3.Вплив товароруху на ефективність кд підприємства.( Задача).

У фундаменті економічної теорії товарне звернення тлумачать як невід'ємний елемент ринкового господарства, визначальний його сутність, і громадське призначення. Цей факт об'єктивно відбиває значимість торгівлі у сучасній економіці.

Попри те що, що першорядне роль торгової діяльність у ринкової економічної системі не заперечується, вкотре обгрунтуємо істинність наведеного нами висловлювання. І тому звернімося визначенню торгової діяльності, що пропонується колективом учених Російської економічної академії їм.Г.В. Плеханова під керівництвом професораЛ.А. Брагіна: «Природа торгової діяльності проявляється у сукупності відносин, що виникають у процесі просування товарів - від виробників до споживачів, між суб'єктами ринкової економіки, й механізми і формах прояви економічних законів розвитку суспільства на сфері за умов обмежених ресурсів немає і конкуренції право їх використання.» Дане визначення містить дві основні моменту, розуміння яких і було дає чітке уявлення про істинного місці торгівлі у сучасній життя будь-якого суспільства, саме: 1) торгівля є засобом організації ефективного функціонування (ринкової) економічної системи як такої, і водночас 2) умовою ефективності даної системи рахунок надання існування конкуренції між всіма економічними агентами. Тож, ми маємо право стверджувати, що з рівня ефективності здійснення торгової діяльності в що свідчить залежить добробут громадян, і рівень економічного розвитку на цілому. Понад те, розвиток торгової діяльності (під яких ми розуміємо і розширення масштабів торгових операцій, і зростання кількості їх учасників, і підвищення продуктивність праці торгувати) одна із найпотужніших чинників розвитку світового господарства за час.

У підтвердженні даного укладання наведемо кілька фактів. Зі збільшенням масштабів торгової діяльності (і в середині країни, і її межами) неухильно зростає частка ВВП національних господарств, створювана безпосередньо з допомогою торгових операцій. До 1990 р. частка загальносвітового ВВП, створеного даної галуззю, становила 18%. Через війну повсюдної лібералізації економік іпоследовавшему торговельному буму, до 2000 р. цей показник дорівнював 26%. У цьому зростання продуктивність праці торгувати випередив й інші сфери діяльності, зокрема і сферу традиційного виробництва та «high-tech». Це засвідчує тому, що галузь торгівлі створює істотну частку у національному продукті, і навіть підвищує ефективність створення додаткової вартістю інших галузях національних господарств. Усе сказане вище пояснює актуальність вивчення торгового процесу підвищення ефективності торгової діяльності [10, з. 53 - 54].

Коли говоримо про ефективність торгівлі, слід пам'ятати, що у основі будь-якого макроекономічної категорії лежить сукупність процесів на мікрорівні, висловлювання «ефективність торгівлі», передбачає ефективність господарювання кожного окремого господарюючого суб'єкту, що спеціалізується на здійсненні торгових операцій. Тобто базовим, початковим об'єктом вивчення питання ефективності торгової діяльності є його організація у межах підприємства.

Складність вивчення торгівлі у тому, що вона є динамічним процесом, підданим постійної і необхідність активної трансформації. Як було вірно зазначено Ф.Котлером, дієві способи торгівлі стрімко змінюються під впливом зовнішнього середовища й вчорашні формули роздрібу можуть спрацювати сьогодні й вже напевно спрацюють завтра. Проте, процес організації торгівлі піддається сегментації деякі складові, які мають більше зацікавлення з погляду практичної оптимізації. Це незмінні етапи здійснення торгівлі як вибір цільового ринку, вибір постачальників, ціноутворення,товародвижение, просування і збут. І найбільше зацікавлення нині, з погляду, представляє вивчення товароруху: саме істотне здешевлення зв'язку й транспортування товарів стала потужним поштовхом розвитку торгівлі XIX століття. Завдяки багаторазовому розширенню ринків збуту з допомогою і скоротити терміни і вартості доставки товарів, виробники вийшли налаштувалася на нові, раніше недоступні собі ринки. Внаслідок цього світового господарства пережило «торговий бум», трансформувалася традиційна спеціалізація економік, рахунок чого сталося підвищення ефективності діяльності усієї світової господарства, і підвищився рівень життя великої кількості споживачів.

Отже, зміна можливостей у транспортуванні вантажів зробила революцію у створенні торгового справи, піднявши цим торгівлю на якісно нового рівня розвитку. Проте, потенціал, що у організації товароруху з урахуванням використання сучасних досягнень технічного прогресу, ще досить вивчене і немає повною мірою. Тому, розгляд питання таїть величезні спроби з підвищення ефективності діяльності торгових підприємств, а саметовародвижение починає відігравати дедалі більшу роль підприємств цієї галузі.

Слід зазначити, що економічних відносин на етапі їх розвитку припускають величезне розмаїтість самостійних економічних агентів, які відрізняються краєвидами та розмірами діяльності. Логічно, як і перелік інструментів, доступних різним в масштабах операцій підприємствам, варіюватиметься. Через це детальне розгляд цікавлять нас питань можна тільки стосовно конкретному обраному об'єкту і з вирішенням моментів, характеризуючих і котрі ідентифікують їх у загальній масі підприємств регіону [7, з. 378].

Вивчення природи товароруху розпочнемо з розгляду його сучасної дефініції.

Зазначимо, що думки більшості вітчизняних вчених стосовно визначення товароруху багато в чому збігаються. Так Л. Осипова вважає, щотовародвижение є фізичне пересування та передачу власності товару від виробника до споживача Еге.Арустамов підтовародвижением розуміє комплексну діяльність, що включає всю сукупність операцій, що з фізичним переміщенням товарів - від виготовлювача до споживача з урахуванням простору й часу. Вочевидь, що обидві автора практично ідентично визначаютьтовародвижение, проте запропоновані визначення мають суто функціональний характері і сховані всієї сутності самого явища. Дані визначення неможливо оцінити його роль торгової роботи і цілей осередку. Ще істотною дана відданість функціональному підходу виглядає при порівнянні визначень вітчизняних вчених із класичним розумінням товароруху, сформульованим Ф.Котлером. Його визначення звучить так: «>товародвижение - це діяльність із планування, здійсненню і контролю за фізичним переміщенням матеріалів і готові виробів від виробника до кінцевого споживача з задоволення потреб споживачів й отримання економічної прибутку». На думку, саме ця дефініція найповніше розкриває сутність досліджуваного процесу. Зазначимо, що моє розуміння суті товароруху з урахуванням положень західних шкіл у вітчизняної практиці досить нове. Це є наслідком трансформації економічних взаємин у рамках національного господарства за цілому й поступового формування економічного мислення агентів. У цьому новим підходом у сенсі ролі товароруху є виділення як основне пріоритету саме задоволення потреб споживачів, що надає сильний вплив все процес господарювання підприємств роздрібної торгівлі.

Неважко здогадатися, що таких розбіжності в поглядах вітчизняних і закордонних вчених у домінуванні різних економічних систем. Тож якщо ми звернімося розумінню товароруху вітчизняні вчені доперебудовного періоду, то особливості підходу на той час досить чітко відбито у працях До.Васеневой, присвячених управлінню і планування торгувати. На її думку, найбільш значимими завданнями по раціоналізації товароруху є забезпечення максимальної величини економії витрат торгового підприємства. Його можна досягнути з допомогою індустріалізації безперервного процесу товароруху, що у своє чергу, осягається через комплексної механізації, використання єдиноготовароносителя, максимально централізованоївнемагазинной підготовки товарів на продаж. Ми визнаємо, що це підхід не позбавлений здоровим глуздом за тих умов господарювання, які передбачалися за його розробці. Проте через низки причин, він істотно звужений, знов-таки до суто функціонального, тоді як, з погляду, успіх підприємств роздрібної торгівлі насамперед залежить від рівня задоволення потреб покупців. Це досягається з допомогою орієнтації маркетингу на вивчення їх потреб й пошуку дієвих способів забезпечення максимального відповідності споживчим запитам.

Про першорядне значення потреб споживачів на організації торгівлі уперше висловився проЖ-Б. Цей: «Раніше думали, що сутність торгівлі залежить від обміні, насправді воно полягає у тому, щоб зробити продукт доступним споживачеві». Проте, вітчизняна наука, заперечуючи дані істини, змушена була свідомо звузити предмет дослідження у сфері торгового справи, що ні могло, не позначиться практично.

Нині ви спостерігаємо повернення до тих основам, що були взяті на озброєння західними дослідниками від початку формування теоретичних основ управління торгової банківською діяльністю та констатуємо істотне відставання у цій сфері. Проте, аналіз трансформації визначень товароруху, дозволяє собі з великий упевненістю твердити про, у майбутньому, орієнтація на споживача буде лише посилюватися, а акценти у відкритому розгляді товароруху дедалі більше зміщатися на користь індивідуалізації збуту, що сприятливо позначиться на ефективності діяльності вітчизняних підприємств [19].

>Товародвижение, за змістом, - це матеріально речовинний процес переміщення в часі та просторі готові до споживання продуктів праці, які мають певними фізичними властивостями. Тому основний інформацією щодотовародвижении є відомості про кількість переміщених товарів, яке вимірюється натуральними і вартісними показниками.

Найповніше потоки товарів характеризуються з допомогою показників вантажообігу і товарообігу. Інформації про що відбуваються процесів у вартісних показниках дозволяє створити економічну модель яка відображатиме рух вартості товару. У натуральних показниках відбивається інформацію про реальному русі товару. Отже, процес товароруху є потік товарної є і обов'язково супутній що характеризує потік інформації.

І тут ми мають розглядати їх у два аспекти. По-перше, як технологічну систему, представляєматериально-вещественний потік товарів хороших і, по-друге, як кібернетичну систему, яка була потоки паралельну переробку економічної (комерційної) інформації. Оскільки завданням вивчення комплексного процесу товароруху є з одного боку раціональне побудова технологічних структур, з другого оволодіння методами управління процесів, те ж саме звідси випливає придатність з цією системи кібернетичного підходу. Отже, ми доходимо висновку, що організований процес товароруху у межах окремого підприємства чи його сукупності приводить до створення цілісної системи. Означимо ключові моменти, розуміння котрих необхідне під час розгляду будь-якій економічній системи (зокрема і системи товароруху).

Отже, система як така, це безліч елементів, що у відносинах і пов'язаних друг з одним, їхнім виокремленням певну цілісність, єдність.

У цьому система має низку властивостей, саме:

- цілісністю іделимостью. Тобто система є сукупність елементів, взаємодіючих друг з одним, причому дані елементи існують, лише у системі, а за її межами становлять лише об'єкти, які мають потенційної здатністю освіти системи. Отже, цілісність є внутрішня взаємозв'язок частин системи;

- виникненнямсинергетических (>интегративних) якостей, тобто якостей, властивих системі загалом, але з властивих жодному з його елементів окремо;

- наявність стійких зв'язків. Між елементами системи існують тісні зв'язки, які визначають синергетичні якості даної системи. Зазначені зв'язку є як потужними всередині системи, ніж зв'язку окремих елементів із зовнішнього середовищем;

- організація. Наявність системоутворюючих чинників у елементів системи лише припускає можливість її створення. Для появи системи необхідно сформувати впорядковані зв'язку, тобто певну структуру, організацію системи;

- автономність чи здатність системи повинна розвиватися у відносної незалежності він довкілля, що дозволяє системі - зберігати стабільність у процесі саморозвитку і підвищує її надійність [6, з. 305].

Система товароруху є адаптивної системою із другого зв'язком, які забезпечують процес товароруху у межах однієї чи кількох підприємств, шляхом виконання зазначених функцій. Яксложноорганизованная система, вона з окремих підсистем і має розвинені зв'язки з зовнішнім середовищем.

Визначити кількість обертів товарної маси за рік,якщо об’єм продажу за рік складає 240 000 грн., а середній запас товарів 180 шт.