- •1. Напрями, цілі та завдання моп. Організація моп.
- •2. Сутність соціально-трудових відносин.
- •3. Предмети і типи соціально-трудових відносин.
- •4. Методи регулювання соціально-трудових відносин.
- •5. Проблеми інтеграції соціально-трудових відносин України у систему відносин визнану моп.
- •6. Склад і структура персоналу.
- •7. Суть управління персоналом і методи управління.
- •8. Функції управління персоналу.
- •10. Поняття та сутність соціального партнерства.
- •9. Трудова дисципліна (глава 10 і 15 Кодексу законів про працю).
- •11. Поняття та основні риси глобалізації.
- •12. Поняття соціальної політики держави, її зміст та напрями.
- •13. Колективний договір. Зміст, сторони, строки чинності, поширення.(гл. 11 кЗпП)
- •15. Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.
- •14. Трудовий договір. Зміст, сторони, строки чинності, поширення.(кЗпП)
- •16. Поняття і зміст організації праці.
- •17. Поділ і кооперація праці.
- •18. Організація та обслуговування робочих місць.
- •20. Умови праці та фактори їх формування.
- •19. Організація праці трудових колективів.
- •21. Методи дослідження трудових процесів.
- •22. Робочий час. Режим праці та відпочинку.
- •23. Робочий час. Час відпочинку. (глава 4-5 Кодексу законів про працю).
- •24. Суть охорони праці на підприємстві (глава 11-14 Кодексу законів про працю)
- •25. Соціально-економічна суть зайнятості.
- •26. Поняття, види та форми зайнятості
- •27. Суть та види безробіття. Закон Оукена.
- •28. Державне регулювання зайнятості в Україні
- •29. Зміст, поняття і сутність економічної категорії «праця»
- •30. Зміст і характер праці
- •32. Спонукальні мотиви і стимули до праці.
- •31. Види праці
- •33. Суть та функції ринку праці.
- •34. Основні елементи ринку праці.
- •35. Структура, моделі, типи, форми та сегменти ринку праці.
- •36. Основні моделі державної політики зайнятості.
- •37. Суть та функції заробітної плати.
- •38. Принципи та складові елементи організації оплати праці.
- •40. Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата. Прожитковий мінімум (глава 7 Кодексу законів про працю).
- •39. Форми і системи оплати праці.
- •41. Сутність вартості робочої сили.
- •42. Вартість робочої сили і доходи населення.
- •43. Зарубіжний досвід оплати праці персоналу.
- •45. Фактори і резерви росту продуктивності праці.
- •46. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.
- •44. Сутність та значення продуктивності праці.
- •47. Тарифна система оплати праці.
- •48. Населення. Відтворення населення, його природний і механічний рух.
- •Економічно активне та економічно неактивне населення.
- •Стан і структура трудових ресурсів. Трудовий потенціал.
- •Потреби і якість життя населення.
- •Баланс трудових ресурсів.
- •Поняття, сутність та функції нормування праці.
- •Сутність і види норм праці.
- •57. Класифікація витрат робочого часу на виробництві.
- •Нормування праці. (Глава 6 Кодексу законів про працю).
- •Принципи і методи нормування праці.
- •58. Управління нормування праці.
- •59. Гарантії та компенсації.
- •60. Змістові теорії мотивації.
- •61. Процесуальні теорії мотивації.
- •62. Теорія ієрархії потреб Маслоу.
- •63.Теорія набутих потреб Мак-Клелланда.
- •64. Теорія очікувань.
- •65. Теорія двох факторів Герцберга.
- •66. Модель Портера-Лоулера
- •68. Матеріальна мотивація.
- •67. Теорія справедливості.
- •69. Використання теорій мотивацій в менеджменті персоналу
- •70. Концепція партисипативного (спільного) управління
62. Теорія ієрархії потреб Маслоу.
Теорія ієрархії потреб, розроблена Маслоу, справила значний вплив як на розвиток наукової думки в галузі мотивації, так і на розвиток практики менеджменту на основі наукового підходу до вивчення потреб, їх моніторингу і цілеспрямованого впливу на поведінку людей. В основу теорії Маслоу покладено такі засадничі ідеї:
люди постійно відчувають певні потреби;
явно виражені потреби, що їх відчувають люди, можна об’єднати в окремі групи;
групи потреб людей ієрархічно розміщені стосовно одна одної;
потреби, якщо їх не задоволено, спонукають людину до дій. Задоволені потреби більше не справляють мотивувального впливу на людину;
якщо одну потребу задоволено, то на її місце стає інша – незадоволена;
як правило, людина має одночасно кілька різних потреб, що взаємодіють;
процес задоволення потреб відбувається знизу вгору. Потреби, які перебувають ближче до основи «піраміди», потребують першочергового задоволення;
поведінку людини визначає найнижча незадоволена потреба ієрархічної структури;
потреби вищого рівня починають активно впливати на людину після того, як задоволено потреби нижчого рівня;
потреби вищого рівня можна задовольнити більшою кількістю способів, ніж потреби нижчого рівня.
В основі цієї ієрархії лежали найнасущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині – більш високі індивідуальні запити (визнання, самовираження). За Маслоу людина – це "тварина, що постійно чогось хоче". Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов’язково наступного рівня ієрархії.
63.Теорія набутих потреб Мак-Клелланда.
Відповідно до теорії набутих потреб Мак-Клелланда певні види людських потреб формуються протягом усього життя індивіда, починаючи з раннього дитинства . Якщо батьки привчають дитину, наприклад, до самостійності, підтримують її починання, вони формують у неї потребу в позитивних досягненнях. Якщо дорослі сприяють вихованню в певної дитини почуття лідерства в дитячому колективі, то так починає формуватися майбутня потреба у владі.
У теорії, що розглядається, виокремлюються три групи потреб: досягнення успіху, співучасті (причетності) і владарювання. Автор теорії свідомо віддає перевагу цим потребам, що належать до так званих потреб високого порядку, оскільки він уважає, що потреби нижчого порядку в сучасному суспільстві в основному задоволено.
За Мак-Клелландом, якщо ці вищі потреби досить сильно розвинуті в людини, то вони здатні суттєво впливати на її поведінку, активізувати трудову діяльність. Названі потреби розглядаються як набуті під впливом навчання, життєвих обставин і досвіду. Перша група потреб – потреби досягнення – виявляються в намаганні людини виконувати поставлені перед нею завдання ефективніше, ніж вона це робила досі. Люди з яскраво вираженою потребою досягнень, по-перше, бажають, як правило, самостійно визначати свої цілі, а по-друге, вибирають не прості, а дедалі складніші цілі та завдання. Людям з високим рівнем потреби досягнення подобається приймати рішення, вони «одержимі» проблемами, які розв’язують, легко беруть на себе персональну відповідальність. Мак-Клелланд на основі проведених досліджень дійшов висновку, що потребою досягнення можна характеризувати не лише окремих людей, а й цілі економічні системи.
