156 Умови виникнення та існування монополії.
Монополії отримують високі прибутки, які приваблюють і інші фірми. Яким же чином монополісти стримують натиск інших фірм? Є три основні причини існування монополій: природна монополія, володіння важливими ресурсами, державна політика.
Якщо виробництво довільного обсягу продукції одній фірмі обходиться дешевше, ніж його виробництво двома або більше фірмами, то говорять, що галузь є природною монополією.
М
Малюнок 1 Економія від масштабу і природня монополія
онопольній ціні (малюнок 1) і обсягу випуску відповідає точка А, при цьому обсягу MR=MC. В точці А монополія отримує прибуток у розмірі (Pm-ALm)*Qm. Якщо би дана галузь була конкурентною, точкою рівноваги була би точка С (оскільки в умовах конкуренції справедливою була би рівність Р=МС). Але у даній ситуації ціна продажу є нижчою за середні витрати (АС), тобто фірма несла би збитки у розмірі GC за кожну одиницю товару. Монополія в даному випадку є природною, бо вона являє собою ринкову структуру, що зводить витрати до мінімального рівня.Другою причиною існування монополій є те, що одна єдина фірма може володіти контролем над деякими рідкісними і надзвичайно важливими ресурсами або у вигляді сировини, або знань, захищених патентом. Наприклад протягом багатьох років фірма “Ксерокс” контролювала процес виготовлення копій, бо вона володіла більш досконалими знаннями в області технологій, які в основному були захищені патентами.
Третя причина існування монополій є в державному обмеженні притоку нових фірм в галузь. Монополіям надається виключне право на виробництво деякого блага. Так за законом тільки фірма “Поляроїд”, дякуючи наданим їй патентом може продавати певні типи фотоплівки і фотокамер. В деяких уряд залишає за собою право на монополію (наприклад тютюнові вироби). Основною причиною надання такого права є політичні мотиви і сприяння новим винаходам.
Ці три причини дуже пов’язані між собою. Наприклад уряд може надати права у тому випадку, коли є економія від масштабу тощо.
157 Монополія її види та ознаки
Існують різні види монополій, які можна класифікувати на три основних: природна, адміністративна і економічна.
Природна монополія виникає унаслідок об'єктивних причин. Вона відображає ситуацію, коли попит на даний товар в кращому ступені задовольняється однією або декількома фірмами.
Адміністративна монополія виникає унаслідок дій державних органів. З одного боку, це надання окремим фірмам виняткового права на виконання певного роду діяльності. З іншого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підкоряються різним главкам, міністерствам, асоціаціям.
Економічна монополія є найбільш поширеною. Її поява обумовлена економічними причинами, вона розвивається на основі закономірностей господарського розвитку. Мова йде про підприємцях, які зуміли завоювати монопольне положення на ринку. До нього ведуть два шляхи. Перший полягає в успішному розвитку підприємства, постійному збільшенні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другою (швидший) грунтується на процесах централізації капіталів.
Сучасна теорія виділяє три типи монополій:
1) монополія окремого підприємства;
2) монополія як угода;
3) монополія, що грунтується на диференціації продукту.
Також можна виділити два різновиди ринкових монополій, кожний з
яких має свої особливості.
До першого виду (власне монополія) відносяться фірми, які є єдиним виробником товару, що надходить на ринок, і в нього немає близького замінника. Ціна такого товару визначається фірмою й не залежить від кон’юнктури ринку. Монополія - продавець, а точніше виробник (картелі, синдикати, трести), може бути одно продуктовою, тобто такою, яка монополізує виробництво і збут одного виду продукції, багато продуктовою, коли монополізується виробництво і збут багатьох видів продукції однієї або ряду галузей.
Другим різновидом є монополія – покупець. В якості таких монополій виступає держава, а також окремі фірми. Досконала монополія є досить рідкісне явище. Вона передбачає виконання таких умов:
1) монополіст є єдиним виробником даного товару;
2) продукція носить унікальний характер в тому сенсі, що не має близьких замінників;
3) проникнення в галузь інших фірм закрито цілим рядом обставин, в результаті чого монополіст утримує ринок у своїй повній владі та повністю контролює обсяг випуску виробництва;
4) ступінь впливу монополіста на ринкову ціну дуже висока, але не безмежна, бо він не може призначити будь-яку як завгодно високу ціну (будь-яка компанія, у тому числі і монополістична, стикається з проблемою обмеженості ринкового попиту та скорочення обсягу продажів прямо пропорційно зростанню цін) .
Щоб отримати максимальний прибуток, монополіст використовує нецінові фактори впливу на ринковий попит, такі, як реклама, поліпшення якості товару і його зовнішнього вигляду, розширення діапазону послуг, що пропонуються і диференціацію.