкурентоспроможності фірми явяется виявлення факторів, що впливають на ставлення споживачів до фірми та її продукції:

- імідж фірми (подання споживачів про репутацію фірми та її продукти, про марочної політику підприємства і т.д.);

- якість товарів, рівень їх відповідності міжнародним стандартам;

- розвиненість НДДКР;

- комерційні умови (надання кредитів, знижок);

- організація збутової мережі (форма збуту, система товароруху);

- організація технічного обслуговування (терміни гарантійного ремонту, вартість сервісного обслуговування і т . д.);

- просування товарів на ринку.

2.Асортимент керамічних стінових матеріалів.

Цегла глиняна звичайна випускається одинарна (250х120х х 65 мм) і модульна (250 х 120 х 88 мм). За покликами міцності на стискування цегла ділиться

3.Методи ціноутворення. Метод надбавок.(Задача).

Згідно з цим методом ціну товару визначають додаванням до витрат на його виробництво і збут певної надбавки.

Існує два способи визначення цієї надбавки і внесення її в ціну товару.

1. Розрахунок здійснюють виходячи із собівартості продукції:

де

S – собівартість продукції;

HS - надбавка у відсотках до собівартості.

2. Розрахунок здійснюють, базуючись на бажаному доході (ціни продажу):

де

НЦП — надбавка у відсотках до ціни продажу.

Величину надбавок, що їх використовують під час встановлення ціни на продукцію, визначають відповідно до мети підприємства. Також можна використовувати стандартні надбавки, які прийнято в певній галузі або на певному ринковому сегменті.

Метод надбавок широко використовується в торгівлі та посередницько-збутових організаціях при визначенні ціни реалізації. Згідно з цим методом до закупівельної вартості товару додається певна націнка, за її рахунок посередники забезпечують відшкодування своїх витрат і забезпечення прибутку.

Підприємство займається виробництвом прасок. Роздрібна ціна праски -350 грн, товар постачається від підприємства-виробника безпосередньо в магазин роздрібної торгівлі, торгова знижка – 7% до роздрібної ціни. Визначити відпускну ціну підприємства-виробника без ПДВ і частку податку на додану вартість у складі роздрібної ціни.

Відпускна ціна підприємства-виробника з ПДВ =

Ц_{від. з ПДВ} = =325,5 грн.

ПДВ = 325,5 : 6 = 54,25 грн.

Чпдв = 54,25 : 350*100 =15,5%