
- •101. Підприємство як складова мікроекономічної системи.
- •102. Підприємство як різновид мікросистеми, його функції в ринковій економіці
- •103. Миттєвий, короткий і довгий ринковий періоди у функціонуванні п-ва
- •104. Поняття виробничих функцій, їх властивості
- •105. Види і форми представлення виробничих функцій.
- •106. Виробнича функція короткого періоду.
- •107. Сукупний, середній і граничний продукт.
- •108. Взаємозв’язок графічної інтерпретації сукупного, середнього і граничного продуктів.
- •109. Закон спадної граничної корисності: зміст та практичне застосування
- •110. Виробнича ф-я з 2 змінними факторами. Крива однакового продукту – ізокванта.
- •111. Ізокванта в теорії мікроекономіки: суть та властивості.
- •112. Гранична норма технологічного заміщення ресурсів.
- •113. Вибір комбінації виробничих факторів за критерієм мінімізації витрат і максимізації випуску.
- •115. Ізокоста в мікроек. Теорії: суть, р-ння і графічна інтерпретація.
- •116. Ізокоста: чинники, що впливають на розміщення та область доступних і недоступних ресурсів для виробника.
- •114. Процес виробництва як перетворення ресурсів в кінцеві продукти. Технологія виробництва. Поняття технологічної та економічної ефективності виробництва.
- •117. Оптимум виробника: графічна, алгебраїчна та економічна форми.
- •118. Ефект масштабу виробництва: суть, види і графічне представлення.
- •121. Витрати п-ва в кор. П-ді…
- •119. Поняття і види витрат п-ва.
- •120. Економічний і бухгалтерський підходи до визначення витрат.
- •120. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат.
- •121. Витрати виробництва у короткостроковому періоді.
- •122. Особливості формування витрат в довготривалому періоді
- •123. Взаємозалежність кривих середніх і граничних витрат
- •124. Граничні витрати: суть, методика розрахунку та практичне використання.
- •125. Взаємозвязок між кривими продуктивності і кривими витрат.
- •126.Криві довгострокових середніх витрат при різних ефектах масштабу виробництва.
- •127. Концепція мінімального ефективного розміру п-ва і стуктура галузі.
- •129. Сутність та форми доходу підприємств у мікроекономіці.
- •130. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва за підходом tr-tc.
- •131. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва за підходом мr-мc.
- •132. Порівняльна характеристика основних типів ринкових структур.
- •133. Характеристика форм ринку в залежності від числа учасників.
- •134. Ознаки та умови функціонування конкурентної моделі ринку.
- •135. Мікроекономічна модель досконалої конкуренції, її положення.
- •136. Попит на товари, дохід і прибуток конкурентної фірми.
- •137. Формування ринкової ціни на конкурентному ринку.
- •138. Дохід конкурентної фірми, його види і форми вираження.
- •139.Прибуток конкурентної фірми, його види.
- •140.Максимізація прибутку фірми за умов досконалої конкуренції за методом сукупного аналізу: алгебраічна та графічна інтерпретація.
- •140.Максимізація прибутку фірми за умов досконалої конкуренції методом сукупного аналізу: алгебраїчна і графічна форма інтерпретації.
- •142.Правила максимізації прибутку фірми за умов досконалої конкуренції.
- •143.Рівновага досконалоконкурентної фірми в короткому періоді
- •144.Рівновага досконалоконкурентної фірми в довгому періоді
- •145. Господарська стратегія досконалого конкурента в короткому періоді: максимізація прибутку.
133. Характеристика форм ринку в залежності від числа учасників.
Кількість фірм на ринку (що більше фірм в галузі, то менша частка кожного з учасників у ринковому обсязі попиту або пропозиції, то менші можливості впливу суб'єкта на загальний попит чи пропозицію і на ринкову ціну товару).
Якщо прийняти до уваги цю, як з боку пропозиції, так і з боку попиту, можна виділити дев’ять форм ринку.
-
Кількість покупців
Кількість продавців
Багато
Декілька
Один
Багато
Досконала конкуренція
Олігополія
Монополія
Декілька
олігопсонія
Олігополія, обмежена олігопсонією
Монополія обмежена олігопсонією
Один
монопсонія
Монопсонія, обмежена олігополією
Двостороння монополія
134. Ознаки та умови функціонування конкурентної моделі ринку.
В економічній теорії ринком називають соціально-економічни інститут, який дозволяє його суб'єктам: покупцям і продавцям здійснювати взаємовигідні угоди. Об'єкти угод, умови їх здійснення в кожному випадку різні. Це зокрема залежить від типу ринкової структури. За об'єктами угод ринки поділяють на ринки споживчих товарів, ринки факторів виробництва, ринки грошей і кредитів.
Результати вибору фірми-виробника залежатимуть від ринкової структури, яка визначається наступними характеристиками:
- кількість фірм на ринку (що більше фірм в галузі, то менша частка кожного з учасників у ринковому обсязі попиту або пропозиції, то менші можливості впливу суб'єкта на загальний попит чи пропозицію і на ринкову ціну товару);
- ступінь однорідності продукції на ринку (класифікує товари за наявністю в них замінників на: стандартизовані – товари, які пропонують різні виробники є абсолютно замінними; диференційовані – товари, що задовольняють одну і ту ж потребу, проте мають деякі відмінності; унікальні
– товари, що не мають близьких замінників);
- можливості входження нових фірм на ринок та виходу з ринку (наявність законодавчих, фінансових, технологічних чи інших перешкод для входження в галузь нових фірм);
- контроль над ціною (спроможність окремого продавця чи покупця вплинути на ринкову ціну товару);
- наявність нецінової конкуренції (комплекс заходів нецінового характеру, спрямованих на залучення нових покупців: реклама, маркетинг);
- доступність необхідної інформації для визначення поведінки на ринку.
Варто зазначити, що реальних ринків, де одночасно в повному обсязі виконуються всі зазначені умови, не існує. Тобто, йдеться про певні ідеальні моделі ринків, своєрідний еталон. У мікроекономіці розглядаються саме «чисті форми» ринків. Сукупність цих моделей і створює теоретичний інструментарій для аналізу конкретних реальних ринків і розробки заходів їх регулювання.