Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Office_Word_4.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
490.74 Кб
Скачать

1.Договір поставки. Загальні засади оформлення.

 Договір поставки - це угода, за якою одна сторона (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Договір поставки

м. ......., .............. року

Постачальник: ............, в особі ................., що діє на підставі ........, з однієї сторони, та

Покупець: ..............., в особі ................., що діє на підставі .........., з другої сторони,

(в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо – "Сторона") уклали цей Договір поставки (надалі іменується "Договір") про таке.

Загальні засади оформлення договору поставки.

Особливість регулювання такого різновиду договорів купівлі-продажу визначається як ЦКУ, так і ГКУ. Особливий характер відносин за договором поставки визначає і специфіку самого договору, зокрема:

1) істотними умовами договору поставки, на відміну від договору купівлі-продажу, є також строк, унаслідок чого момент укладення договору та момент його виконання ніколи не збігаються. При цьому слід враховувати таке. Якщо у довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку його дії. Якщо такий порядок не передбачено, договір вважається укладеним на один рік (ч. З ст. 267 ГКУ). У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, — місяць. Сторони можуть погодити у договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо).

2) предметом договору поставки, може бути лише товар, призначений для використання у підприємницький діяльності або з іншою метою, не пов'язаною з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням. У регулюванні відносин, що виникають між суб'єктами господарювання при здійсненні господарсько-торговельної діяльності, ГКУ віддає перевагу договору поставки перед договором купівлі-продажу.«Матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу». Реалізація госпсуб'єктами товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. У решті питань, зокрема щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу (див. попередній підрозділ), якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

3) договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

4) постачальником за договором поставки може бути лише суб'єкт господарювання. А покупцем може виступати як СПД, так і фізособа, якщо вона придбаває товар з метою, не пов'язаною з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.

5) умови договорів поставки між суб'єктами господарювання повинні викладатися відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Правила тлумачення від початку завжди призначалися для застосування при продажу товарів, що поставляються через національні кордони, тобто є міжнародними торговельними термінами. Проте на практиці Інкотермс також включаються до договорів купівлі-продажу товарів виключно у межах внутрішніх ринків. Таким чином, розробники Інкотермс визначають, що застосування цих правил має велике практичне значення саме при зовнішній торгівлі з метою уніфікації торгових норм законодавства різних країн.

6) загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами сторони за взаємною згодою повинні визначити специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору поставки.

Ця норма є імперативною, тож відступлення від неї не допускається. Наслідком недотримання такого положення під час розгляду господарських спорів може бути відмова у задоволенні позовних вимог у зв'язку з визнанням договору поставки неукладеним через відсутність специфікації. Крім того, нагадаємо, що на сьогодні чинною є Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. №п-6, врахування якої може позбавити багатьох проблем при поставках товарів;

7) якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їхньої якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються у договорі. При цьом, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, — протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці. Зауважимо також, що приймати товари слід з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

8) строк для подання позовів з приводу неналежної якості товарів за договорами поставки становить 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Зазначений строк позовної давності менший порівняно з річним строком позовної давності,що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками товару, проданого за договорами купівлі-продажу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]