140.Максимізація прибутку фірми за умов досконалої конкуренції методом сукупного аналізу: алгебраїчна і графічна форма інтерпретації.

 Максимізація прибутку – це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: ТR – TC.

Одним із підходів до визначення максимізації прибутку є сукупний аналі, що використовує зіставлення сукупних величин.

TR—валовий доход;Т —валові витрати; Q—обсяг випуску продукції. Максимізація прибутку досягається, коли водлзок між ТR і ТС найбільший (відрізок АВ (ТR >ТС), обсяг випуску Q*). Точки С і D — точки критичного обсягу випуску продукції, коли (ТС = ТR). Коли обсяги виробництва менші, ніж О1, або більші, ніж О2, виробництво стає збитковим (ТС > ТR). При випуску О*, що відповідає mах прибутку, нахил кривої валових витрат (ТС) дорівнює нахилу кривої валового доходу (ТR). Оскільки нахил кривої ТС — це граничні витрати (МС), а нахил кривої ТR— це граничний доход (МR), то рівність нахилів цих кривих у точках, що відповідають обсягу виробництва. О*, означає і рівність їх граничних витрат і граничного доходу (тобто МС=МR). 141.Максимізація прибутку фірми за умов досконалої конкуренції методом граничного аналізу: алгебраїчна і графічна форма інтерпретації.  Максимізація прибутку – це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: ТR – TC. Одним із підходів до визначення максимізації прибутку є граничний аналі, що використовує зіставлення граничних величин. Обсяг виробництва Q*, який максимізує прибуток, визначається при умові рівності граничних витрат (МС) і граничного доходу (МR) в точці Е (точці максимізації прибутку). MR = MC, MR= TR=(PQ) TR = PQ – вплив конкурентної фірми на ціну Р відсутній; МR = P (Q)/ Q = P.

Тому граничною умовою для фірми, що максимізує прибуток на ринку досконалої конкуренції, буде: Р = МС.

Фірмі варто виробляти певний обсяг продукції, якщо це приносить їй економічний прибуток, або якщо збитки будуть меншими, ніж у разі припинення виробництва. Економічний прибуток фірма отримуватиме тоді, коли валовий доход виявиться більшим, ніж сукупні витрати. Отже, якщо різниця між валовим доходом та сукупними витратами фірми при якомусь обсязі виробництва має позитивне значення, то фірмі краще виробляти продукцію, ніж припинити виробництво.

142.Правила максимізації прибутку фірми за умов досконалої конкуренції.

Максимізація прибутку – це максимізація різниці між валовим доходом і валовими витратами: ТR – TC.

Якщо випуск і реалізація будуть збільшуватися, то при незмінній ціні і загальний дохід, загальні витрати будуть зростати: дохід - з огляду на зростання продаваного кількості, витрати - в силу дії закону спадної віддачі. Прибуток буде мати місце до тих пір, поки зростання доходу буде перевищувати зростання витрат, а її розміри будуть залежати від співвідношення цих величин. Тому для вирішення проблеми максимізації прибутку важливо враховувати не загальні, а граничні значення аналізованих показників. Кількість, яке додається до загального доходу кожною додатковою одиницею випуску, буде представляти собою граничний дохід, а та доза, на яку зростають загальні витрати при випуску кожної наступної одиниці продукції, - граничні витрати.  Поки граничний дохід перевищує граничні витрати, фірма отримує прибуток і, отже, має сенс збільшувати випуск продукції. Але коли приріст доходу від останньої одиниці випуску зрівняється з приростом витрат на випуск цієї одиниці, зростання виробництва слід призупинити, бо прибавка до прибутку стане дорівнює нулю. Можна сформулювати загальне правило максимізації прибутку: Фірма збільшуватиме випуск до того моменту, поки додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від її продажу. Це називається правилом MC = MR.  Різниця між MC і MR буде представляти собою граничну прибуток (PM)., Тобто прибуток, одержувану фірмою від реалізації кожної додаткової одиниці випуску. Якщо MR> MC, показник PM буде приймати позитивні значення, що свідчать про те, що кожна додаткова одиниця випуску додає певну дозу до загального прибутку. Коли MR і MC зрівняються, це буде означати, що PM = 0, а загальний прибуток в цій точці досягне свого максимуму. Подальше нарощування випуску призведе до перевищення MC над MR і PM приймає негативні значення. У цьому випадку, коли гранична прибуток стає негативною, фірма може збільшити свою загальну прибуток, скорочуючи рівень випуску продукції. Приймаючи рішення про вкладення капіталу і про обсяг випуску, фірма може орієнтуватися також на показник середнього прибутку, що виражає кількість прибутку, що припадає на одиницю продукції P _m /Q.