158 Монопольна влада джерела її виникнення та наслідки прояву.

Фірма володіє монопольною владою (monopoly power) тоді, коли вона має можливість впливати на ціну свого товару, змінюючи кількість, що вона готова продати. Ступінь, до якої монополіст може використовувати свою монопольну владу, залежить від наявності близьких замінників на його товар і його частки на даному ринку. Природно, щоб володіти монопольною владою фірмі не потрібно бути чистою монополією. Причому необхідно, щоб крива попиту на продукцію фірми була нахилена вниз, а не була горизонтальної, як для конкурентної фірми, тому що інакше у монополіста не буде можливості змінювати ціну шляхом зміни кількості пропонованого товару. У крайньому, граничному випадку крива попиту на продукт, реалізований чистою монополією, є спрямованою вниз кривої ринкового попиту на даний продукт. Істотна відмінність між монополістичним ринком і ринком конкурентним полягає в тому, що монополіст здатний впливати на ціну, виручає за товар, а конкурентний продавець такої можливості не має. Фірма з монопольною влада є фірмою, яка на свій розсуд встановлює ціну на свій товар, а не приймає її як дане, тобто на відміну знову - таки від конкурентного продавця вона не є ціноотримувачем.

Оскільки монополіст є єдиним постачальником товару або виду послуг, ціна, яку він отримує за свою продукцію визначається ринковою кривою попиту на цю продукцію. Так як ринкова крива попиту на алмази є спадною, компанія "Де Бірс" знає, що чим більше алмазів вона виробить, тим нижчою буде ціна, яку вона отримує за кожен екземпляр. Таким чином, вона може підвищувати ринкову ціну; "Де Бірс" володіє монопольною владою.

Продавець володіє монопольною владою або владою над ринком, якщо він може підвищувати ціну на свою продукцію шляхом обмеження свого власного обсягу випуску.

Щоб володіти деякою монопольною владою, фірмі зовсім не обов’язково бути монополістом; навіть маленькі бакалійні магазинчики у великих містах мають деякий контроль над цінами, які вони назначають. Різниця між такими фірмами і, скажімо, алмазною монополією “Де Бірс” полягає в мірі їх влади над ринком, “Де Бірс” володіє більшим контролем над ціною своєї продукції.

Наслідки монопольної влади

Цінова дискримінація. Фірма, що володіє монопольною владою проводить політику цінової дискримінації, якщо вона назначає різні ціни для різний категорій споживачів на основі різниці в еластичності їх попиту.

159.Попит на продукцію фірми-монополіста і її дохід

За умов чистої монополії фірма одноосібно задовольняє попит споживачів на ринку своєї продукції. Крива попиту на продукцію фірми є одночасно кривою попиту галузі і кривою ринкового попиту. Якщо функція попиту на продукцію конкурентної фірми графічно відображається прямою, паралельною осі обсягу виробництва, то крива ринкового попиту на продукцію фірми-монополіста є спадною лінією і має від'ємний нахил. Кожну наступну одиницю товару монополіст може продати лише за нижчою ціною. Це призводить до відмінності в характеристиці кривих граничного і середнього доходів. Для конкурентного виробника ці величини співпадають з ринковою ціною AR  MR  P . Для монополіста крива середнього доходу співпадає з кривою попиту, але крива граничного доходу розміщена нижче від неї. Доведемо це.

Валовий дохід монополіста TR визначається як добуток ціни товару та обсягу продажу: TR = P *Q, де: TR – сукупний дохід; Р – ціна; Q – кількість проданого блага. Однак ціна монополіста теж залежатиме від обсягу попиту. У випадку лінійної оберненої функції попиту P = a - bQ , дохід визначиться як: TR =P *Q = (a - bQ)Q = aQ - bQ2

Середній дохід (AR) становитиме:

AR = TR / Q = a - bQ = P, тобто дорівнює ринковій ціні.

Граничний дохід (MR) визначається як похідна від функції загального доходу (9.1): MR = dR(Q) / / dQ = a - 2bQ, тобто також є лінійною функцією. Проте її кут нахилу до горизонтальної осі вдвічі більший ніж кривої попиту і дорівнює (-2b). Тому при лінійній функції попиту лінія граничного доходу розділяє будь-яку лінію ціни, наприклад Pc, і відрізок OB на осі випуску навпіл

Рис. 9.1. Попит а) і дохід б) монополіста

Загальний дохід монополіста TR зростає на відрізку АС кривої попиту (MR>0), досягає максимуму в точці С (MR=0), а з переходом на відрізок СВ кривої попиту, починає зменшуватися (MR<0).

Аналіз цінової еластичності попиту вздовж всієї кривої попиту фіксує:

- у точці А попит є абсолютно еластичний |Ed|=∞;

- у точці С попит має одиничну еластичність |Ed|=1;

- у точці В попит абсолютно нееластичний |Ed|=0.

При обсягах випуску Q  Q  0 C – попит еластичний (  1 d E ), а при

обсягах випуску C B Q  Q  Q – попит нееластичний (1   0 d E ).

Ціна на ринку монополії завжди перевищує граничний дохід Р>MR.

Для досягнення додаткових прибутків монополіст може приймати рішення і щодо зміни обсягу випуску. Вибраний обсяг з урахуванням характеру попиту визначатиме рівень ринкової ціни. Виведена залежність пояснює наслідки зміни ціни продукції і, відповідно, зміни обсягів випуску щодо величини сукупного доходу:

- якщо попит на товар еластичний, то для збільшення доходу монополісту слід ціну знизити (тобто випуск продукції збільшити);

- якщо попит на товар нееластичний, то для збільшення доходу монополісту потрібно ціну збільшити (випуск продукції скоротити);

- при одиничній еластичності попиту величина загального доходу від зміни ціни не залежить (ріст ціни компенсується таким же падінням обсягів продажу)